Справа № 442/9155/26
Провадження № 2/442/3551/2026
У Х В А Л А
про повернення заяви
11 листопада 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., перевіривши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
11.11.2026 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області через підсистему "Електронний суд" надійшла вказана вище позовна заява.
Статтями 175 та 177 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката, як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
З позовної заяви вбачається, що вона подана через ЄСІТС в порядку представництва Мохир Ярослава Вікторовича.
До матеріалів справи долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформований у підсистемі «Електронний суд» станом на 14.02.2024, згідно якого Холод Олександр Володимирович є керівником Товариства з обмеженою відповідальності «Споживчий центр».
Однак підтверджуючих документів на те, що Холод О.В. станом на день видачі довіреності та на день звернення до суду є діючим керівником товариства та мала право діяти від імені юридичної особи без обмежень (зокрема делегувати повноваження), суду не надано.
До матеріалів справи також не долучено жодних документів, зі змісту яких можна було б ідентифікувати обсяг повноважень керівника, відповідно суд позбавлений можливості встановити наявність або відсутність обмежень керівника на одноособове звернення до суду чи надання права передоручення.
На підтвердження повноважень представника ТОВ" Споживчий центр" Мохир Я.В. надано довіреність від 14.05.2026 в порядку передоручення, сформовану засобами підсистеми "Електронний суд", відповідно до якої Чайка Ірина Володимирівна, на підставі Довіреності витягу з ЄДР від 07.05.2026 уповноважує в порядку передоручення Мохир Я.В. представляти інтереси ТОВ " Споживчий центр" в судах України без права передоручення.
При цьому, на підтвердження повноважень представника ТОВ" Споживчий центр" Чайки І.В. суду було надано довіреність від 07.05.2026 в порядку передоручення, сформовану засобами підсистеми "Електронний суд", відповідно до якої Холод Олександр Володимирович, на підставі витягу з ЄДР від 14.02.2024 уповноважує в порядку передоручення Чайку І.В. представляти інтереси ТОВ "Споживчий центр" в судах України. Довіреності Витягу з ЄДР від 14.02.2024 чи будь-яких інших доказів на підтвердження того, що Чайка І.В. уповноважена надавати передоручати інших осіб на представництво інтересів ТОВ " Споживчий центр" матеріали справи не містять.
Тому довіреність від 14.05.2025 в порядку передоручення, сформована засобами підсистеми "Електронний суд" на підтвердження повноважень Мохир Я.В. не може бути визнана належним доказом на підтвердження повноважень Мохир Я.В. на вчинення дій від імені ТОВ "Споживчий центр" через систему "Електронний суд" у справі №442/9155/26.
Враховую той факт, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (ст. 245 ЦК України).
Крім цього, до позовної заяви не додано примірника довіреності в порядку передоручення, оформленої в формі у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або ордера, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Разом з тим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшовши висновку про те, що крім керівника і члена виконавчого органу, особами, через яких можливе самопредставництво, можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
З матеріалів справи не вбачається, що Чайка І.В. та Мохир Я.В. є працівниками ТОВ «Споживчий центр» з відповідними повноваженнями на звернення до суду, оскільки такі повноваження діяти від імені товариства у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
До матеріалів справи не надано, зокрема, довідки про займану посаду вказаних представників та/або посадової інструкції. Як правило, такі документи надаються стороною позивача у подібних справах.
Крім цього наголошую, що згідно з принципами диспозитивності та обов`язку доказування (ст. 13, 81 ЦПК України), саме на позивача покладено обов`язок надати актуальні та несуперечливі докази на підтвердження представництва.
Сторона позивача, звертаючись через систему «Електронний суд», мала безперешкодну технічну можливість сформувати витяг з ЄДР та надати копію Статуту безпосередньо в день подання позову.
Самостійний пошук судом інформації в реєстрах за умови надання позивачем завідомо застарілих даних порушував би принцип рівності сторін та виходив за межі обов`язків суду на стадії відкриття провадження.
Надання натомість документа, який не містить актуальних відомостей станом на день звернення, а також вичерпної інформації про правовий статус керівника, свідчить про неналежне підтвердження повноважень підписанта у розумінні ч. 7 ст. 177 ЦПК України.
Вважаю за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За встановлених обставин, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки за своєю формою поданий до суду позов не відповідає вимогам п. 1 ч.4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и л а:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Дата складення ухвали 11 листопада 2026 року.
Суддя Курус Р.І.