Ухвала № 141384049 у справі № 447/629/26 від 11.11.2026

Провадження № 2-с/447/79/26

Справа № 447/629/26

У Х В А Л А

щодо повернення заяви про скасування судового наказу

11.11.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25.02.2026 у справі №447/629/26, який було видано Миколаївським районним судом Львівської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення,

в с т а н о в и в:

09.11.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про скасування судового наказу від 25.02.2026 у справі №447/629/26, який було видано Миколаївським районним судом Львівської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення, поновлення строку на подання такої заяви, а також допущення повороту виконання судового наказу.

В обґрунтування заяви ОСОБА_3 покликається на те, що 25.02.2026 суддею Миколаївського районного суду Львівської області Головатим А.П. видано судовий наказ у справі №447/629/26, яким стягнуто з неї на користь ТОВ «Енергія-Новий Розділ» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення у розмірі 16 136,70 грн., а також 332,80 грн. судового збору. Судовий наказ набрав законної сили 18.03.2026 і видано стягувачу 07.04.2026. На підставі судового наказу приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області відкрито виконавче провадження №80953395, у межах якого кошти стягнуто. Вказує, що із судовим наказом не згідна, вимог стягувача не визнає і вважає їх необґрунтованими в повному обсязі. Ці вимоги не є безспірними, не вказано періоду стягнення заборгованості. Квартира АДРЕСА_1 належить заявниці та її синові ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності. ОСОБА_5 понад 15 років у цій квартирі не проживає, лише зареєстрований у ній. Після смерті у 2009 році матері заявниці ОСОБА_6 , така вказує, що у квартирі також не проживає, лише періодично приходить до неї, щоб полити квіти, а для проживання винаймає інше житло, за яке теж сплачує комунальні платежі. Послугами водопостачання і водовідведення вони фактично не користуються, лічильник опломбовано 04.09.2026. Нарахування здійснено за нормами, а не за фактичним споживанням, про що стягувач зазначив у листі від 07.08.2026. Вважає, що між сторонами існує спір про право.

У заяві про скасування судового наказу заявник також вказала, що судовий наказ їй не було вручено. Про те, що стягнення здійснено на підставі судового документу дізналася з листа стягувача від 07.08.2026, який отримала 01.09.2026. З метою з`ясування на підставі якого документа з неї стягнуто кошти, 29.09.2026 звернулася до суду із заявою про видачу копій судових наказів. Вважає, що строк для подання заяви про скасування судового наказу не пропущено, однак, якщо суд прийде висновку про пропуск такого, то строк на подання заяви про скасування судового наказу повинен бути поновлений. В обґрунтування позиції щодо строку звернення до суду із цією заявою покликається на ряд постанов Львівського апеляційного суду.

Дослідивши матеріали справи №447/629/26 та заяви про скасування судового наказу, встановлено таке.

25.02.2026 Миколаївським районним судом Львівської області видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_7 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення у розмірі 16 136,70 грн., а також 332,80 грн. - суми сплаченого судового збору (а.с. 21).

Так, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

У матеріалах справи міститься конверт, у якому міститься копія судового наказу з додатками, надіслані на адресу місця реєстрації проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , встановлену шляхом отримання судом відповідей №2379082 від 24.02.2026 та №2379088 від 24.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру. На конверті міститься відмітка про повернення поштового відправлення (а.с. 23).

Судовий наказ набрав законної сили 18.03.2026 та 07.04.2026 видано стягувачу для пред`явлення до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до матеріалів справи, копія судового наказу з додатками були надіслані боржникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою місця реєстрації їх проживання, однак, не були отримане у зв`язку з поверненням з відміткою.

У той же час, у заяві заявник ОСОБА_3 стверджує, що не знала про існування судового наказу до моменту його отримання в приміщенні суду 29.09.2026, водночас, в іншому абзаці заяви зазначала про те, що їй відомо про виконавче провадження, вказала номер виконавчого провадження, а також зазначила про отримання 01.09.2026 листа від 06.08.2026 від стягувача.

Також у матеріалах справи міститься заява про отримання копій судових наказів від 15.09.2026 та отримання таких 15.09.2026 (а.с. 25) у приміщенні суду, при цьому ОСОБА_7 подала заяву про скасування судового наказу 04.11.2026, шляхом здачі такої з додатками у відділення АТ «Укрпошта».

Крім цього, заявник покликалася на те, що не проживає у АДРЕСА_2 , та не може отримувати поштову кореспонденцію на вказану адресу, однак, на конверті, який надійшов до суду, та у самій заяві про скасування судового наказу вказана саме адреса, на яку було надіслано копію судового наказу від 25.02.2026 з додатками.

Частинами 1, 4 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відтак, враховуючи те, що боржник ОСОБА_3 не отримала копію судового наказу з додатками після його видачі 25.02.2026, однак, знала про виконавче провадження, відкрите з виконання вказаного судового наказу, оскільки сама зазначила про таке в заяві, вказавши відповідний номер виконавчого провадження, вказала, що 01.09.2026 отримала лист від 06.08.2026 від стягувача з інформацією щодо стягнення заборгованості ТОВ «Енергією-Новий Розділ», отримала також копію судового наказу у приміщенні суду 15.09.2026, заявницею пропущено 15-денний строк звернення до суду із заявою скасування судового наказу у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 надіслала таку заяву до суду лише 04.11.2026.

Посилання заявниці на постанови Львівського апеляційного суду у заяві про скасування судового наказу не є релевантними відносно обставин цієї справи.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Свідоме незаявлення клопотання про поновлення цього строку та посилання на обставини неналежного повідомлення, які спростовані матеріалами справи, свідчать про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поновлення боржнику строку на подання заяви про скасування судового наказу та скасування судового наказу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з відповідною заявою, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Боржником ОСОБА_3 належним чином не обґрунтовано клопотання щодо поновлення строку подання заяви про скасування судового наказу, не надано доказів поважності пропуску строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, а доводи, наведені в заяві про скасування судового наказу спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи вищенаведене, заяву про скасування судового наказу слід повернути боржнику.

Поряд із цим суддя звертає увагу на те, що постановленням даної ухвали, він не вдається до надмірного формалізму, враховує право на доступ кожної людини до правосуддя, положення ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 25.02.2026 у справі №447/629/26, який було видано Миколаївським районним судом Львівської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25.02.2026 у справі №447/629/26, який було видано Миколаївським районним судом Львівської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Головатий А. П.