Рішення № 141384118 у справі № 465/8061/26 від 11.11.2026

Справа № 465/8061/26

Провадження 2-а/465/192/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11.11.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Ванівський Ю.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови,-

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 17 серпня 2026 року о 20 годині 20 хвилин він, керуючи автомобілем «FORD FOCUS» номерний знак НОМЕР_1 , виїхав ним із місця праці у м. Львові по вул. Сахарова, 7 та направився у м. Львові до «Будинку меблів», котрий знаходиться по вул. Любінській в районі будинку №92. На вулиці була світла пора доби, погода похмура. Перед початком руху він увімкнув ближнє світло фар, пристебнувся ременем безпеки. По покажчику індикатора світла фар, розташованого на панелі приладів, на якому горів зелений сигнал із логотипом фар, він отримав інформацію, що ближнє світло в автомобілі увімкнене. В процесі руху до дорожньої обстановки був уважним, правил безпеки дорожнього руху не порушував. Проїжджаючи вулицю Любінську у напрямку до аеропорту в районі будинку № 92, він вів керований ним транспортний засіб у правому ряді із швидкістю приблизно 40 км/год та увімкненим ближнім світлом фар. Через ліве бокове вікно побачив, що у суміжній лівій смузі до нього наближається спеціалізований легковий автомобіль патрульної поліції. Порівнявшись із керованим ним автомобілем, працівники поліції увімкнули маячки червоного та синього кольору, що вимусило його прийняти праворуч та зупинитися. Зупинившись, він повернув ключ замка запалювання в нейтральне положення, таким чином вимкнувши, двигун і запалення та почав готувати документи для перевірки. Інженерна конструкція його автомобіля така, що при вимиканні запалювання режим роботи фар автоматично перемикається із ближнього режиму у режим світіння габаритних вогнів. Те що габаритні вогні були увімкнені під час виходу поліцейського із його службового автомобіля чітко видно на відеозаписі, а це вказує на те, що фари у ньоготехнічно справні і не викликає жодних сумнівів, що до зупинки він рухався із увімкненим ближнім світлом. Однак, щодо нього була винесена постанова серії ЕНА N?7737243 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, за керування автомобілем у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар (п. 19.1 ПДР України). Відеозапис, проведений поліцейськими починається з того, що інспектор Савицький О.Ф. виходить із-за переднього пасажирського сидіння патрульного автомобіля і наближається до його автомобіля «FORD FOCUS» номерний знак НОМЕР_2 . На відеозаписі чітко видно, що у цей час у автомобілі «FORD FOCUS» номерний знак НОМЕР_3 горить ближнє світло фар. Оскільки інших порушень правил безпеки дорожнього руху він не допустив, жодних інших підстав до зупинки у працівників поліції не було. Аргументи працівника поліції про те, що він керував автомобілем без увімкненого світла фар є необґрунтовані і не аргументовані жодним належним та допустимим доказом. Відеозапис, як основний доказ, якраз свідчить, що він керував автомобілем із увімкненим ближнім світлом фар. Слід також зазначити, що у цей час на вулиці була світла пора доби, видимість складала на прямих ділянках дороги далеко поза 300 метрів, що чітко вбачається із відеозапису. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 25.09.2026 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Представником відповідача 12.10.2026 року подано відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступні обставини. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 17.08.2026, близько 20 год. 45 хв. у м. Львів вул.Любінська 92, позивач здійснив рух транспортним засобом FORD FOCUS, з номерним знаком НОМЕР_2 , без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. Поліцейський Управління маючи законні підстави вважати позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, здійснив розгляд справи за порушення п. 19.1.а Правил дорожнього руху, ознайомив позивача зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП (файл clip-0 час події 20 год. 52 хв.), повідомив позивачу його права та обов`язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, роз`яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. По завершенню розгляду справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, працівник поліції виніс оскаржувану постанову відносно позивача за ч.2 ст.122 КУпАП та під підпис ознайомив із нею (файл clip-1 час події 21 год. 04-06 хв.). На відео з нагрудних відеореєстраторів зафіксовано, що поліцейський представився та повідомив причину зупинки позивачу вказавши на те, що він рухається в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, наголосив на тому що настання темної пори доби узгоджується із даними Українського гідрометерелогічного центру, попередив про відеофіксацію події (файл clip-0 час події 20 год. 44 хв.). На відео чітко зафіксовано, що позивач керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар, а лише з увімкненими габаритними ліхтарями та повідомив, що забув їх увімкнути (файл clip-0, clip-4 час події 20 год. 45 хв., ), хоча в позовний заяві позивач вводить суд в оману вказуючи на те, що після виходу поліцейського із службового автомобіля, на автомобілі позивача були увімкнене ближнє світло фар, однак на відео чітко зафіксовано, що працювали лише габаритні ліхтарі, а не ближнє світло фар. Також поліцейський повідомив позивачу що його порушення чітко зафіксовано на відеореєстраторі службового автомобіля (файл clip-0 час події 20 год. 55 хв.) однак позивач ознайомлюватися із ним не бажав та не бажав скористатися іншими правами. Позивачем не подано суду жодного належного і допустимого його невинуватості, у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та доказів, які б підтверджували його доводи наведені в позовній заяві.

Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7737243 від 17.08.2026 року, ОСОБА_1 17.08.2026 року о 20 год. 45 хв. керував транспортним засобом «FORD FOCUS» номерний знак НОМЕР_1 у м.Львові по вул. Любінська, 92 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Так, відповідно до п. п. «а» п. 19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця; недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.

Згідно інформації, яка міститься на сайті www.daylight.pp.ua, 17.08.2026 р. в м. Львові захід сонця був о 19:55 год., відтак о 20:45 год. вимога про увімкнення ближнього світла фар була обов`язковою до виконання.

Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 не заперечував, що керував автомобілем у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, а лише з увімкненими габаритними ліхтарями та повідомив, що забув їх увімкнути (кліп 0, мітка часу - 20:44:44). Патрульний поліцейський також повідомив, що настання темної пори доби узгоджується із даними Українського гідрометерелогічного центру.

Крім цього, на відеозаписі зафіксовано, що позивача було попереджено про відео фіксацію, роз`яснено його права та обов`язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови.

Факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується відеозаписом наданим відповідачем до відзиву.

Отже, в діях водія наявні подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки останнійс 17.08.2026 року о 20 годині 45 хвилин у м. Львів по вул. Любінська, 92 керував транпортним засобом засобом «FORD FOCUS» номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.а ПДР Порушення водіями ТЗ використання освітлювальних приладів в темну пору, в умовах недостатньої видимості, в тунелях.

Вчинені дії являють склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Інспектором також вірно накладено стягнення передбачене санкцією ч.2 ст.122 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів порушення інспектором процедури розгляду справи визначених ст.ст.278,279 КУпАП.

Відповідач надав суду достатні докази на підтвердження обставин порушення позивачем законодавства про дорожній рух, зокрема, про вчинення порушень ПДР України з недотримання вимог, визначених п.19.1«а» ПДР, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

На підставі викладеного, суд вважає вірними висновки поліцейського про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення ним правил дорожнього руху, ознаки якого підпадають під дію ч. 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем покладаються на останнього.

Керуючись статями 77,134,139,243-246,286 КАС України, суд,-

ухвалив :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя Ванівський Ю.М.