Рішення № 141383938 у справі № 438/1379/26 від 10.11.2026

Справа № 438/1379/26

Провадження 2/438/758/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представником АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. через систему «Електронний суд» подано позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі А-Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101399918 від 23.06.2025 у розмірі 41718,66 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 23.06.2025 відповідач ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір №АВН0СТ155101399918 щодо надання кредиту в розмірі 32000 грн строком на 36 місяців (тобто до 22.06.2028) зі сплатою процентів у розмірі 88,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн (кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту). Станом на 04.08.2026 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 41718,66 грн, яка складається з: 29992,22 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 11096,34 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками; 630,1 грн - загальний залишок заборгованості за пенею, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою судді від 12 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову.

Ухвалою суду від 07.09.2026 розгляд справи відкладено на 20 жовтня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 20.10.2026 розгляд справи відкладено на 10 листопада 2026 року, у зв`язку з клопотанням відповідача.

Представник позивача АТ «А-Банк» в судове засідання не з`явився, у клопотанні, долученому до позовної заяви представник Шкапенко О.В. просить проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, просить позов задовольнити, щодо винесення судом заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями; правом на подачу відзиву не скористався. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 даного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 23.06.2025 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» та підписав електронним підписом у вигляді ОТП - паролю анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг а А-Банку та заяву про надання послуги «Швидка готівка» дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Матеріалами справи підтверджено, що 23.06.2025 між сторонами укладено кредитний договір №АВН0СТ155101399918, за умовами якого відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача кредит готівкою в розмірі 32000 грн строком на 36 місяців з 23.06.2025 по 22.06.2028 включно.

У пункті 6 заяви про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101399918 від 23-06-2025 (кредитного договору) сторони узгодили між собою розмір процентної ставки (фіксованої) за користування кредитом який становить 85% на рік, а також порядок їх нарахування та сплати.

Також, у договорі сторони визначили розмір щомісячного платежу, який становить 2506,18 грн, розмір денної процентної ставки 0,17%, загальну суму до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій у розмірі 90222,99 грн (пункти 7-10 заяви).

Згідно із пунктом 18 заяви відповідач погодився, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» відповідачу встановлено: сума/ліміт кредиту 32000 грн; строк кредитування 36 місяців; процентна ставка - 85 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 58222,99 грн; реальна річна процентна ставка 129,84 % річних. Розділом 5 паспорту передбачено порядок повернення кредиту: щомісячними платежами в розмірі 2506,18 грн. Розділом 6 передбачено наслідки прострочення виконання та /або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Крім цього, відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 23.06.2025 електронним підписом, перед укладенням договору відповідач був ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації.

Позивач АТ «А-Банк» повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором, надавши йому грошові кошти в сумі 32000 грн, що підтверджується меморіальним ордером NTR.47059484.47665.69110 від 23.06.2025 та випискою по кредиту від 04.08.2026.

Випискою по картці відповідача ОСОБА_1 підтверджується, що відповідач активно користувався банківською карткою, шляхом здійснення розрахунків.

Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №АВН0СТ155101399918 від 23-06-2025 вбачається, що станом на 04.08.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає: 41718,66 грн, з яких: 29992,22 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 11096,34 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками; 630,1 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед АТ «А-Банк» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (статті 526, 530 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Позивач умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами кошти на умовах, встановлених договором.

Відповідачем ОСОБА_1 доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом, суд вважає, що у позивача АТ «А-Банк» виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості договором №АВН0СТ155101399918 від 23.06.2025, а саме: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29992,22 грн та заборгованості за процентами в розмірі 11096,34 грн, тому позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 630,1 грн за договором, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 23 червня 2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 630,1 грн заборгованості за пенею за кредитним договором є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК у період дії воєнного стану, тому задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №АВН0СТ155101399918 від 23.06.2025 у загальному розмірі 41088,56 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29992,22 грн та заборгованості за процентами в розмірі 11096,34 грн. В іншій частині позов до задоволення не підлягає.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 2622,19 грн (41088,56 грн х 2662,40 грн /41718,66грн).

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101399918 від 23.06.2025 у розмірі 41088,56 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2622,19 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» адреса: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080, р/р НОМЕР_1 , МФО 307770).

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ