Ухвала № 141384094 у справі № 454/2872/26 від 10.11.2026

Справа № 454/2872/26

У Х В А Л А

судового засідання

10 листопада 2026 року року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді: М. Я. Адамович,

за участю секретаря Коваль Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чернявського Руслана Івановича про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В поданій заяві в порядку забезпечення позову представник просить змінити заходи забезпечення позову, допущені ухвалою суду від 26.10.2026р. та додатково зобов`язати відповідача передавати позивачці малолітню дочку ОСОБА_2 для побачень і перебування з матір`ю, зазначивши варіанти графіку побачень позивачки з дитиною.

Заява мотивована тим, що без визначення графіка побачень неможливо реально досягти мети забезпечення позову та усунути перешкоди зі сторони відповідача в побаченнях з дочкою, яка з ним проживає.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).

Згідно з ч.3, ч.10 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Із зазначеного слід дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що зустрічі та спілкування одного з батьків із дитиною є співмірним заходом забезпечення позову про визначення місця проживання дитини (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19, від 24 лютого 2022 року у справі № 361/8355/21, від 05 грудня 2023 року у справі № 490/2077/23, від 22 червня 2022 року у справі № 757/33742/19-ц, від 31 серпня 2022 року у справі № 545/3933/21, від 26 жовтня 2022 року у справі № 752/1253/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22).

Вжиття заходів забезпечення позову у спорах щодо фізичної опіки над дітьми спрямоване на недопущення чи припинення дій одного з батьків, які порушують права іншого на участь у вихованні дитини, контакт з нею. Відчуження одного з батьків можна охарактеризувати як форму психологічного насильства, яке проявляється у необґрунтованому звинуваченні у застосуванні стосовно дитини насильства іншим з батьків або звинуваченні у жорстокій та насильницькій поведінці до одного з батьків, переконанні дитини у тому, що контакт з іншим з батьків є несприятливим для неї, нав`язуванні дитині відчуття, що вона знаходиться в небезпеці під час контакту з одним з батьків, необґрунтованих звинуваченнях на адресу бабусі й дідуся, інших членів сім`ї, зміна місця проживання без попереднього обговорення тощо.

Підстави забезпечення позову є суб`єктивними та враховуються судом залежно від конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та забезпеченням якнайкращих інтересів дитини.

Батьківські повноваження належать обом батькам однаковою мірою. Дитина, як правило, однаково любить обох батьків та потребує турботи та підтримки кожного з них.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 зазначено, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямоване на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також у постанові від 26.10.2022р. в справі № 750/9620/20 Верховний Суд вказав, що створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухвалою суду від 26.10.2026р. застосовано заходи забезпечення позову та заборонено відповідачу ОСОБА_3 чинити перешкоди позивачці ОСОБА_1 в спілкуванні з неповнолітніми дочками та участі в їх вихованні, побаченнях, відвідуванні закладів освіти, телефонному та відео спілкуванні.

В силу вищевказаних положень закону та правових висновків Верховного Суду саме лише покладення обов`язку на відповідача не чинити перешкод позивачці в спілкуванні з дітьми є недостатнім для досягнення мети заходів забезпечення позову, а тому суд погоджується з покликаннями представника позивачки в цій частині.

Таким чином, встановлення графіку побачень позивачки з неповнолітньою дочкою, яка проживає з відповідачем буде належним та достатнім заходом забезпечення позову для забезпечення батьківських повноваження позивачки та відповідатиме інтересам дитини, яка очікує турботи від обох батьків, а не лише того з них, з ким вона проживає.

В той же час, визначити графік побачень позивачки з дочкою кожних вихідних повністю позбавить відповідача можливості проводити з дочкою дозвілля у вихідні дні.

Таким чином, позивачці слід визначити побачення з дочкою кожного четверга з 15.00год. до 21.00год., а також кожну першу та третю суботи і неділі місяця.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву задовольнити частково.

До набрання рішенням суду в справі №454/2872/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи Органу опіки та піклування Сокальської міської ради Львівської області про визначення місця проживання неповнолітніх дітей з матір`ю, застосувати наступні заходи забезпечення позову:

Зобов`язати ОСОБА_3 передавати ОСОБА_1 неповнолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для побачень та участі у її вихованні відповідно до наступного графіку:

- кожного четверга з 15.00год. до 21.00год. за місцем проживання матері без присутності батька;

- кожну першу та третю суботу і неділю місяця починаючи з 10.00год. суботи до 21.00год. неділі за місцем проживання матері без присутності батька

В задоволенні застосування решти заходів забезпечення позову- відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки до 26.10.2029р.

Копію ухвали направити сторонам та відділу Державної виконавчої служби України для відома та виконання.

За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, або скасувати заходи забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо ухвала не була вручена в день ї проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: М. Я. Адамович