Справа № 601/2858/26
Провадження № 2/601/1527/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Коротича І.А.,
з участю секретаря судового засідання Бончик А.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-
встановив:
У провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області перебуває вищевказана цивільна справа розгляд якої відбувається за правилами загального позовного провадження.
Сторони по вищезазначеній справі звернулись до суду із заявою, у якій просять затвердити мирову угоду між ними.
Процесуальним законом дане питання врегульовано наступним чином.
Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
За правилами ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 4 ст. 207 ЦПК України).
У ст. 208 ЦПК України зазначено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Приписами п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України унормовано, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Суд, дослідивши дану мирову угоду та матеріали справи, приходить до висновку, що оскільки укладена мирова угода між сторонами не суперечить чинному законодавству, не порушує права чи охоронювані законом інтереси третіх осіб, тому її слід затвердити та закрити провадження по даній справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зазначена мирова угода має бути затверджена, а провадження у справі закрито в порядку п. 5 ч. 1 ст. 2 55 ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову було сплачено судовий збір в розмірі 1971,59 г рн., згідно платіжної інструкції № 8430-2396-7848-1981 від 12.10.2026.
Таким чином, позивачу слід повернути 50% сплаченого судового збору у розмірі 985.80 гривень.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 142, 207, 208, 255 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
постановив:
Затвердити мирову угоду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за законом, право власності на спадкове майно, яке відкрилося внаслідок смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який є колгоспним двором, головою якого зазначений ОСОБА_5 , згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Кременецької районної ради народних депутатів Тернопільської області від 28.09.1988.
До укладення мирової угоди позивачка ОСОБА_1 компенсувала відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вартість їх часток у спадковому майні, яку вона отримала в повному обсязі.
Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
У відповідності до частини 1 статті 142 ЦПК України, повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі -985 (дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплаченого нею при поданні позову на рахунок отримувача: [рахунок приховано]; отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Кремен./22030101; Код отримувача: 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998, по платіжній інструкції № 8430-2396-7848-1981 від 12.10.2026.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Головуючий: