Рішення № 141384145 у справі № 944/4979/23 від 26.10.2026

Справа № 944/4979/23

Провадження №2/944/159/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Корабель С.А.

представника позивача Бігун Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,

установив:

представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача надміру виплаченої пенсії в сумі 13121,79 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в них на обліку з 05.03.2021 перебувала ОСОБА_1 , як одержувач пенсії по втраті годувальника, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058. Пенсія по втраті годувальника призначена на відповідача, як студентці денної форми навчання по 28.02.2023. Однак, після отриманої довідки від 08.09.2022 № 40, виданої Львівським національним медичним університетом ім.Д.Галицького на ОСОБА_1 , про те, що вона дійсно навчається на денній формі навчання до 01.07.2023, проведено перерахунок пенсії по втраті годувальника (МОН) з 01.03.2023 по 31.05.2023. В результаті перерахунку, утворилася переплата пенсії за вказаний період в сумі 13 121,79 грн. Відділом обслуговування громадян № 21 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління був надісланий виклик, для з`ясування питання щодо погашення заборгованості по переплаті пенсії. Однак, прибувши у відділ обслуговування громадян №21 відповідач написала заяву про те, що повідомлена про виникнення переплати пенсії по втраті годувальника, але оскільки вона виникла не з її вини, повертати переплату відмовилась. Таким чином, надмірна виплата пенсії ОСОБА_1 фактично є завданням матеріальної шкоди державному бюджету та призводить до порушення інтересів держави в особі Пенсійного фонду України.

Ухвалою судді від 29.01.2024 відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

22.05.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначила, що у вересні 2022 нею було подано довідку №40 від 08.09.2022, видану Львівським національним медичним університетом ім. Д. Галицького, про те, що вона навчається на денній формі навчання до 01.07.2023. Таким чином, позивач провів перерахунок пенсії по втраті годувальника по 31.05.2023. Вказала на те, що виконала всі вимоги передбачені ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що вказує на неможливість та небажання вводити в оману позивача та зловживати становищем. Більше того, позивачем не надано жодних доказів існування в даному випадку рахункової помилки, що виразилась у автоматичному нарахуванні та виплаті пенсії у завищеному розмірі (висновку ревізії, акти перевірок чи службового розслідування тощо), на підставі яких можна було б відстежити шлях та причини виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, тобто такою, що виникла через технічний збій в роботі операційної системи, а не помилка, пов`язана з неналежним виконанням обов`язків службовою особою відповідальною за обчислення та нарахування пенсії. Водночас, доказів недобросовісності та вчинення протиправних дій з боку відповідача при отриманні пенсії позивачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 ,. в силу ст. 128 ЦПК України належно повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій просить судовий розгляд здійснювати без її участі. Суд вирішив розгляд справи проводити за її відсутності.

Судом 15.10.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 26.10.2026.

Вислухавши доводи представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до перерахунку пенсії на підставі рішення 134950010867 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії у зв`язку із зміною статусу утриманця, згідно якого з 01.03.2023 по 31.05.2023 розмір пенсії складав 3674,09 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області відповідачу ОСОБА_1 було скеровано лист, згідно якого останню просили прибути для вирішення щодо утримання переплати пенсії за період з 01.03.2023 по 31.05.2023 в сумі 13121,79 грн, яка утворилась у зв`язку із продовженням виплати пенсії по втраті годувальника.

Також, для з`ясування питання щодо погашення заборгованості по переплаті пенсії, відділом обслуговування громадян № 21 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління був надісланий виклик від 06.06.2023 № 1300-5224-8/80401.

Відповідно до заяви від 13.06.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про те, що повідомлена про виникнення переплати пенсії по втраті годувальника, але оскільки вона виникла не з її вини, повертати переплату відмовилась.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Так, згідно ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до абз.11 п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22-1при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Статтею 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч.2ст.36 цього Закону. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України, обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що механізм утримання надміру виплачених сум пенсій регламентованост.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003, відповідно до яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п.4 Порядку, суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, або у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку наявності рахункової помилки органу, який здійснював нарахування та виплату пенсії, або якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації чи її приховання.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №756/6984/16-а обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

В даному ж випадку, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що надмірна виплата пенсії відбулась внаслідок зловживань з боку відповідача.

При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстав для повернення позивачу надмірно виплаченої пенсії немає, оскільки судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 13121,79 грн, які є сумою пенсії, призначеної їй, так і не встановлено наявності рахункової помилки, а також виплата коштів проведена позивачем добровільно, отже відповідно до ст. 1215 ЦК України, поверненню зазначена сума не підлягає.

Відтак, з огляду на те, що представником позивача не доведено належними та допустимими доказами факту недобросовісного набуття ОСОБА_1 отриманих грошових коштів, які є пенсійною виплатою, а також наявності рахункової помилки, суд вважає, що позов Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення переплати пенсії, є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Юрій КОЛТУН