Рішення № 141384285 у справі № 682/2931/26 від 11.11.2026

Справа № 682/2931/26

Провадження № 2-а/682/44/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 682/2931/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горщар Богдан Анатолійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горщар Б.А., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування поданого позову вказано, що постановою тимчасово виконуючого обов`язок начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 1787 від 13 серпня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 гривень. Вважаю, що зазначена Постанова винесена з порушенням норм матеріального, процесуального права, є необґрунтованою. Так, у Постанові провину Позивачу ставиться те, ОСОБА_1 , без поважних на то причин, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №7361368 на 25.05.2026 року, яка направлена органами сповіщення АТ «Укрпошта» за номером поштового відправлення № R067170454844, для уточнення даних. У зв`язку з неприбуттям без поважної причини ОСОБА_1 було направлене електронне звернення Е5369799 від 04.06.2025, яке передбачене п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, до органів Національної поліції України про розшук та доставлення ОСОБА_1 , як особи, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Своїми неправомірними діями, які виразились в не прибутті без поважних причин за повісткою, військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги частини другої статті 17 Закону України «Про оборону України», абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого частини першої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, кваліфікуючою ознакою якого є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

З вказаною Постановою позивач не погоджується, так як вона не ґрунтується на жодних письмових доказах, не взято до уваги той факт, що персональні дані Позивача оновлено своєчасно і є такими, що на дату винесення Постанови не змінилися, всі відомості про Позивача містяться в інформаційно-комунікаційних системах, реєстрах, базах (банках) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

У зв`язку із перебуванням за кордоном ОСОБА_1 не міг фізично з`явитися за повісткою, яку було направлено засобами поштового зв`язку. На підтвердження перебування за кордоном, направлено адвокатський запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, однак відповідь на день подачі позовної заяви не отримано.

Крім того, жодних дзвінків, повідомлень про надходження повістки від працівника об`єкта поштового зв`язку Позивач не отримував, жодних вкладень у поштовій скриньці щодо повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» за місцем проживання Позивача, вказаним ним при оновленні даних, не було, тобто відсутні докази обізнаності Позивача щодо наявності поштового відправлення. Будь-які належні та допустимі докази у сторони Відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови відсутні.

Зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити які саме персональні дані не уточнив Позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі Відповідача не має доступу (не є держателем).

За таких обставин позивач та його представник звернулись до суду та просили: скасувати постанову № 1787 від 13 серпня 2026 року, винесену тимчасово виконуючи обов`язок начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.

Ухвалою суду від 12.10.2026 провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд на 26.10.2026 без виклику учасників справи. Окрім того, від ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано: матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1

26.10.2025 до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли витребувані матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , а також відзив на позов. Згідно відзиву, було встановлено, що Позивач без поважної причини не з`явився за повісткою № 7361368 на 25.05.2026р. яка була переслана засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за номером поштового відправлення № R067170454844 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних за актуальною адресою місця проживання, а саме АДРЕСА_1 . Із поштового повідомлення Укрпошти встановлено, що поштове відправлення, направлене Позивачу та не вручене, так як одержувач відсутній за вказаною адресою. Документального підтвердження про неспроможність прибути не надав. Також дослідивши матеріали справи та відомості які наявні в ІНФОРМАЦІЯ_4 , ніяких відомостей про перебування за кордоном останнього до Відділу не надходило, та зареєстровано не було. В зв`язку із неприбуття Позивача по повістці, ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено електронне звернення Е5369799 від 04.06.2026, яке передбачене п.56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 за №1487, до органів національної поліції України про розшук та доставлення останнього, як особи, що вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. 20.07.2026. Позивачу була направлена Вимога-виклик засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за номером поштового відправлення №0505665194471 про прибуття 03.08.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу, як військовозобов`язаного який є порушником військового обліку. Також, повідомлені дата та час розгляду справи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності у разі його неприбуття за Вимогою-Викликом, а саме 13.08.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач у визначений у Вимозі-виклику час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. У травні 2026 року першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом формування запиту засобами АІТС «Оберіг» до інформаційної системи Державної прикордонної служби України « ІНФОРМАЦІЯ_6 » було отримано відомості щодо перетину державного кордону України Позивача. Згідно з отриманою відповіддю, останній повернувся на територію України 07.05.2019 року. Водночас відомості щодо виїзду зазначеної особи за межі території України за період до моменту формування та направлення повістки відсутні. Таким чином, наявна у ІНФОРМАЦІЯ_4 інформація, отримана в установленому порядку шляхом інформаційної взаємодії з Державною прикордонною службою України через АІТС « ІНФОРМАЦІЯ_7 », не містила відомостей про виїзд зазначеної особи за межі України після 07.05.2019 та до моменту формування і направлення повістки. На визначені дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивач не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив. Будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки, а також клопотань про відкладення розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Водночас у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 наявні документи, що підтверджують належне повідомлення Позивача про дату, час і місце розгляду справи Таким чином, розгляд справи за відсутності Позивача здійснювався з урахуванням наведених положень законодавства та наявних документів, що підтверджують належне повідомлення особи про виклик. Сам факт неприбуття особи, за відсутності повідомлених поважних причин та клопотань про відкладення розгляду, не перешкоджав розгляду справи за умови дотримання інших установлених законом вимог. Позивач особисто отримував постанову у Славутському відділі державної виконавчої служби. Зазначена обставина свідчить про обізнаність Позивача щодо наявності відповідного рішення та його змісту. Водночас станом на дату розгляду справи Позивач продовжує не виконувати покладені на нього законодавством обов`язки щодо військового обліку та не вживає належних заходів для усунення допущених порушень. Наведене свідчить про те, що обставини, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, потребують оцінки судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. За таких обставин представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

26.10.2026 розгляд справи було відкладено за клопотання представника позивача, адвоката Горщара Б.А., для ознайомлення із відзивом на позов.

У встановлений судом строк учасники справи не заявили клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Отже, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, у тому числі на території Рівненської області, протягом 90 діб з дня набрання чинності цим Указом. В подальшому строк проведення в Україні загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України.

Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством

Зі змісту спірної постанови № 1787 від 13.08.2026, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 , слідує, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 ставилось у вину те, що він без поважної причини не з`явився за повісткою № 7361368 на 25.05.2026, яка була переслана засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за номером поштового відправлення № R067170454844 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Документального підтвердження про неспроможність прибути не надав. В зв`язку із неприбуття ОСОБА_1 по повістці, ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено електронне звернення E5369799 від 04.06.2026р., яке передбачене п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 за № 1487, до органів національної поліції України про розшук та доставлення останнього, як особи, що вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 20.07.2026 військовозобов`язаному ОСОБА_1 була направлена Вимога-виклик засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за номером поштового відправлення № 0505665194471 про прибуття 03.08.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу, як військовозобов`язаного який є порушником військового обліку. Також, повідомлено дата та час розгляду справи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності у разі його неприбуття за Вимогою-Викликом, а саме 13.08.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дослідивши матеріали справи та відповідно до відомостей, що містяться у журналі відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 у визначений у Вимозі-виклику час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. На визначені дату та час, встановлені для розгляду справи та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 не з`явився, про причини свого неприбуття не повідомив. Відомостей про поважні причини неприбуття або клопотання про відкладення розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило.

Своїми неправомірними діями, які виразились в неприбутті без поважної причини за повісткою, військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги частини другої статті 17 Закону України «Про оборону України», абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, кваліфікуючою ознакою якого є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. вчинене в особливий період.

Громадянина КондрашоваД.А, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Отже, за правилами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 210 -1 КУпАП відповідальність передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП відповідальність передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов, зокрема, про накладення адміністративного стягнення.

Щодо суті порушення, у вчиненні якого, згідно фабули спірної постанови, звинувачується позивач, варто зазначити, що статтею 22 Закону Україну Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Так, громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Отже, у громадян України, у тому числі у військовозобов`язаних, яким є позивач, існує обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Разом з цим, в разі не виконання обов`язку громадян щодо прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах відповідальність настає відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.

При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів адміністративної справи № 1787 відносно ОСОБА_1 слідує, що останній перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .

13.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_8 сформовано повістку № 7361368, яку надіслано засобами поштового зв`язку «Укрпошта» на адресу позивача: АДРЕСА_2 , про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 25.05.2026 о 09 год. 00 хв. для уточнення даних. Згідно із даними трекінгу відправлення, поштове відправлення повернулося відправнику із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

25.05.2026 ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 не з`явився, у зв`язку із чим 20.07.2026 було сформовано вимогу-виклик на ім`я позивача, згідно якої, у зв`язку із неявкою за викликом без поважних причин за повісткою № 7361368 від 13.05.2026, що є порушенням ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку із цим, позивача повідомлено про необхідність прибуття 03.08.2026 о 10:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначено, що у разі неприбуття на цей виклик, розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними доказами відбудеться 13.08.2026 року о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 (каб. № 2), а копія постанови буде направлена засобами поштового зв`язку.

Зазначена вимога засобами поштового зв`язку була направлена на адресу місця проживання відповідача.

За даними журналу обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_8 , 03.08.2026 ОСОБА_1 на виклик не прибув.

За таких обставин 13.08.2026 відносно позивача було винесено оскражувану постанову № 1787 від 13.08.2026, яка засобами поштового зв`язку «Укрпошта» була направлена позивачу за адресою місця проживання.

Перевіряючи доводи позовної заяви, суд зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Так, у оскаржуваній постанові вказано, що позивача притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що не прибув за викликом до ТЦК та СП для уточнення даних у строк та місце, зазначені в повістці.

Пунктами 27, 23, 24, 34, 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок), визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів (з 18.05.2024 по 16.07.2024), відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставляння відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставляння відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Нормами Порядку, прийнятого на виконання статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чітко закладено презумпцію обізнаності військовозобов`язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов`язаним) місцем проживання.

Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Із копії опису-вкладення R067170454844, роздруківки трекінгу поштового відправлення, вбачається, що посадові особи АТ «Укрпошта» дотрималися триденного строку очікування адресата, передбаченого п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, для повернення рекомендованого листа відправнику з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою»: поштове відправлення за адресою позивача не було вручено останньому 18.05.2026, днем проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 21.05.2026, і саме у цей день поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із відсутністю адресата за адресою місця проживання. Отже, саме 21.05.2026 позивач вважається оповіщеним про необхідність явки на 25.05.2026 о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 в розумінні положень п. 41 Постанови №560.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не з`явившись на дату та час, зазначені у повістці № 7361368 від 13.05.2026, порушив вимоги частини другої статті 17 Закону України «Про оборону України», абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого частини першої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, а тому правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Варто також зауважити, що позивачем не підтверджено факту свого перебування за кордоном з моменту формування відносно нього повістки про виклик для уточнення даних та до 01.10.2026, отже не підтверджено поважності причини неявки.

Крім того, як свідчать дані щодо перетину державного кордону України, позивач ОСОБА_1 повернувся на територію України 07.05.2019. Водночас відомості щодо виїзду позивача за межі території України в подальшому - відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 760/2846/17, постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 536/583/17).

Відповідачем свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, виконано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки факт порушення ним вимог законодавства України підтверджується належними та зібраними у справі доказами, які відповідач прийняв до уваги під час прийняття оскаржуваної постанови.

При цьому, позивачем у порушення вимог ч. 1 ст. 77 КАС України суду не надано жодного належного і допустимого доказу на підтвердження обґрунтованості позовних вимог та які спростовували б правомірність оскаржуваної постанови.

Згідно з положеннями ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, підстав для її скасування немає, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 КАС України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_5 РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 )

Повний текст рішення складено 11.11.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.