Рішення № 141384409 у справі № 348/2995/26 від 09.11.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2995/26

Провадження № 2/348/2488/26

09 листопада 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бурдун Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, представник відповідача-адвокат Брайляк Емільяна Ярославівна,-

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», інтереси якого представляє адвокат Ткаченко Ю.О., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Брайляк Е.Я. про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 226,25 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №6832449, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн строком на 360 днів (з 05.02.2026 по 30.01.2027 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 1 725,00 грн. У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 500 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а відповідач порушила обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 25 226,25 грн, зокрема: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8645,00 грн - сума заборгованості за процентами; 1581,25 грн - сума заборгованості за комісією; 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Просить стягнути заборгованість за договором позики у розмірі 25 226,25 гривень та понесені судові витрати на суму 2 662,40 грн сплаченого судового збору та витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі та за клопотанням представника позивача було витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію по картковому рахунку, що належить ОСОБА_1

23.10.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Брайляк Е.Я. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнає частково, посилаючись на те, що стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 8645,00 грн не доведено належними та допустимими доказами. Нарахування позивачем суми 5000,00 грн як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання суперечить спеціальним положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн не відповідають критеріям співмірності та обґрунтованості. Просить у задоволенні позовних вимог у частині стягнення: 8 645,00 грн - проценти за користування кредитом; 5 000,00 грн - пеня/неустойка; 6 500, 00 грн - витрати на правничу допомогу; 2662,40 грн - судовий збір відмовити.

27.10.2026 року від представника позивача ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - адвоката Ткаченко Ю.О. на електронну адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (в порядку ст.49 ЦПК України), відповідно до якої сторона позивача вважає за доцільним зменшити позовні вимоги на суму пені та стягнути з відповідача суму заборгованості за договором кредиту в розмірі 20 226,25 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8645,00 грн - сума заборгованості за процентами; 1581,25 грн - сума заборгованості за комісією та понесені судові витрати на суму 2 662,40 грн сплаченого судового збору та витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Брайляк Е.Я. у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

05.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 6832449, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн строком на 360 днів (з 05.02.2026 по 30.01.2027 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1725,00 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 500 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 071712, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останньої, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступний електронний підпис одноразовий ідентифікатор (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 071712 - 05.02.2026 12:34:32, що підтверджується довідкою про ідентифікацію

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6832449 від 05.02.2026 року, виконав свої зобов`язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 06fb471a-707a-4168-b698-c93b3775f8e6 від 05.02.2026 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Згідно довідки № КД-000113374 від 21.07.2026 р. ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 05.02.2026 року, сума 10000,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 06fb471a-707a-4168-b698-c93b3775f8e6.

Вказана обставина також підтверджується наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією за ухвалою суду від 06.10.2026 року, з якої вбачаться, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітувалась платіжна картка № НОМЕР_3 , також надано виписку про рух коштів по картці № НОМЕР_3 за період 05.02.2026-08.02.2026, яким підтверджується зарахування коштів на суму 10 000,00 грн 05.02.2026 року.

06.06.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на ім`я відповідача надіслано вимогу про повернення кредиту, відповідно до якої у зв`язку з затримкою сплати заборгованості за Договором кредитної лінії (Надійний) від 05.02.2026 № 6832449 на понад два календарних місяці, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Кредитодавець), керуючись умовами Договору повідомляє про прострочення платежу/ платежів та звертається з вимогою повернення кредиту. Станом на дату відправлення цієї вимоги розмір заборгованості, яка підлягає поверненню за вимогою, становить 25226,25 грн. Дана вимога проігнорована відповідачем.

ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за договором кредитної лінії № 6832449 від 05.02.2026, внаслідок чого у неї перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» згідно розрахунку заборгованості виникла заборгованість, яка з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості на загальну суму 2993,75 грн, склала 25 226,25 грн, зокрема: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8645,00 грн - сума заборгованості за процентами; 1581,25 грн - сума заборгованості за комісією; 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 була проведена часткова оплата заборгованості по вищезазначеному кредитному договору, а саме на суму: 1425,00 грн від 06.03.2026 року, 1568,75 грн від 06.03.2026, а всього на суму 2993,75 грн.

Таким чином, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання умов договору.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що договір між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2026 відповідач уклала з позивачем договором кредитної лінії № 6832449, відповідно до вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, зокрема орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи з обраних позичальником умов кредитування, у тому числі розміру кредиту, процентної ставки за користування кредитом, розміру відсотків, розмірукомісії, а також відповідальність за порушення умов договору, тощо.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн на картковий рахунок, зазначений відповідачем у заявці на отримання кредиту.

Також судом встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за цим кредитним договором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своєчасно і повністю, надававши відповідачу кредиті кошти.

З наданої позивачем інформації за укладеними договорами вбачається, що з 05 лютого 2026 року відповідач користувалася кредитними коштами.

Отже, судом встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту, процентів за його користування та комісії відповідно до умов кредиту, оскільки кредит нею не повернуто, проценти в повному обсязі не сплачені.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, зобов`язання за основною сумою боргу за договором, складає 10000,00 грн, розрахунок відсотків по договору становить 8645,00 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

При цьому відповідач та її представник не надали суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», не довели відсутність заборгованості.

У зв`язку із зазначеним, суд не приймає до уваги заперечення сторони відповідача щодо не доведення заборгованості за процентами, оскільки такі спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Суд також зауважує, що відповідачем ОСОБА_1 була проведена часткова оплата заборгованості по вищезазначеному кредитному договору на суму 2993,75 грн, тим самим відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання умов договору.

Щодо доводів позивача про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У пункті 4 статті 1 вказаного Закону визначено, що до загальних витрати за споживчим кредитом відносяться витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку або іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).

У разі відсутності інформації про вартість додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання споживчого кредиту, для надання такої інформації враховуються вимоги законодавства України про споживче кредитування щодо визначення вартості цих послуг відповідно до їх орієнтовної вартості.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит (частина друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За частиною шостою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, у цій справі має значення день укладення кредитного договору (05.02.2026 року), чинність положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо встановлення у кредитному договорі фінансовою установою комісії, пов`язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо з урахуванням висновків Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Отже, у кредитодавця були правові підстави для встановлення комісії за надання кредиту, оскільки її встановлення за таку дію прямо передбачене положеннями частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» і кредит позичальнику був наданий.

Щодо стягнення суми заборгованості за пенею/неустойкою на суму 5000,00 грн, то суд враховує заяву представника позивача від 27.10.2026 про зменшення позовних вимог, з якої вбачається, що представник позивача не заявляє вимогу про стягнення заборгованості за пенею/неустойкою, що є правом позивача. Тому, виходячи з принципу диспозитивності, суд таку вимогу не розглядає.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», з урахуванням зменшення позовних вимог підлягають задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії № 6832449 від 05 лютого 2026 року в розмірі 20 226,25 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8645,00 грн - сума заборгованості за процентами; 1581,25 грн - сума заборгованості за комісією (пов`язаною з наданням кредиту).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн сплаченого судового збору, згідно платіжної інструкції № с0292f від 01 жовтня 2026 року

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 6500,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 03-08/2026 від 03.08.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та адвокатом Ткаченко Ю.О., ордер Серія АХ №1376310 від 03.08.2026; акту приймання- передачі справ на надання правничої допомоги до № 03-08/2026 від 03.08.2026, витяг з акту приймання- передачі № 1-МК від 21.08.2026 за договором про надання правничої допомоги до № 03-08/2026 від 03.08.2026, де вказано вартість послуг в розмірі 6500,00 грн (перелік боржників - ОСОБА_1 ), платіжну інструкцію №2ec715 від 03.09.2026 року на суму 208 000,00 грн, призначення платежу: оплата правничої допомоги згідно договору № 20/08/2025 від 20.08.2025 та згідно акту приймання передачі № 1-МК від 21.08.2026.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6500,00 грн є занадто завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та перелік виконаних робіт, принцип розумності судових витрат, беручи до уваги заперечення представника відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 2000,00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 512-516, 526,625- 626, 629, 1050 ЦК України, ст. ст. 12,13, 76-81, 141, 263-268, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором договором кредитної лінії № 6832449 від 05 лютого 2026 року в розмірі 20 226 (двадцять тисяч двісті двадцять шість) грн 25 коп., що складається із: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8645,00 грн - сума заборгованості за процентами; 1581,25 грн - сума заборгованості за комісією (пов`язаної з наданням кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», судові витрати на суму 4266 (чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн. 40 коп, а саме витрати на оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ 39861924, адреса місця знаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1 Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.А.Бурдун