Рішення № 141384112 у справі № 465/11070/25 від 11.11.2026

465/11070/25

2/465/1023/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11.11.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Гулієвої М.І.,

з участю секретаря судового засідання Янковської С.Ю.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" про визнання відсутньою заборгованості, стягнення моральної шкоди,-

встановив:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа №465/11070/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал", АТ "АКБ "КОНКОРД" про визнання відсутньою заборгованості, стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що що у 2021 році вона звернулася до АТ "АКБ "КОНКОРД" з метою відкриття рахунку та оформлення платіжної картки для здійснення розрахунків та тримання власних коштів. Жодного окремого споживчого кредитного договору, кредитної лінії чи овердрафту вона свідомо не укладала. До банку із заявами про надання кредиту вона не зверталася, потреби у кредитуванні не мала, умов будь-якого кредиту з нею не обговорювали. Певний час вона майже не користувалась карткою як звичайним платіжним засобом, після чого припинила користуватись послугами банку, фактично завершивши з ним відносини. Жодних письмових повідомлень про існування простроченої заборгованості, попереджень про кредит чи овердрафт від банку вона не отримувала. З 2025 року їй почали масово телефонувати невідомі особи, які представляються співробітниками ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" та наполягали на тому, що вона нібито має борг перед АТ "АКБ "КОНКОРД", який був переуступлений ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал". 20.02.2025 на адресу її зареєстрованого місця проживання надійшла поштою письмова вимога від ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал", у якій зазначено, що між нею та АТ "АКБ "КОНКОРД" ніби-то був укладений кредитний договір №60.02.002012 від 11.10.2021, а сума заборгованості становить 32 302,85 грн., надалі - 32 432,42 грн. До вимоги було додано гарантійні листи з пропозицією сплати боргу та оформлення реструктуризації. Зазначає, що жодної копії підписаного нею кредитного договору, детальної виписки по рахунку, правочину відступлення права вимоги , а також обґрунтованого розрахунку боргу надано не було. На неодноразові усні прохання до представників ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" звернутися до суду та довести наявність і розмір заборгованості у встановленому законом порядку, а не здійснювати на неї та на її родину психологічний тиск телефонними дзвінками й листами, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" фактично реагувала відмовою. Відтак, зважаючи на неправомірні дії з боку відповідачів, просить визнати відсутньою заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" та АТ "АКБ "КОНКОРД"за кредитним договором, а також стягнути моральну шкоду з ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" в сумі 40000грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено у справі судове засідання.

Ухвалою суду від 16.03.2026 клопотання позивачки про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ "АКБ "КОНКОРД" завірену копію кредитного договору №60.02.002012 від 11.10.2021 року (якщо такий дійсно укладено) з усіма додатками; анкету-заяву, інші документи, на підставі яких оформлявся рахунок/картка на ім`я ОСОБА_1 ; повну виписку руху коштів по всіх рахунках, пов`язаних із вказаним договором, за весь період їх існування; внутрішні положення банку щодо встановлення овердрафтів/кредитних лімітів по картках. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" копію договору (договорів) відступлення права вимоги (факторингу) між АТ "АКБ "КОНКОРД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" щодо боргу; детальний розрахунок заявленої заборгованості із виділенням тіла кредиту, процентів, штрафів, пені та інших нарахувань; копії всіх листів, вимог, "гарантійних листів", які надсилались ОСОБА_1 поштою або іншими засобами зв`язку; інформацію про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" до бюро кредитних історій та інші записи про ОСОБА_1 , як про "боржника". Зобов"язано витребувані документи надати суду у найкоротші терміни до 10.04.2026.

Ухвалою суду від 21.08.2026 застосовано до керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" - Хробака Мар`яна Романовича заходи процесуального примусу у цивільній справі №465/11070/25 та стягнено штраф в розмірі 3328,00 грн. у зв`язку із невиконанням ухвали Франківського районного суду м. Львова від 16.03.2026 про витребування доказів , відкладено судове засідання на 24 вересня 2026 року , повторно скеровано копію ухвали суду від 16.03.2026 про витребування доказів.

На виконання ухвали суду про витребування доказів 15.09.2026 через систему "Електронний суд" представником товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" - Хруленко К.В. подано заяву про виконання ухвали суду разом з витребуваними доказами.

У судовому засіданні позивачка надала аналогічні пояснення, викладеним у позовній заяві, зазначила, що жодних кредитних договорів з відповідачем вона не укладала, кредитна заборгованість у неї відсутня.В АТ" АКБ"Конкорд" ще до початку війни відкривала картковий рахунок, але картку загубила і не користувалась нею.Півтора роки тому до неї почали телефонувати з ФК"Кредит-капітал", писали смс-повідомлення та письмові вимоги про наявність заборгованості за кредитом. Такі дзвінки відбувались з 8години ранку і протягом робочого дня, що негативно впливало на її психо-емоційний стан, на атмосферу у сім"ї, на виконання нею робочих завдань. Після дзвінків відповідача у неї починались панічні атаки,вона вимушена була звертатись до психотерапевта.Крім того, їй було відмовлено у купівлі товару у розстрочку через те,що вона є в Реєстрі боржників. Оскільки вона не брала жодного кредиту,звернулась у поліцію, однак кримінальне провадження не зареєстрували, а порадили звернутись за захистом своїх прав до суду. Діями відповідача ФК"Кредит-капітал" їй заподіяно моральну шкоду ,яку вона оцінює в 40000грн., так як майже таку суму у неї вимагав відповідач. ФК"Кредит-капітал" у суд з позовом до неї про стягнення цієї неіснуючої заборгованості не звертався.

Відповідач у судове засідання повторно не прибув про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів та пояснень позивача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 20.02.2025 відповідач надіслав на адресу позивачки вимогу про повернення суми заборгованості за кредитним договором №60.02.002012 від 11.10.2021,укладеним між нею та АТ"АКБ"Конкорд",що станом на 19.02.25 становить 32302,85грн.,в термін до 22.03.25, до якої долучив гарантійний лист на підтвердження намірів врегулювання погашення заборгованості.

Як вбачається з гарантійного листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" на ім"я позивачки, ТОВ"ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" гарантує в разі сплати ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 32 302.85грн. до 22.03.25 відмовитись від запланованих заходів щодо стягнення заборгованості.

З другого гарантійного листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" на ім"я позивачки вбачається,що станом на 05.05.25 в позивачки ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 32 432, 42 грн. по договору №60.02.002012 від 11.10.2021.Даним листом відповідач зазначає,що не матиме матеріальних та інших претензій у разі повної сплати позивачкою боргу в розмірі 32 387,5грн.методом реструктуризації щомісячно по 2000грн.протягом 16 місяців,сплативши перший внесок до 30.05.25.

Позивачка стверджує, що жодних кредитних договорів нею не укладалося.

На виконання ухвали суду від 16.03.2026 про витребування, зокрема, кредитного договору №60.02.002012 від 11.10.2021, інших документів, на підставі яких такий укладений, виписки та розрахунку кредитної заборгованості, Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" надано витяг з анкети - заяви про відкриття рахунку та надання банківських послуг без дати, окрему роздруківку витягу з довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб, договір про відступлення права вимоги №GLIN426663 від 21.11.2024 та інформаційний витяг з реєстру боржників від 21.11.2024.

З анкети - заяви про відкриття рахунку та надання банківських послуг згідно з публічним договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "АКБ "КОНКОРД" не вбачається, що така є кредитним договором, який укладений позивачкою, оскільки в ній відсутні будь - які умови щодо суми кредиту, процентної ставки, строку кредитування, інших необхідних умов, які, згідно законодавства України, повинні міститься у письмовому правочині, в даному випадку, договорі про надання кредиту.

Суд звертає увагу, що в долученій відповідачем титульній роздруківці з назвою "Картковий рахунок ( ОСОБА_1 )" містяться два номери договору, зокрема, №N92.02.025052 від 05.10.2021, рахунок № НОМЕР_1 , дата відкриття рахунку 11.10.2021 та №60.02.002012 -написаний від руки над першим номером та належним чином не засвідчений.

Відповідачем у справі на ухвалу суду про витребування доказів не надано самого кредитного договору №60.02.002012 від 11.10.2021, на підставі якого у позивачки виникла заборгованість, яку відповідач вимагав повернути, не надано доказів отримання позивачкою суми кредиту та інших доказів,які б підтверджували наявність кредитного договору та кредитної заборгованості, зокрема: анкету-заяву, інші документи, на підставі яких оформлявся кредит на ім`я ОСОБА_1 ; повну виписку руху коштів по всіх рахунках, пов`язаних із вказаним договором, детальний розрахунок заявленої заборгованості із виділенням тіла кредиту, процентів, штрафів, пені та інших нарахувань.

В гарантійних листах значиться дата кредитного договору - 11.10.2021, в титульній роздруківці - дата договору про відкриття карткового рахунку 05.10.2021, в анкеті - заяві будь - яка дата відсутня.

Відтак, три документи, які надані відповідачем, містять в собі розбіжності.

Поряд з цим, з роздруківки довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що в такій міститься інформація про розміщення банківських вкладів в АТ "АКБ "КОНКОРД", їх повернення, відшкодування шкоди, в тому числі у випадку виведення банку з ринку, відкликання банківської ліцензії тощо.

В даній роздруківці відсутні будь - які умови кредитного договору, які узгоджені між позивачкою та відповідачем.

З долученого інформаційного витягу з реєстру боржників вбачається, що такий підписаний лише Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ", будь - які підписи чи печатки АТ "АКБ "КОНКОРД" на ньому відсутні, відтак суд не може взяти даний витяг до уваги як такий, що підтверджує факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору №60.02.002012 від 11.10.2021.

Суд звертає увагу, що в даному витягу зазначена сума заборгованості - 32 145,64 грн.

Відтак, з досліджених в судовому засіданні наданих відповідачем на вимогу суду доказів вбачається, що в них містяться суперечливі один одному відомості, з даних документів не можливо встановити обставину укладення кредитного договору, не можливо дослідити зміст договірних умов, в наданих документах відсутня будь - яка інформація, яка підверджує статус ОСОБА_1 як позичальниці за певним кредитним договором.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п.5 долученого договору про відступлення права вимоги №GLIN426663 від 21.11.2024, новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від банку усі наявні документи, що підтверджують права вимоги до боржників.

Проте суду відповідачем не надано жодних доказів, які свідчать про факт укладення та перерахування відповідних кредитних коштів ОСОБА_1 на підставі договору.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Надання кредитних коштів є фінансовою операцією, тому її здійснення має підтверджуватися документом, який відображає реальний рух коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц, у яких зазначено, що наявність або відсутність заборгованості та її розмір підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку, оформленими відповідно до вимог закону.

Верховний Суд відзначає, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Отже, виписки з особових рахунків є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору, позики або надання фінансової допомоги тощо.

Разом з тим, відповідачем не було надано банківську виписку з особового рахунку позивачки .

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; (п.1 ч.2 ст.76 ЦПК України).

За змістом статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Разом з тим відповідач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів в заперечення заявлених позовних вимог, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався та по суті не заперечив позовні вимоги.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів державии.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності суд вважає,що позовна вимога про визнання відсутньою заборгованості за кредитним договором №60.02.002012 від 11.10.2021 є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Положення статті 23 ЦК України свідчать, що ця норма поширюється на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться у залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23)).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року в п.5 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

В пункті 10 зазначеної Постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц вказала, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в п.49 Постанови від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц вказала, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Суд вважає, що в результаті неправомірних дій відповідача по вимаганні сплати неіснуючої заборгованості було порушено звичний спосіб життя позивачки, що негативно вплинуло на її психо-емоційний стан, на стосунки у сім"ї та на роботі.

Є підстави вважати, що позивачці спричинена моральна шкода, оскільки внаслідок саме дій відповідача їй спричинені певні побутові незручності, вона змушена в судовому порядку доводити свою правоту та відсутність будь - яких боргів, про які стверджує відповідач.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, зокрема, триваючий характер порушень прав та законних інтересів позивачки, характер вимушених змін у її житті, глибину душевних страждань, виходячи із засад співмірності, розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення моральної шкоди з відповідача в розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Абз. 4 п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" про визнання відсутньою заборгованості, стягнення моральної шкоди - задоволити частково.

Визнати відсутньою заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" за кредитним договором №60.02.002012 від 11 жовтня 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" (м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд.1, корп.28, код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" (м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд.1, корп.28, код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з часу отримання його копії через суд, що ухвалив судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ", юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд.1, корп.28, код ЄДРПОУ 35234236.

Суддя М. І. Гулієва