Рішення № 141383877 у справі № 334/3384/26 від 10.11.2026

Дата документу 10.11.2026

Справа № 334/3384/26

Провадження № 2-а/334/65/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участі секретаря судового засідання Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цвєтков Андрій Віталійович (Адвокатське бюро «Цвєткова Андрія Віталійовича»), до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цвєтков А.В., звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач, ТЦК та СП), у які просив:

поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності;

визнати протиправною та скасувати повністю постанову № R419007 від 20 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 11 березня 2026 року його було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками теріторіального центру комплектування. У приміщенні ТЦК та СП щодо нього було видано направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Одночасно позивачу усно повідомили про необхідність з`явитися 16 березня 2026 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач стверджує, що примірник протоколу № 422 від 11.03.2026 йому не вручався, зі змістом його не ознайомлювали, роз`яснення прав за ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП не здійснювалося.

16 березня 2026 року Позивач разом із адвокатом Цвєтковим А.В. прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте представники Відповідача повідомили, що засідання з розгляду справи 16.03.2026 не відбудеться.

У подальшому, 07 квітня 2026 року, з відмітки у мобільному застосунку «Резерв+» Позивачу стало відомо про наявність винесеної відносно нього постанови про накладення штрафу. Того ж дня адвокат Позивача прибув до ТЦК та СП та отримав копію постанови № R419007 від 20.03.2026, згідно з якою на Позивача накладено штраф у розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за нібито «непроходження (відмову від проходження) ВЛК».

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та незаконною, оскільки: По-перше, розгляд справи відбувся за його відсутності, без належного повідомлення про нову дату та час розгляду справи після 16.03.2026, чим порушено його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП; По-друге, обставини, викладені в постанові, не відповідають дійсності: 20 березня 2026 року (у день винесення постанови) Позивач фактично пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 та був визнаний придатним до військової служби (довідка ВЛК № 2026-0320-1004-2436-0 від 20.03.2026), а відтак склад адміністративного правопорушення в його діях повністю відсутній.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 - у наданому суду відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначив, що Позивач є військовозобов`язаним і відповідно до вимог ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-IX від 21.03.2024 повинен був самостійно звернутися до ТЦК та СП і пройти повторний медичний огляд. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», Позивач останній раз проходив ВЛК у 1995 році.

Відповідач вказує, що 11 березня 2026 року уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП майором ОСОБА_2 було законно складено протокол № 422 про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивача під підпис у протоколі було сповіщено про розгляд справи 16.03.2026. Від підписання протоколу та отримання його другого примірника Позивач відмовився, про що зроблено відмітки в присутності свідків.

Відповідач вважає, що притягнення Позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу 17 000 грн є правомірним, оскільки Позивач вчасно не уточнив свої медичні дані та не пройшов медичний огляд у встановлений строк. Також Відповідач посилався на правові позиції Верховного Суду про те, що формальні порушення процедури не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених ст. 286 КАС України, та витребувано від Відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Розглянувши клопотання Позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке: відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня вручення (отримання) відповідної постанови. Матеріалами справи підтверджується, що копію постанови № R419007 від 20.03.2026 адвокат Позивача отримав у ТЦК та СП 07 квітня 2026 року, що підтверджується розпискою на примірнику постанови. З даним позовом Позивач звернувся через систему «Електронний суд» 09 квітня 2026 року (тобто на другий день після отримання). За таких обставин строк звернення до суду пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Дослідивши письмові докази, додані до позовної заяви та відзиву на позов, судом встановлено наступне:

11 березня 2026 року о 12:53 годині громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 працівником поліції (довідка про доставлення громадянина від 11.03.2026).

11 березня 2026 року начальником відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 422 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно з текстом протоколу, суть правопорушення полягала в тому, що Позивач «під час загальної мобілізації в умовах особливого періоду не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби протягом останнього року». У протоколі міститься запис про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 16 березня 2026 року о 11 год. 00 хв. Протокол містить відмітки про відмову ОСОБА_1 від підписання та отримання примірника у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

16 березня 2026 року ОСОБА_1 разом із представником - адвокатом Цвєтковим А.В. - прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується оригіналом (копією) одноразової перепустки № П-Т від 16.03.2026 зі штампом ТЦК та СП. Проте розгляд адміністративної справи 16.03.2026 посадовими особами ТЦК та СП проведено не було.

20 березня 2026 року Позивач ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами огляду винесено Довідку ВЛК № 2026-0320-1004-2436-0 від 20.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний «Придатним до військової служби» (на підставі статті 3 графи II Розкладу хвороб). Вказана довідка підписана головою ВЛК ОСОБА_5 , членами комісії та скріплена кваліфікованими електронними підписами лікарів 20.03.2026 у період з 10:08 до 10:12 год.

20 березня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 винесено постанову № R419007 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Згідно з описовою частиною винесеної постанови № R419007 від 20.03.2026 встановлено, що: «... ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу II ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 6) розсудливо; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція порушення, інкримінованого Позивачу згідно з оскаржуваною постановою № R419007 від 20.03.2026, чітко сформульована Відповідачем як: «не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК».

Проте, як беззаперечно встановлено судом під час дослідження матеріалів справи, 20 березня 2026 року (тобто у день винесення оскаржуваної постанови) Позивач ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 та був визнаний придатним до військової служби, про що головою та членами ВЛК винесено Довідку № 2026-0320-1004-2436-0 від 20.03.2026.

Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваної постанови 20.03.2026 факт «непроходження або відмови від проходження ВЛК» Позивачем повністю відсутній, оскільки Позивач проходження медичного огляду завершив.

Винесення Відповідачем постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за непроходження ВЛК у той самий день, коли ця ж установа видає довідку про успішне проходження цією особою ВЛК, свідчить про абсолютну необґрунтованість, нерозсудливість оскаржуваного рішення та відсутність фактичної події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що у протоколі № 422 датою розгляду справи було визначено 16 березня 2026 року о 11:00 год. Позивач прибув у вказаний час до ТЦК та СП разом із адвокатом, однак розгляд справи проведено не було.

В подальшому розгляд справи було перенесено посадовими особами Відповідача на 20 березня 2026 року. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази належного повідомлення Позивача про зміну дати, часу та місця розгляду справи на 20.03.2026.

Розглянувши справу 20.03.2026 за відсутності Позивача та без доказів його належного сповіщення про нову дату розгляду, Відповідач позбавив ОСОБА_1 права на захист, права надати пояснення та докази (зокрема довідку ВЛК від 20.03.2026 про проходження огляду).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у відзиві не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування того факту, що Позивач пройшов ВЛК 20.03.2026, як і не обґрунтував, чому в постанові стверджується про «відмову від проходження ВЛК» за наявності діючої довідки ВЛК від цієї ж дати. Посилання Відповідача на формальність процедурних порушень судом відхиляються, оскільки в даному випадку має місце відсутність самого матеріально-правового факту вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають правомірному задоволенню у повному обсязі, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 210-1, 247, 251, 268, 280, 283, 288 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R419007 від 20 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (складення) відповідно до вимог ст. 286 КАС України.

Суддя: Добрєв М. В.