Судові рішення

Рішення № 141383971 у справі № 439/1358/26 від 10.11.2026

Рішення від 10.11.2026 у цивільній справі № 439/1358/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Бродівський районний суд Львівської області, суддя Войтюк Т. Л.

Справа№ 439/1358/26
СудБродівський районний суд Львівської області
СуддяВойтюк Т. Л.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141383971

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1358/26

Провадження № 2/439/896/26

10 листопада 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участі секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4451675-834 від 16.01.2025 в розмірі 133 568,81 грн та за кредитним договором №4749185-834 від 29.05.2025 в розмірі 687 041,69 грн, в загальній сумі 820 610,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.01.2025 та 29.05.2025 між банком і відповідачем ОСОБА_1 були укладені кредитні договори (заяви-договори № 4451675-834 та № 4749185-834), за умовами яких позичальнику надіслано кошти у розмірі 108 051,80 грн та 517 500,00 грн відповідно строком на 60 місяців. Банк повністю виконав свої зобов`язання, проте відповідач порушив умови договорів і допустив прострочення виплат, у зв`язку з чим станом на 15.04.2026 загальна заборгованість за обома договорами становить 820 610,50 грн (включно із заборгованістю за тілом кредиту, процентами та комісіями). Враховуючи тривале невиконання зобов`язань та ненаправлення на погашення боргу коштів після отримання відповідних повідомлень-вимог, банк скористався правом вимагати дострокового повернення всієї суми кредитів разом із нарахованими платежами.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 10.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.07.2026 року.

23.07.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Представник позивача, зазначає, що відповідач визнає факт укладення кредитних договорів з АТ «Таскомбанк» та готовність повернути одержані кошти разом із законними процентами, проте заперечує проти стягнення щомісячних комісій за обслуговування кредиту на суму 216 782,10 грн і разових комісій за надання кредитів на суму 20 951,80 грн, покликаючись на положення Закону України «Про споживче кредитування» та усталену практику Великої Палати Верховного Суду щодо нікчемності умов про платні послуги, які за законом мають надаватися безоплатно, і вимагає виключити ці суми з розрахунку та зарахувати всі раніше сплачені у якості комісій кошти в рахунок погашення основного боргу та процентів.

Ухвалою суду від 28.09.2026закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, у позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі.

05.11.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Неявка в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про місце, дату і час судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.01.2025 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладена заява-договір про надання споживчого кредиту №4451675-834.

Відповідно до п.п.1.2.2. Заяви-договору про надання споживчого кредиту №4451675-834 від 16.01.2025 ( далі договору) загальна сума кредиту 108 051,80 грн.

Пунктом 1.2.3. договору встановлено, що комісія за надання кредиту нараховується банком і сплачується позичальником одноразово, під час надання кредиту, у розмірі 3.3% від суми кредиту, зазначеної в пп. 1.2.4 Заяви-договору, і складає суму 3451.80 грн.

Згідно з п.1.2.6 договору строк кредиту 60 місяців.

Відповідно до п. 1.2.9 договору - проценти за користування кредитом 0,01 % річних.

Відповідно до п.1.2.5 заяви-договору про надання споживчого кредиту № 4451675-834 кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», операції за яким здійснюються позичальником з використанням електронних платіжних засобів або без їх застосування.

Відповідно до п.1.4 договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): нараховується Банком щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду; розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 3.3% щомісячно від наданої Банком суми Кредиту (база розрахунку комісії); складає суму 3565,71 грн комісія сплачується Позичальником щомісячно протягом строку Кредиту за відповідний розрахунковий період, її сума є фіксованою (незмінною) протягом строку Кредиту, крім випадку, зазначеного у п. 5.5 цієї Заяви-договору.

У п. 3.3.2. заяви-договору передбачено право банкупри виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених цією Заявою-договором, вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів, та стягнути заборгованість в примусовому порядку.

Відповідач власноручно підписав заява-договір про надання споживчого кредиту № 4451675-834.

Отримання та користування кредитом підтверджується розрахунком заборгованості за договором та випискою по особовим рахункам кредитного договору № 4451675-834.

Однак, позичальником умови кредитного договору належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4451675-834 від 16.01.2025 за відповідачем станом на 16.01.2026 рахується заборгованість в сумі 133 568,81 грнгрн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 97 903,74 грн; заборгованість за процентами 7,97 грн; заборгованість по комісії 35 657,10 грн.

29.05.2025 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладена заява-договір про надання споживчого кредиту №4749185-834.

Відповідно до п.п.1.2.2. Заяви-договору про надання споживчого кредиту №4749185-834 від 29.05.2025 ( далі договору) загальна сума кредиту 517500.00 грн.

Пунктом 1.2.3. договору встановлено, що комісія за надання кредиту нараховується банком і сплачується позичальником одноразово, під час надання кредиту, у розмірі 3.5% від суми кредиту, зазначеної в пп. 1.2.4 Заяви-договору, і складає суму 17500.00грн.

Згідно з п.1.2.6 договору строк кредиту 60 місяців.

Відповідно до п. 1.2.9 договору - проценти за користування кредитом 0,01 % річних.

Відповідно до п.1.2.5 заяви-договору про надання споживчого кредиту № 4749185-834 від 29.05.2025 кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», операції за яким здійснюються позичальником з використанням електронних платіжних засобів або без їх застосування.

Відповідно до п.1.4 договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): нараховується Банком щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду; розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 3.5% щомісячно від наданої Банком суми Кредиту (база розрахунку комісії); складає суму 18112.50грн комісія сплачується Позичальником щомісячно протягом строку Кредиту за відповідний розрахунковий період, її сума є фіксованою (незмінною) протягом строку Кредиту, крім випадку, зазначеного у п. 5.5 цієї Заяви-договору.

У п. 3.3.2. заяви-договору передбачено право банкупри виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених цією Заявою-договором, вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів, та стягнути заборгованість в примусовому порядку.

Відповідач власноручно підписав заява-договір про надання споживчого кредиту № 4749185-834 від 29.05.2025.

Отримання та користування кредитом підтверджується розрахунком заборгованості за договором та випискою по особовим рахункам кредитного договору № 4749185-834 від 29.05.2025.

Однак, позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4749185-834 від 29.05.2025 за відповідачем станом на 15.04.2026рахується заборгованість в сумі 687041.69грнгрн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 505872.42грн; заборгованість за процентами 44,27 грн; заборгованість по комісії 181 125,00грн.

Судом встановлено, що АТ «Таскомбанк» реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, направивши відповідачу повідомлення-вимогу від 13.04.2026№ 117305/70.2 про дострокове повернення кредиту по кредитному договору № 4451675-834 від 16.01.2025, та повідомлення-вимогу від 13.04.2026 № 117304/70.2 по кредитному договору № 4749185-834 від 29.05.2025. Відповідач повідомлення-вимогу АТ «Таскомбанк» про дострокове повернення кредиту не задовольнив.

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Згідно з ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов до такого висновку.

Між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання у зв`язку з укладенням кредитного договору №4451675-834 від 16.01.2025 та кредитного договору №4749185-834 від 29.05.2025.

Сторони договору в належній формі погодили умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

АТ «Таскомбанк» виконало взяті на себе зобов`язання та переказало суму кредиту по кредитних договорах відповідачу.

Обставин, які б спростовували укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів не встановлено. Відповідач не заперечує факт укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів, про що зазначив у відзиві.

Унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, за кредитними договорами становить: по кредитному договору №4451675-834 від 16.01.2025 складає 133 568,81 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 97 903,74 грн, заборгованість по відсотках (в т.ч. прострочених) 7,97 грн, заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 35 657,10 грн; по кредитному договору №4749185-834 від 29.05.2025 заборгованість складає 687 041,69 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 505 872,42 грн,заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 44,27 грн, заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 181 125,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача комісії (в т.ч. простроченої) за кредитним договором №4451675-834 від 16.01.2025в сумі 35 657,10 грн та за кредитним договором №4749185-834 від 29.05.2025 в сумі 181125,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 висловлено позицію про те, що у разі відсутності у кредитному договорі переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), не зазначення та недоведення банком наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення кредитного договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.1.4 заяви-договору про надання споживчого кредиту №4451675-834 від 16.01.2025комісія за обслуговування кредиту становить 3,3% щомісячно, а заявки-договору про надання споживчого кредиту №4749185-834 від 29.05.2025 комісія за обслуговування кредиту становить 3,5 % щомісячно.

При цьому, в договорах про надання споживчого кредиту №4451675-834 та №4749185-834 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні зазначеного кредитного договору, то умови щодо щомісячного нарахування комісії є нікчемними та комісія нараховувалася відповідачу всупереч вимогам законодавства.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором №4451675-834 від 16.01.2025 в сумі 53485,65 грн та за кредитним договором №4749185-834 від 29.05.2025 в сумі 199237,50 грн.

З поданих розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач частково здійснював оплати по кредитних договорах, у тому числі по комісії за обслуговування кредиту.

Так, по кредитному договору №4451675-834 від 16.01.2025 відповідач сплатив 17 828,55 грн комісії за обслуговування кредиту, яку суд враховує у заборгованість по відсоткам (в т.ч. простроченим) в сумі 7,97 грн, а суму 17820,58 грн враховує у заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочене).

По кредитному договору №4749185-834 від 29.05.2025, відповідач сплатив 18112,50 грн комісії за обслуговування кредиту, яку суд враховує у заборгованість по відсоткам ( в т. ч. простроченим) у сумі 44,27 грн, а суму 18 068,23 грн враховує в суму заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочене).

У відзиві представник відповідача покликається на безпідставне стягнення комісії за надання кредитів, яка включена до тіла кредитів в сумі 20 951,80 грн (3451,80 грн по кредитному договору №4451675-834 від 16.01.2025 та 17 500,00 грн по кредитному договору №4749185-834 від 29.05.2025).

Суд відхиляє доводи відповідача в цій частині, оскільки дана комісія безпосередньо пов`язана із наданням та видачею кредиту яка передбачена умовами п. 1.2.3. кредитних договорів, включення такої комісії до загальних витрат за споживчим кредитом відповідає вимогам Закону.

На підставі проведених судом розрахунків, заборгованість відповідача становить:

-по кредитному договору №4451675-834 від 16.01.2025 - 80 083,16 грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочене);

-по кредитному договору №4749185-834 від 29.05.2025 - 487 804,19 грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочене).

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №4451675-834 від 16.01.2025 та №4749185-834 від 29.05.2025 в загальній сумі 567 887,35 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 9847,32 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог.

Позов заявлений на суму 820610,50 грн, суд задовольнив позов на суму 567 887,35 грн, що складає 69,20%.

Судовий збір, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог, складає 6 814,35грн (9847,32х0,6920=6 814,35).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274, 275, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №4451675-834 від 16.01.2025 року та за кредитним договором №4749185-834 від 29.05.2025 року в загальній сумі 567 887,35 (п`ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» 6814,35(шість тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 35 копійок судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», адреса:01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30 ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 10 листопада 2026 року

Суддя Т.Л. Войтюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.09.2026 Ухвала № 140130204 Бродівський районний суд Львівської області
10.06.2026 Ухвала № 137253089 Бродівський районний суд Львівської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 09806443. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг