Рішення № 141384304 у справі № 688/3270/26 від 04.11.2026

Справа 688/3270/26

№ 2/688/2225/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

04 листопада 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Березюк О.Г.,

секретаря судового засідання Антонюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

13 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №00-10507453 від 25 липня 2025 року у розмірі 14624,40 грн, в т.ч. 6672,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 7952,40 грн - заборгованість за відсотками. Також просить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Позов мотивований тим, що 25 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» (надалі ТОВ «Макс кредит) та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 00-10507453 у формі електронного документа на суму 6000 грн, погодивши усі істотні умови договору. Відповідач підписала договір електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 10720. На виконання умов договору ТОВ «Макс кредит» перерахувало на платіжну карту позичальника грошові кошти в повному обсязі.

14 січня 2026 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал, за умовами якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за цим кредитним договором.

Станом на день подання позову заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена. За наведених обставин, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на їхню користь вказану суму заборгованості.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. у позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення суду.

Доводи та заперечення відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада». На адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленою про дату судового засідання, в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

13 липня 2026 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

22 липня 2026 року суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1

28 липня 2026 року суд відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18 вересня 2026 року, задовольнив клопотання представника позивача та витребував докази, що містять банківську таємницю.

19 серпня 2026 року до суду надійшли витребувані судом докази з АТ «Універсал Банк».

18 вересня 2026 року розгляд справи було відкладено на 26 жовтня 2026 року через неявку відповідача.

26 жовтня 2026 року сторони до суду не з`явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа та перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Суд встановив, що 25 липня 2025 року ТОВ «Макс кредит» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №00-10507453. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 10720, відправленого 25 липня 2025 року о 22 год 49 хв на номер телефону НОМЕР_1 відповідача, що підтверджується даними довідки про ідентифікацію.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору ТОВ «Макс кредит» зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 6000 грн на строк 360 календарних днів, а відповідач зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконувати інші обов`язки, передбачені договором. Позичальник взяла на себе зобов`язання повернути суму кредиту в останній день строку кредитування 20 липня 2026 року та періодично сплачувати проценти за користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії, що передбачено п. 1.4 договору.

Згідно п. 1.5.1 договору, стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.6 договору, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, що складає 1200 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що кредитодавець зобов`язаний надати кредит 25 липня 2025 року, сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Вказані умови договору також відображені в паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів та переліку позичальників з даними про транзакції, 25 липня 2025 року відповідачу ОСОБА_2 перераховано на платіжну картку 6000 грн.

14 січня 2026 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір факторингу № 14012026-МК/ЮнітКапітал, за яким ТОВ «Юніт Капітал» отримало права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до п.2.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно реєстру боржників із кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс кредит» до договору факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал від 14 січня 2026 року, у даному реєстрі вказана ОСОБА_2 та зазначений загальний розмір заборгованості по кредиту - 15224,40 грн.

Згідно розрахунку ТОВ «Макс кредит» заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №00-10507453 від 25 липня 2025 року станом на 14 січня 2026 року складає 15224,40 грн, в тому числі 6000,00 грн тіло кредиту, 7952,40 грн заборгованість за відсотками, 672 грн сума заборгованості за нарахованими комісіями, 600 грн штрафні санкції. Вказане підтверджується даними виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-10507453 від 25 липня 2025 року.

Враховуючи, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 14 624,40 грн.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №00-10507453 від 25 липня 2025 року з паспортом споживчого кредиту; правилами надання коштів у позику; копією договору факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал від 14 січня 2026 року з додатками; копією інформаційної довідки; копією довідки про ідентифікацію, розрахунком заборгованості за кредитним договором, випискою з особового рахунку за кредитним договором №00-10507453 від 25 липня 2025 року, підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів з додатками та іншими доказами у справі.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1046 Ц України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банка бо інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 65 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та ст. 79 КАС України.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

ТОВ «Макс кредит» та відповідач уклали кредитний договір в електронній формі. Відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, який був надісланий кредитодавцем на її номер телефону. Відповідач отримала кредит в сумі 6000 грн, що надійшов на її платіжну картку.

У договорі сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов, а саме: домовилися щодо розміру кредитних коштів отриманих відповідачкою у позику, щодо строку повернення кредитних коштів, щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, щодо штрафу за невиконання умов договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань по кредитному договору утворилась заборгованість розмірі 14624,40 грн.

Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідач не оспорила, доказів погашення кредитної заборгованості первісному боржнику та позивачу відповідач суду не надала.

Позивач довів факт передачі права вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу, а тому позивач є належною стороною.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 14624,40 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі №927/237/20).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правову допомогу позивачу у справі надавало Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткової угоди №25771527454 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Розгляд справи проведено без участі представника позивача.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року) позивачу надані послуги, що включають: складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника ОСОБА_2 на загальну суму 7000 грн.

Разом з тим, суд вважає, що послуги з вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів на суму 2000 грн охоплюється послугою складення та подання до суду позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеною як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 4000 грн, які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №00-10507453 від 25 липня 2025 року у розмірі 14624 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 4000 грн витрат на правову допомогу та 2662,40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , УНЗР №20031212-09604, РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: