Постанова № 141384344 у справі № 461/3386/26 від 10.11.2026

Справа № 461/3386/26 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О.Б.

Провадження № 22-ц/811/3373/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання - Федчун Н. С.,

з участю - представника відповідача Романович І. З., представника позивача - адвоката Вершиніна А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду міста Львова від 20 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення в порядку спадкування недоотриманої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

у травні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення в порядку спадкування недоотриманої пенсії, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача в порядку спадкування за законом недоотриману ОСОБА_2 за життя пенсію в розмірі 591 922, 90 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що його батько ОСОБА_2 був військовим пенсіонером, якому з 01.05.1989 призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Помер батько ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя батька, а саме 21.12.2021 Львівським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 380/17974/21, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.04.2019 перерахувати позивачу пенсію на підставі відомостей довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №С/3732 від 20.08.2021, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум. За результатами виконання вказаного рішення відповідачем нараховано доплату до пенсії за минулі періоди в сумі 191 816, 10 грн.

Окрім цього, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 380/20075/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/3732 від 20.08.2021, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум та нарахувати та виплатити з 01.07.2021 йому щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. За результатами виконання вказаного рішення відповідачем нараховано доплату до пенсії за минулі періоди в сумі 362 200, 00 грн.

Окрім цього, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 380/8872/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати йому з 01.03.2024 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії, проведеної відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2 000, 00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», і здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум. За результатом виконання вказаного рішення відповідачем нараховано доплату до пенсії за минулі періоди в сумі 37 906, 80 грн.

Таким чином, загальна сума, що була нарахована, але не виплачена батькові позивача, становить 591 922, 90 грн.

30.09.2025 позивач звернувся до відповідача щодо виплати недоодержаної пенсії, яка була нарахована, але не виплачена батькові. Рішенням від 08.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у виплаті на підставі статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з посиланням на те, що позивач з батьком були зареєстровані за різними адресами.

Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.03.2026, що підтверджує те, що він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-5405-8/144219 від 28.10.2025, недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня. Відповідно, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на суму недоодержаної пенсії. Враховуючи наведене вище, просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 20 липня 2026 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на пенсію в розмірі 591 922, 90 грн в порядку спадкування за законом, яка нарахована та належала його батькові, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 591 922, 90 грн пенсії, яка нарахована та належала його батькові, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя.

Стягнуто із Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 5 919, 50 грн судового збору.

Рішення суду оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подавши в серпні 2026 року апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 липня 2026 року, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги покликаються на те, що 21 грудня 2021 року Львівським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 380/17974/21, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.04.2019 перерахувати позивачу пенсію на підставі відомостей довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №С/3732 від 20.08.2021, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум. За результатами виконання вказаного рішення нараховано доплату до пенсії за минулі періоди в сумі 191 816, 10 грн.

Також рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 380/20075/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/3732 від 20.08.2021, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум та нарахувати та виплатити з 01.07.2021 йому щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. За результатами виконання вказаного рішення відповідачем нараховано доплату до пенсії за минулі періоди в сумі 362 200, 00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року в справі № 380/8872/24, в якому предметом розгляду було право ОСОБА_2 на перерахунок пенсії, носило зобов`язальний характер. Останньому на виконання вищевказаного рішення суду проведено відповідний перерахунок пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, в порядку встановленому законодавством. Сума доплати пенсії на виконання судового рішення становить 37 906 грн 80 коп.

ОСОБА_2 до суду із позовом про стягнення недоплаченої суми пенсії в розмірі 591 922 грн 90 коп. не звертався. Судового рішення з цього приводу не існує.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Закон - 2262 визначає спеціальний правовий режим грошових коштів, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону-2262 зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вказана норма закону є спеціальною щодо інших норм законодавства України і виключно нею регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв`язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Така процедура не підлягає вирішенню в порядку заміни сторони у справі чи стягувача у виконавчому листі за рішенням суду, за яким пенсіонеру зараховано відповідні суми пенсійних виплат, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Вважають, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Щодо стягнення коштів саме із Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, вказують, що кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Окрім того, стягнення з рахунків Пенсійного фонду призначених для виплати пенсій, конкретних сум може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб.

Грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувати за судовим рішенням, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не знаходяться на його рахунках. Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету. Стягнення з територіального органу Пенсійного фонду України коштів, які знаходяться на рахунках, але призначених для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування Головного управління Пенсійного фонду, виконання покладених на нього функцій.

06 жовтня 2026 року зареєстровано відзив ОСОБА_1 , підписаний представником ОСОБА_3 на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився у с. Бобрик Роменського району Сумської області, був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 19).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 380/17974/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку його пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/3732 від 20.08.2021 з 01.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі відомостей довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/3732 від 20.08.2021 про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається із Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХВ 37719 за дорученням № Д ХВ 37719/64, ОСОБА_2 нараховано доплату до пенсії за минулі періоди в сумі 191 816, 10 грн (а.с. 11 зв.).

Окрім цього, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 380/20075/23 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 із 90 % до 70 % сум грошового забезпечення та щодо обмеження її максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи з розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/3732 від 20.08.2021, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром, із урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Згідно Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХВ 37719 за дорученням № Д ХВ 37719/65, ОСОБА_2 нараховано доплату до пенсії за минулі періоди в сумі 362 200 грн (а.с. 13 зв.).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 380/8872/24 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_2 пенсії максимальним розміром та не виплати з 01.03.2024 нарахованої індексації пенсії, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_2 з 01.03.2024 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії, проведеної відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2 000, 00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», і здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Згідно Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХВ 37719 за дорученням № Д ХВ 37719/66, ОСОБА_2 нараховано доплату до пенсії за минулі періоди в сумі 37 906, 80 грн (а.с.14 зв.).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 26.09.2025 Офісом агломерації та розвитку громад Львівської міської ради, актовий запис № 411 (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А. Б. 03.10.2025 відкрито спадкову справу №28/2025 (а.с.16).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого Консульством СРСР в м. Лейпциг НДР 24.06.1961, актовий запис № 396, батьком останнього зазначений ОСОБА_2 (а.с.17).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27.03.2026 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А. Б., спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходиться в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" - філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" (а.с. 18).

ОСОБА_1 30.09.2025 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати недоодержаної пенсії, яка була нарахована, але невиплачена батькові (а.с. 7).

Рішенням від 08.10.2025 № п/с ХВ 37719 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у виплаті на підставі статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з посиланням на те, що позивач з батьком були зареєстровані за різними адресами.

03.10.2025 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А. Б. було скеровано запит до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про надання інформації, у якому просила повідомити про наявність грошових коштів (недоотриманої пенсії) на ім`я ОСОБА_2 для оформлення спадщини після його смерті (а.с. 9).

Як вбачається із Листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 1300-5405-8/144219 від 28.10.2025, недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Окрім того, відповідно частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права і обов`язки мають усі фізичні особи.

Згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) права на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Згідно зі статями 1218, 1227 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суми пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

У пунктах 1 і 4 частини першої статті 1219 ЦК України закріплено, що особисті немайнові права, а також права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, не входять до складу спадщини, оскільки є правами та обов`язками, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що право на перерахунок пенсії є особистим правом, яке нерозривно пов`язано з особою та не входить до складу спадщини.

Тобто, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №484/3648/16-а.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено та набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановивши, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, який у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 380/17974/21, від 06.11.2023 у справі №3 80/20075/23, від 12.06.2024 у справі № 380/8872/24, які ухвалені за життя спадкодавця та набрали законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , однак суми пенсії за результатами проведеного перерахунку в загальному розмірі 591 922, 90 грн, що йому належали, залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, місцевий суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 успадкував належні спадкодавцю суми недоотриманої пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому такі підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на його користь.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування, оскільки такі не впливають на законність судового рішення та на права позивача щодо стягнення недоплаченої пенсії на його користь як спадкоємця особи, яка за життя набула право на дану пенсію, однак так і не отримала. Таке право позивача передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування.

При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Верховний суд у постанові Великої Палати від 17 квітня 2018 року у справі № 911/4249/16, відхиляючи твердження скаржника про відсутність його обов`язку здійснити розрахунок з позивачем через те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» не було передбачено кошти на ці видатки, зазначив, що в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.

Доводи представника відповідача про те, що стягнення з рахунків відповідача призначених для виплати пенсій, конкретних сум може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб, колегія суддів вважає також безпідставними.

Так, заборгованість перед спадкодавцем виникла саме через неналежну діяльність відповідача, який несвоєчасно виконав свої зобов`язання та, до того ж, вчинив дії, які змусили спадкодавця звернутися до суду за захистом своїх інтересів. Більше того, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Тобто своєчасне проведення соціальних виплат є прямим обов`язком відповідача. Більше того, у цій справі має місце ситуація коли спадкодавець помер, так і не дочекавшись отримання належних йому за законом виплат. Відтак, суперечливими є доводи про те, що виконання обов`язків і зобов`язань перед спадкоємцем може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вищенаведеним. Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відтак, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, місцевий суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстави для вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 20 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич