Рішення № 141384569 у справі № 398/6630/26 від 11.11.2026

Справа №: 398/6630/26

провадження №: 2/398/5461/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"11" листопада 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», представник позивача - адвокат Рудзей Юрій Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» 25 вересня 2026 року звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 779,93 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2022 АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ») та відповідач уклали кредитний договір № 1002079921401 шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідач зобов`язань за договором належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 12 779,93 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 6 679,35 грн, за процентами - 2,53 грн та за комісією - 6 098,05 грн. На підставі договору факторингу № 1 від 26.06.2026 право вимоги за цим договором перейшло до позивача; заборгованість нарахована банком і позивачем не змінювалася.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30.09.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві та заяві від 25.09.2026 просив розглядати справу без участі позивача та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 09.11.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання: судову повістку та копію ухвали про відкриття провадження вручено йому особисто 15.10.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з його розпискою (п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, а позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та його умови

26.01.2022 АТ «ПУМБ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір у формі заяви № 1002079921401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Заява, ДКБО), підписаної відповідачем власноручно. За розділом «Споживчий кредит» Заяви відповідачу надано кредит на загальні споживчі цілі на таких умовах:

сума - 7 000 грн, строк - 24 місяці (п. 3, 4);

розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 3,99 % (п. 5);

процентна ставка - 0,010 % річних (п. 6);

схема повернення кредиту - ануїтетна (п. 8);

спосіб надання - банківський переказ на рахунок відповідача в АТ «ПУМБ» (п. 9).

Згідно з графіком платежів, вміщеним у Заяві, платіжні періоди тривають з 26.01.2022 по 26.01.2024, платіж за розрахунковий період становить 571,00 грн (останній - 570,78 грн), усього за 24 місяці - 13 703,78 грн, у тому числі комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 279,30 грн щомісяця, усього 6 703,20 грн. Переліку послуг, за які сплачується ця комісія, Заява не містить. ДКБО, тарифів банку чи паспорта споживчого кредиту позивач суду не надав.

Надання кредиту та виконання договору

Згідно з платіжною інструкцією № TR.55512099.77871.8810 від 26.01.2022 та виписками за рахунками відповідача за період з 26.01.2022 по 25.06.2026 банк 26.01.2022 зарахував на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн.

За виписками 22.02.2022 відповідач вніс 600,00 грн, з яких 26.02.2022 банк спрямував на погашення кредиту 320,65 грн, на сплату процентів - 0,05 грн, а на комісію за обслуговування кредитної заборгованості - 279,30 грн. Інших платежів відповідач не здійснював.

Розмір заборгованості

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним АТ «ПУМБ» станом на 25.06.2026, заборгованість відповідача становить 12 779,93 грн, з яких: за кредитом - 6 679,35 грн, за процентами - 2,53 грн, за комісією - 6 098,05 грн. За цим розрахунком за періоди з березня по серпень 2022 року банк чергових платежів за кредитом і комісії не нараховував (у розрахунку позначено «кред.канікули»), процентів за період з 26.02.2022 по 26.06.2022 не нараховував, а чергові платежі за кредитом розподілив до 26.07.2024. Проценти банк нараховував до 26.08.2024, у тому числі за періоди після 26.01.2024 - у загальній сумі 1,11 грн; комісію - до 26.07.2024, а також ще 279,30 грн станом на 25.06.2026. Угоди сторін про кредитні канікули чи про зміну строку кредитування позивач суду не надав. Неустойка, інфляційні втрати та проценти річних до стягнення не заявлені.

Перехід права вимоги

26.06.2026 АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» (фактор) уклали в електронній формі договір факторингу № 1, за п. 4.1 якого права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати в повному обсязі. Ціну договору в розмірі 100 000 000,00 грн сплачено згідно з платіжною інструкцією № 23 від 26.06.2026. У витязі з реєстру боржників № 1 до цього договору зазначено кредитний договір відповідача та загальний розмір заборгованості за ним - 12 779,93 грн. Згідно з витягом із Державного реєстру фінансових установ позивач має ліцензію на надання послуг з факторингу та надання коштів у кредит.

Норми права, які застосував суд

За приписами ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на дату укладення договору; далі - Закон) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором. За ч. 5 ст. 12 Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України); суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 ЦК України). Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України). Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За ч. 2 ст. 18 Закону відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Правові висновки Верховного Суду, застосовані судом

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»» (п. 31.29).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) дійшов висновку, що до послуг, за які банк може встановити щомісячну комісію за обслуговування кредиту, «не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно», і якщо банк «не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем», то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати таку плату «є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону».

У постановах від 04 травня 2022 року у справі № 133/331/17 (провадження № 61-5269св21) та від 19 квітня 2023 року у справі № 335/4991/16-ц (провадження № 61-11981св22) Верховний Суд зазначив, що сплачені позичальником платежі по комісії, «які безпідставно нараховані банком на підставі нікчемних умов кредитного договору, підлягають зарахуванню у рахунок погашення загальної суми заборгованості». У постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду, який у справі за позовом банку зменшив заборгованість за кредитом, «зарахувавши 68 000,00 грн комісії як сплату тіла кредиту».

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України» (п. 54).

Мотивована оцінка і висновки суду

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2022 АТ «ПУМБ» та відповідач уклали договір, за яким відповідачу надано кредит у сумі 7 000,00 грн на строк 24 місяці. Заяву відповідач підписав власноручно, був обізнаний з її умовами і погодився з ними. Кредитодавець свої зобов`язання виконав, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.01.2022 та виписками за рахунками відповідача; про отримання кредиту свідчить і те, що відповідач вніс платіж на його погашення. Після 22.02.2022 відповідач платежів не здійснював і кредит у визначений договором строк не повернув. Факт порушення зобов`язання суд вважає доведеним.

Право вимоги за договором перейшло до позивача за договором факторингу № 1 від 26.06.2026, ціну якого сплачено того ж дня; належність відступленого права саме до зобов`язання відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників. Позивач є фінансовою установою, яка має право надавати кошти у кредит і послуги з факторингу. Отже, вимоги ст. 512, 514 ЦК України та ч. 2 ст. 18 Закону додержано. Водночас до позивача перейшли права АТ «ПУМБ» лише в тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент їх переходу, тому зазначення в реєстрі боржників суми 12 779,93 грн не звільняє суд від перевірки обґрунтованості кожної її складової.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості

Договір укладено після 10.06.2017, тобто після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування». Пунктом 5 Заяви встановлено комісію «за обслуговування кредитної заборгованості» в розмірі 3,99 %, яка за графіком платежів складає 279,30 грн щомісяця. Заява не визначає, які саме дії чи послуги кредитодавця охоплюються цим поняттям. Позивач послався на ДКБО, розміщений на сайті банку, але його тексту в редакції, чинній на дату укладення договору, а також тарифів банку суду не надав. Немає в справі і доказів того, що відповідач ознайомився саме з тією редакцією ДКБО та тарифів, на яку посилається позивач, і погодився з нею; за відсутності таких доказів умови, визначені непідписаними споживачем документами банку, не можуть вважатися погодженими сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19). Обов`язок довести наявність і перелік додаткових послуг, за які встановлено комісію, лежить на позивачеві (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), і він його не виконав. За відсутності таких послуг єдиним змістом «обслуговування кредитної заборгованості» залишається супроводження власне кредиту та інформування споживача про його стан, яке за ч. 1 ст. 11 Закону кредитодавець зобов`язаний здійснювати безоплатно.

Відповідно до наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 та Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 за таких обставин умова пункту 5 Заяви та відповідні положення графіка платежів про щомісячну комісію є нікчемними (ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону, ч. 2 ст. 215 ЦК України). Визнання їх недійсними судом не вимагається, а нікчемність цієї частини не впливає на дійсність договору в цілому (ст. 217 ЦК України). Те, що відповідач підписав Заяву і знав про розмір комісії, нікчемної умови не виправляє. Оскільки обов`язку сплачувати таку комісію у відповідача не виникло з моменту укладення договору, у задоволенні вимоги про стягнення комісії в розмірі 6 098,05 грн слід відмовити незалежно від того, в якому розмірі і за який період її нараховано.

Щодо заборгованості за кредитом

З платежу відповідача банк спрямував на погашення комісії 279,30 грн. Оскільки умова про комісію є нікчемною з моменту укладення договору (ч. 1 ст. 236 ЦК України) і юридичних наслідків не створює (ч. 1 ст. 216 ЦК України), зобов`язання, на погашення якого банк спрямував ці кошти, не існувало. Водночас ці кошти сплачені відповідачем на виконання договору, тому, як зазначив Верховний Суд у наведених вище постановах у справах № 133/331/17, № 335/4991/16-ц та № 344/3078/23, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення дійсної заборгованості за кредитом. Наслідки недійсності нікчемної умови суд застосовує з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 ЦК України).

Таким чином, обґрунтований залишок заборгованості за кредитом становить 6 400,05 грн (7 000,00 ? 320,65 ? 279,30). Усі чергові платежі за кредитом на час розгляду справи настали - як за графіком, вміщеним у Заяві (до 26.01.2024), так і за розподілом платежів, відображеним у розрахунку банку (до 26.07.2024), тому ця сума підлягає стягненню. У стягненні решти заявленої заборгованості за кредитом у сумі 279,30 грн слід відмовити.

Щодо процентів

За Заявою кредит надано на строк 24 місяці з платіжними періодами до 26.01.2024. Угоди про кредитні канікули чи про продовження строку кредитування позивач не надав, а сама позначка «кредитні канікули» у розрахунку банку зміни умов договору не доводить. Тому відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом припинилося 26.01.2024, і проценти, нараховані банком за періоди після цієї дати (1,11 грн), стягненню не підлягають.

Крім того, суми процентів, нараховані банком за окремі періоди, не відповідають погодженій ставці 0,010 % річних (зокрема, за період з 26.09.2022 по 26.10.2022 нараховано 0,15 грн, тоді як за цією ставкою на залишок кредиту 6 679,35 грн за 30 днів припадає близько 0,05 грн), і позивач цієї розбіжності не пояснив. Тому суд визначає проценти за погодженою ставкою на обґрунтований залишок кредиту 6 400,05 грн за період з 26.06.2022 (з якого банк відновив нарахування процентів) по 26.01.2024 (579 днів): 6 400,05 грн ? 0,010 % / 365 ? 579 = 1,02 грн. У стягненні решти заявлених процентів (1,51 грн) слід відмовити.

Висновок суду

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 401,07 грн, з яких заборгованість за кредитом - 6 400,05 грн, за процентами - 1,02 грн. У задоволенні вимог про стягнення комісії в розмірі 6 098,05 грн та решти заявленої заборгованості за кредитом і процентами слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на суму 6 401,07 грн із заявлених 12 779,93 грн, що становить 50,09 %.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № CF-1002079921401 від 25.09.2026), тому з відповідача на його користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 333,51 грн (2 662,40 грн ? 6 401,07 грн / 12 779,93 грн).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026, укладений з адвокатом Рудзеєм Ю.В., та акт наданих послуг від 16.09.2026 на загальну суму 10 000,00 грн (правовий аналіз та консультація - 2 000,00 грн, підготовка позовної заяви - 6 000,00 грн, супровід справи під час судового розгляду, зокрема аналіз відзиву та підготовка відповіді на нього, - 2 000,00 грн).

Згідно з ч. 2, 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості і має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначила, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони або з власної ініціативи, керуючись визначеними законом критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу (п. 119, 120). Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 (провадження № 61-425св23) зазначив, що суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, визначеними ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України.

Справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява є типовою для справ цієї категорії, адвокат позивача участі в судовому засіданні не брав, а відзиву відповідач не подавав, тож частина послуг, зазначених у акті, фактично не надавалася. Враховуючи наведене та керуючись критеріями обґрунтованості та співмірності, суд визнає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000,00 грн. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 504,34 грн (5 000,00 грн ? 6 401,07 грн / 12 779,93 грн).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 1002079921401 від 26 січня 2022 року у розмірі 6 401 (шість тисяч чотириста одна) гривня 07 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 333 (одна тисяча триста тридцять три) гривні 51 копійка та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 504 (дві тисячі п`ятсот чотири) гривні 34 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, офіс 303.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя В.В. Орловський