Ухвала № 141383777 у справі № 760/11600/26 від 10.11.2026

Справа № 760/11600/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у березні 2026 року звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.05.2026 позовну заяву направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва. Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Аббасової Н.В. від 27.07.2026, постановленою за результатами вивчення позовної заяви, справу передано за територіальною підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі ст. 27, 31 ЦПК України, оскільки відповідачка з 01.05.2026 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Провадження у справі не відкривалося.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2026 справу передано в провадження судді Чепки В.В.

09.11.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області для розгляду в межах справи № 907/651/26 про її неплатоспроможність.

Заяву мотивовано тим, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.08.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність заявниці, введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів. На думку заявниці, з огляду на ч. 2, 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України усі майнові спори щодо боржника підлягають розгляду господарським судом у межах справи про неплатоспроможність. Оскільки ст. 31 ЦПК України передбачає передачу справ лише між судами загальної юрисдикції, заявниця просить і передати справу до господарського суду, а також розглянути заяву за її відсутності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

За змістом ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори щодо інших вимог до боржника.

Системний аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, а спеціальні норми цього Кодексу передбачають концентрацію всіх майнових спорів щодо боржника в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) з метою судового контролю за задоволенням вимог кредиторів. Конкурсні кредитори боржника - фізичної особи заявляють свої грошові вимоги до господарського суду в порядку, визначеному ст. 122 КУзПБ.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.08.2026 у справі № 907/651/26 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Гапіну Наталію Вікторівну.

Предметом позову є майнова (грошова) вимога до боржника - стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто спір належить до категорії спорів, визначених ч. 2 ст. 7 КУзПБ.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 04 листопада 2024 року у справі № 756/3328/20 (провадження № 61-14576сво23) дійшов висновку, що юрисдикція спору визначається на час відкриття провадження у справі в суді першої інстанції.

Оскільки на час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі відносно відповідача вже відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, заявлений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції Господарського суду Закарпатської області, в провадженні якого перебуває справа № 907/651/26.

Передача матеріалів до господарського суду в порядку ч. 3 ст. 7 КУзПБ у цьому випадку неможлива, оскільки ця норма стосується справ, провадження в яких відкрито, тоді як провадження у цій справі не відкривалось.

Доводи заяви ОСОБА_1 про необхідність передачі справи до господарського суду за аналогією закону (ч. 9 ст. 10, ст. 31 ЦПК України) суд не приймає. Аналогія закону застосовується лише тоді, коли спірні відносини не врегульовані законом. Наслідки надходження до суду позовної заяви, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, прямо визначені п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 186 ЦПК України, а ст. 31 ЦПК України регулює передачу справ між судами цивільної юрисдикції за правилами територіальної підсудності.

Висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, на які посилається заявниця, стосуються справ, у яких провадження було відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, тобто стосуються неподібних правовідносин.

За таких умов заява ОСОБА_1 про передачу справи до Господарського суду Закарпатської області задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За таких обставин у відкритті провадження у справі слід відмовити з роз`ясненням позивачу, що розгляд заявлених вимог віднесено до юрисдикції Господарського суду Закарпатської області в межах справи № 907/651/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Питання про повернення судового збору вирішується за клопотанням позивача відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 19, 186, 258-261, 353-355 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суддя

постановив:

у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд заявлених вимог віднесено до юрисдикції Господарського суду Закарпатської області (88605, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А), який розглядає їх у межах справи № 907/651/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Заяву ОСОБА_1 від 06.11.2026 про передачу справи до Господарського суду Закарпатської області - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.В. Чепка