Судові рішення

Рішення № 141384240 у справі № 672/1136/26 від 10.11.2026

Рішення від 10.11.2026 у цивільній справі № 672/1136/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області, суддя Рибачук О. Г.

Справа№ 672/1136/26
СудГородоцький районний суд Хмельницької області
СуддяРибачук О. Г.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141384240

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа №672/1136/26

Провадження №2/672/929/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернулося до суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001726297201 від 06.11.2020 в сумі 63666,68 грн та судових витрат у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч підписаній угоді, відповідачка не виконала умови договору, не сплатила відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснила повне погашення коштів за кредитним договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

09.09.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала на адресу суду відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідачка зазначила, що позовні вимоги нею не визнаються у частині стягнення нарахованих відсотків, комісій, штрафних санкцій та витрат на правничу допомогу. Відповідачка погоджується із зобов`язанням повернути виключно фактично отримане тіло кредиту за вирахуванням усіх здійснених раніше платежів за весь період користування карткою. Крім цього зазначила, що вона є інвалідом 2-ї групи з дитинства, з огляду на це, відповідачка була позбавлена будь-якої можливості усвідомлювати, аналізувати чи вираховувати фінансово-юридичні умови, відсоткові ставки, формули чи штрафні санкції, розміщені на сайті банку. Також вказує, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки її єдиним джерелом доходу є соціальна виплата (пенсія по інвалідності) у розмірі 2595,00 грн на місяць, у зв`язку із чим просить суд відхилити заявлені позивачем витрати на правову допомогу. Крім цього, відповідачка заявила клопотання про розстрочення виконання рішення суду шляхом встановлення щомісячного платежу на протязі 36 місяців.

10.09.2026 представник позивача Карапетрова К.В. надіслала на адресу суду відповідь на відзив. У поданій відповіді представниця зазначила, що не погоджується із доводами відповідачки та вважає їх необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Представниця вказує, що кредитний договір укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www.pumb.ua, на підставі якого позичальнику надано грошові кошти в якості суми кредиту.

Відповідно виписки по особовому рахунку відповідачки, за період часу з 06.11.2020 по 25.06.2026, вона отримала від кредитодавця обумовлені укладеним між сторонами кредитним договором кредитні кошти в повному обсязі шляхом встановлення кредитного ліміту, активно користувалась кредитною карткою, здійснювала списання та поповнення кредитної картки, тобто вчиняла конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Крім цього представниця позивача зазначає, що відповідачка у відзиві не спростувала доводів позивача щодо отримання та використання кредитних коштів.

Також вказує, що заперечення відповідачки щодо необізнаності з умовами кредитування, відсутності актуальних редакцій Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) та Тарифів є повністю безпідставними та спростовуються умовами правочину, до якого вона добровільно приєдналась шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписавши дану заяву, відповідачка підтвердила свою обізнаність та згоду з її умовами, а також прийняла на себе обов`язок самостійно відстежувати зміни до Договору та Тарифів, розміщені на офіційному Сайті Банку (п. 2.3.3 Публічної пропозиції). Сторони узгодили, що публікація оновлених редакцій Договору та Тарифів на Сайті Банку є належним способом сповіщення Клієнта (п. 2.3.1, 2.3.2 Публічної пропозиції). Представниця позивача вважає, що таким чином, посилання Відповідача на необізнаність з умовами кредитування є спробою ухилитися від виконання взятих на себе договірних зобов`язань, оскільки механізм ознайомлення та зміни умов був чітко визначений у підписаній ним заяві та Публічній пропозиції. Крім цього звертає увагу суду на те, що під час кожного підвищення кредитного ліміту відповідачка не зверталась до банку із запереченнями, а продовжувала без застережень користуватися кредитними коштами для особистих потреб. Згода відповідачки зі встановленим кредитним лімітом та розміром процентної ставки виражалася у формі конклюдентних дій, а саме - у регулярному використанні кредитних коштів та систематичному поповненні рахунку для погашення заборгованості. Відповідачка безпосередньо погодила у заяві стандартну річну ставку 47,88 %. Довідка банку відображає ту саму ставку при всіх наведених значеннях ліміту.

Щодо заперечень відповідачки стосовно стягнення витрат на правову допомогу зазначає, що така незгода є суто суб`єктивною. Натомість надані позивачем докази у їх сукупності свідчать, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн повною мірою відповідають критеріям обґрунтованості, пропорційності та реальності, визначеним ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а тому мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. У позовній заяві заявив клопотання про слухання справи без його участі, також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності суду не подала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.11.2020 між ОСОБА_2 та АТ «ПУМБ» укладено кредитний договір №2001726297201, на підтвердження чого позивачем надано копію заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до умов заяви встановлено, що її підписанням клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ».

Крім цього, згідно умов заяви відповідачці відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 ; номер кредитної картки - НОМЕР_2 ; встановлено кредитний ліміт у сумі 8000,00 грн; реальна річна процентна ставка - 47,88%; орієнтовна вартість кредиту за весь строк користування кредитом - 12577,58 грн.

Із довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №2001726297201 від 06.11.2020 вбачається, що 06.11.2020 ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт в сумі 8000,00 грн. Надалі кредитний ліміт відповідачки збільшувався: 18.03.2021 - до 13000,00 грн; 21.04.2021 - до 28000,00 грн; 20.05.2021 - до 50 000,00 грн; 27.02.2022 - до 36 250,00 грн; 03.03.2022 - до 41 250,00 грн.

Окрім цього, із наданої позивачем виписки по рахунку (за період з 06.11.2020 по 25.06.2026), що був відкритий ОСОБА_2 згідно умов кредитного договору, вбачається, що відповідачка користувалась наданими їй кредитними коштами. Також прослідковується рух коштів по рахунку та оплата за договором №2001726297201.

З наданого розрахунку заборгованості по даному кредитному договору вбачається, що відповідачка в рахунок погашення платежів за договором частково сплачувала кошти. Одночасно, сума заборгованості за вказаним договором становить 63666,68 грн, з яких 41248,80 грн - заборгованість за кредитом та 22417,88 грн - заборгованість за процентами.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого АТ «ПУМБ» зобов`язується передати (відступити) ТОВ «ФК «Смарт Пей» в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами Реєстрі Боржників, а ТОВ «ФК «Смарт Пей» зобов`язується прийняти та оплатити Права вимоги за вказаними Кредитними угодами в порядку та в розмірі, передбаченому договором.

Згідно умов п.4.1 договору факторингу, права вимоги переходять від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Смарт Пей» у день надходження оплати за права вимоги.

На підтвердження переходу прав вимоги позивачем до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції №23 від 26.06.2026, призначення платежу: «оплата згідно Договору факторингу №1 від 26.06.2026».

Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу №1 від 26.06.2026, ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 63666,68 гривень.

Відповідачка зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди не виконала в зазначений строк, що є порушенням ст.526 ЦК України.

Застосовані судом норми права

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Щодо заперечень відповідачки, викладених у відзиві, суд зазначає наступне.

Із змісту поданного відзиву вбачається, що відповідачка не заперечує факт отримання, користування кредитними коштами та наявності заборгованосі у вигляді тіла кредиту за договором №2001726297201 від 06.11.2020.

Щодо нарахованих процентів за користування кредитними коштами зазначила, що є інвалідом 2-ї групи з дитинства та має діагноз: помірна розумова відсталість з поведінковими розладами, обумовлена органічним ураженням ЦНС, у зв`язку із чим відповідачка була позбавлена будь-якої можливості усвідомлювати, аналізувати чи вираховувати фінансово-юридичні умови, відсоткові ставки, формули чи штрафні санкції, розміщені на сайті банку.

На підтвердження своїх доводів відповідачка надала копію виписки № 3665 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 27.05.2026.

У даному випадку суд враховує, що відповідачка вчинила усі необхідні дії щодо укладення зазначеного кредитного договору, крім цього, позивачем надано належні докази, що підтверджують факт укладення кредитного договору та ознайомлення відповідачки із умовами та правилами надання банківських послуг. Отже, сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Також, суд звертає увагу, що згода відповідачки зі встановленим кредитним лімітом та розміром процентної ставки виражалася у формі конклюдентних дій, а саме - у регулярному використанні кредитних коштів та систематичному поповненні рахунку для погашення заборгованості, як вбачається із поданої позивачем виписки по рахунку.

Суд критично ставиться до наданої відповідачкою виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, оскільки остання датована 27.05.2026, в той час як кредитні правовідносини між сторонами виникли у 2020 році.

Крім цього, відповідачкою не надано документів, які підтверджуються наявність у неї ІІ групи інвалідності станом на даний час, оскільки із змісту поданої виписки вбачається, що ІІ групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено терміном до 01.06.2026, інформація щодо її продовження в матеріалах справи відсутня. Натомість, позовна заява подана на адресу суду 10.08.2026. Таким чином, клопотання відповідачки про звільнення її від сплати судового збору за подання даного позову є необґрунтованим.

Щодо клопотання відповідачки про розтермінування виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідачки у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

В той же час, заявляючи клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідачка не надала достатніх доказів на його обґрунтування.

Суд зазначає, що за відсутності доказів він позбавлений можливості у повній мірі оцінити майновий стан відповідачки та дійти однозначного висновку, що стягнення заявленої позивачем суми в повному обсязі поставить відповідачку в тяжке матеріальне становище, оскільки відсутні належні докази щодо відсутності у відповідачки інших доходів чи майна.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для розтермінування виконання рішення суду на даний час.

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити відповідачці її право на звернення до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення в порядку ст.435 ЦПК України за наявності відповідних доказів та правових підстав на стадії виконання рішення суду.

Таким чином, оскільки відповідачка належними доказами не спростувала доводи позивача, контррозрахунку суду не надала, тому перевіривши розрахунки позивача в частині основної суми заборгованості та нарахованих відсотків, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування грошовими коштами, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки розмір отриманого та не повернутого вчасно кредиту підтверджено матеріалами справи, а розмір відсотків за користування кредитними коштами, передбачений укладеним між первісним кредитором та відповідачкою договором. Тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суд приходить до висновку про необхідність їх часткового стягнення з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України: розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026, предметом якого є надання юридичної допомоги позивачу в цілому, а не у конкретній справі. Також долучено акт надання послуг правничої допомоги від 30.06.2026 за Договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026.

Отже, складання типової позовної заяви та надання усної консультації оцінено у 10 000,00 грн. При цьому ціна позову становить 63666,68 грн.

Крім того, у поданому на адресу суду відзиві відповідачка також заявила клопотання про відмову я стягненні із неї витрат на правову допомогу. Зазначає, що такий розмір витрат є не обґрунтованим, відповідачка, натомість, перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв`язку із чим не має можливості сплатити зазначені витрати.

Враховуючи клопотання відповідачки, суд вважає за можливе його задовольнити частково та стягнути на користь позивача вартість послуг з правничої допомоги в сумі 6000 грн виходячи із наступного.

Так, у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), розгляд справи судом за відсутності представника позивача, враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суд приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» (ЄДРПОУ 43696954) заборгованість за кредитним договором №2001726297201 від 06.11.2020 в сумі 63666 (шістдесят три тисячі шістсот шістдесят шість) грн 68 коп., з яких: 41248,80 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22417,88 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» (ЄДРПОУ 43696954) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей», ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження: 01042, вул.Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корпус А, офіс 303, м.Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 10.11.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.08.2026 Ухвала № 139231856 Городоцький районний суд Хмельницької області
20.08.2026 Ухвала № 139139704 Городоцький районний суд Хмельницької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43696954. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг