ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ
м. Запоріжжя
УХВАЛА
про повернення заяви
10 листопада 2026 року Справа № 331/8692/26
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Гасанбеков С.С., розглянувши матеріали
заяви: ОСОБА_1
заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про: встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
та перевіривши дотримання заявником вимог ст.ст. 175, 177, 318 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України),
встановив:
29.10.2026 до суду надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить:
- встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки села Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області. Причини смерті: хронічна серцева недостатність; кардіосклероз атеросклеротичний; хронічна ішемічна хвороба серця.
Ухвалою суду від 30.10.2026 заяву було залишено без руху, у зв`язку з несплатою заявником судового збору, надано строк для усунення недоліків заяви до 09.11.2026 включно.
У встановлений судом строк заявник не сплатив судовий збір, натомість подав до суду письмову заяву з обґрунтуванням того, що він звільнений від сплати судового збору.
Залишаючи заяву без руху з підстав несплати заявником судового збору, суд виходив з такого.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
Частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України визначено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
У пункті 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 2-591/11 (реєстраційний номер у ЄДРСР 105110382) зроблено висновок про те, що відсутність у процесуальному кодексі положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Зі змісту п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI випливає, що від сплати судового збору звільняються не всі заявники у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, а лише у разі, якщо смерть особи на зазначеній території настала внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення.
Проте, у заяві не наводиться обґрунтування того, що смерть особи настала внаслідок вищезазначених обставин.
Отже, подана заява не відноситься до тих, що зазначені у п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI, заявником не наведено будь-якого іншого обґрунтування звільнення його від сплати судового збору, відтак заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Аналогічні висновки щодо застосування положень п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI наведені у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 243/12928/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 86162337).
Практика Верховного Суду із зазначеного питання є сталою, на що також звертається увага в огляді судової практики розгляду цивільних справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час дії воєнного стану (с. 40), розміщеному на вебпорталі судової влади, доступному за посиланням:https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_fakt_voen_stan.pdf.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За правилами частин 5, 6 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає поверненню заявнику у зв`язку з не усуненням її недоліків у встановлений судом строк.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 263, 272 ЦПК України, суддя
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - визнати неподаною і повернути ОСОБА_1 .
2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 10 листопада 2026 року.
Суддя С.С. Гасанбеков