Рішення № 141384662 у справі № 581/421/26 від 10.11.2026

Справа № 581/421/26

Провадження № 2/581/353/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., за участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

у присутності представника позивача Служенко О.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача Вагоровської А.Е. (в режимі відеоконференції),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Служенко О.В. звернулася до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить:

1. стягнути з ТОВ «Липоводолинський Райснаб» на користь позивача заборгованість за договором оренди землі № 90057-1 від 25 вересня 2017 року (з урахуванням додаткової угоди від 16 серпня 2022 року) за користування земельною ділянкою площею 0,7676 га з кадастровим № [номер приховано]:02:004:0168 у загальному розмірі 15675,05 грн, з яких:

за 2023 рік - 3360 грн орендної плати, 1219,26 грн пені, 942,71 грн інфляційних втрат, 243,85 грн три відсотки річних;

за 2024 рік - 3360 грн орендної плати, 713,88 грн пені, 482,39 грн інфляційних втрат, 142,77 грн три відсотки річних;

за 2025 рік - 3360 грн орендної плати, 209,88 грн пені, 199,10 грн інфляційних втрат, 41,98 грн три відсотки річних;

за 2026 рік - 1399,23 грн орендної плати;

2. розірвати укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Липоводолинський Райснаб» договір оренди землі № 90057-1 від 25 вересня 2017 року та додаткову угоду від 16 серпня 2022 року щодо земельної ділянки площею 0,7676 га з кадастровим № [номер приховано]:02:004:0168, право власності на яку перейшло до ОСОБА_1 в порядку спадкування.

Також просила стягнути сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Мотивує вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,7676 га, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 , що на підставі договору оренди № 90057-1 від 25 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем, була передана орендареві у строкове платне користування. 16 серпня 2022 року між сторонами укладена додаткова угода, згідно із якою був викладений у новій редакції договір оренди. Відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив позивачу орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою за 2023, 2024, 2025 та 2026 роки.

Вважає, що у зв`язку з невиплатою орендної плати із відповідача підлягає стягненню пеня, інфляційні втрати та 3% річних за прострочення внесення орендної плати.

Посилаючись на положення статті 651 ЦК України та пункт «д» частини 1 статті 141 ЗК України вказує, що оскільки внаслідок систематичної несплати орендної плати (два і більше рази), відбулося неналежне виконання умов договору (невиконання), яке є істотним порушенням договору, суперечить принципам добросовісності та належного виконання зобов`язань, що є підставою для його розірвання.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідача адвоката Вагоровської А.Е. надійшов відзив, у якому відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що відповідачем у повному обсязі виконано зобов`язання щодо виплати орендної плати за договором оренди землі ОСОБА_2 (спадкоємицею якого є позивач) у встановленому порядку, що підтверджується відповідними платіжними документами, зокрема: у 2023 році нараховано 3360 грн орендної плати, виплачено - 2704,80 грн (з вирахуванням ПДФО та військового збору). 18 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про надання позики у розмірі 5409,60 грн строком до 31 грудня 2025 року, попросивши здійснювати погашення позики за рахунок належних йому коштів орендної плати за вказаним договором. 12 вересня 2023 року грошові кошти у розмірі 5409,60 грн було перераховано ОСОБА_2 та 31 грудня 2024 року між сторона було укладено угоду про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. У 2025 році вказана угода не укладалася, оскільки ОСОБА_2 помер у червні 2025 року. Вказує, що проведення взаєморозрахунків шляхом спрямування майбутніх виплат орендної плати на виконання зобов`язань за договором позики був погоджений сторонами 18 серпня 2023 року. Отже, відповідач належним чином виконав свої зобов`язання за договором оренди землі щодо орендної плати за 2024 та 2025 роки. Щодо вимоги позивача про стягнення орендної плати за 2026 рік, то така вимога є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки на момент звернення позивача до суду строк виконання зобов`язання зі сплати орендної плати за 2026 рік не настав.

Вказує, що твердження позивача про систематичну несплату орендної плати не підтверджуються належними та допустимими доказами, а навпаки - спростовуються документами, які підтверджують належне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. Позивачем не доведено факту невиконання відповідачем умов договору оренди землі, оскільки орендна плата за періоди, строк виконання зобов`язання щодо яких настав, була виплачена у повному обсязі, а тому відсутні передбачені законом підстави для його розірвання.

Представник позивача адвокат Служенко О.В. в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Наполягала на тому, що сам факт перерахування коштів відповідачем на користь ОСОБА_2 не доводить того, що ці кошти є орендною платою за користування конкретною земельною ділянкою. Відсутність зазначення у платіжних документах про перерахування коштів кадастрового номеру земельної ділянки, за користування якою сплачуються ці кошти, є порушенням законодавства. Виплата коштів на підставі договору позики не замінює обов`язку сплачувати орендну плату.

Представник відповідача адвокат Вагоровська А.Е. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, наполягаючи на відсутності у відповідача заборгованості по орендній платі за користування належними позивачу земельними ділянками, оскільки за спірний період протягом 2023-2025 років орендна плата у повному обсязі була перерахована на рахунки ОСОБА_2 , що підтверджується як відомостями із податкової служби, так і відомостями про зарахування коштів, наданими банківськими установами. Чинним законодавством не передбачений обов`язок орендаря у платіжних документах про перерахування коштів на користь орендодавця зазначати кадастровий номер земельної ділянки, за користування якою сплачуються кошти.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, судом встановлені такі фактичні обставини.

Позивач є власником, зокрема,

земельної ділянки загальною площею 0,7676 га з кадастровим № [номер приховано]:02:004:0168 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Подільківської сільської ради Роменського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15-17).

25 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Липоводолинський Райснаб» був укладений договір оренди землі №90057-1, згідно із яким ОСОБА_2 передав, а ТОВ «Липоводолинський Райснаб» прийняло у строкове платне користування належну йому земельну ділянку загальною площею 0,5801 га, в тому числі сіножаті 0,5801 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:004:0168.

18 серпня 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі №90057-1 від 25 вересня 2017 року, відповідно до якої договір оренди викладено в новій редакції (а.с. 12-13 зворот).

Право оренди на підставі договору оренди зареєстровано державним реєстратором КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Грунської сільської ради Сумської області 22 березня 2018 року (а.с. 18-18 зворот).

Відповідно до основних положень укладеного договору оренди землі 90057-1 від 25 вересня 2017 року з урахуванням додаткової угоди до нього:

Пункт 2.1., 2.2: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5801 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:004:0168;

Пункт 3.1.: Договір укладено на 12 років терміном до 31 грудня 2030 року, що обчислюється з дати державної реєстрації права оренди, здійсненої на підставі цього договору;

Пункт 4.1: Орендна плата складає 3360 грн за один рік користування земельною ділянкою;

Пункт 4.2.: У розмір орендної плати не входить земельний податок. За згодою сторін орендар самостійно сплачує земельний податок за орендодавця. Орендна плата справляється у грошовій формі у будь-який спосіб передбачений чинним законодавством на розсуд та за вибором орендаря, у тому числі, на банківський картковий рахунок орендодавця, поштою тощо, за відрахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших податків (зборів) до бюджетів. Орендна плата також може справлятися у натуральній формі, за згодою сторін, по діючим в орендаря цінам на продукцію, роботи та послуги. У випадку не отримання орендодавцем орендної плати не з вини орендаря, у тому числі відмова від отримання, зволікання в отриманні орендної плати тощо, вважається, що обов`язки орендаря щодо виплати орендної плати виконані останнім належним чином. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється без урахування індексації, у тому числі, без урахування річного індексу споживчих цін на товари і послуги (індексу інфляції), без урахування індексації нормативної грошової оцінки тощо;

Пункт 4.3.: Орендна плата вноситься один раз на рік до 30 грудня за поточний рік користування земельною ділянкою. Орендар на власний розсуд та з власної ініціативи, має право здійснити виплату орендної плати на майбутнє та/або достроково виконати свої зобов`язання з виплати орендної плати за цим договором;

Пункт 4.4.: Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами, відомостями та/або іншими документами;

Пункт 4.5. : Розмір орендної плати переглядається за домовленістю сторін;

Пункт 4.6.: У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу;

Пункт 12.1: Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо умов договору спір розв`язується у судовому порядку;

Пункт 12.4: Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок систематичного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом;

Пункт 14.1: Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, право оренди за цим договором підлягає державній реєстрації.

Відповідно до довідки про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів АТ КБ «Приват Банк» від 13 липня 2026 року, платіжної інструкції №1, 13 липня 2023 року ТОВ «Липоводолинський Райснаб» перерахувало ОСОБА_2 на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти, у сумі, зокрема, 2704,80 грн (а.с. 117, 119).

18 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до директора ТОВ «Липоводолинський Райснаб» Яцун Н.М. із заявою, у якій прохав надати йому позику у сумі 5409,60 грн терміном до 31 грудня 2025 року, а також просив погашення позики здійснювати за рахунок належних йому як орендодавцю коштів орендної плати за договором оренди землі №90057-1 від 22 лютого 2018 року (а.с. 115).

18 серпня 2023 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Липоводолинський Райснаб» укладено договір позики № 90057-1-П від 18 серпня 2023 року, відповідно до якого ТОВ «Липоводолинський Райснаб» надало ОСОБА_2 позику у розмірі 5409,60 грн до 31 грудня 2025 року (а.с. 109-109 зворот).

Згідно з платіжною інструкцією № ЛР03453 від 12 вересня 2023 року ТОВ «Липоводолинський Райснаб» перерахувало ОСОБА_2 на рахунок № НОМЕР_2 5409,60 грн, призначення платежу: виплата позики згідно з договором позики № 90057-1-П від 18 серпня 2023 року ОСОБА_2 для зарахування на картку № НОМЕР_3 (а.с. 116).

Із угоди про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31 грудня 2024 року, укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ «Липоводолинський Райснаб», вбачається, що сторони дійшли згоди про припинення взаємних зобов`язань зі сплати грошових коштів у сумі 2704,80 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами: договір оренди землі № 90057-1 (в частині сплати орендної плати за 2024 рік в сумі 2704,80 грн) та договору позики № 90057-1-П від 18 серпня 2023 року на суму 2704,80 грн (а.с. 120).

Угода про припинення зобов`язань зарахування зустрічних однорідних вимог у 2025 році між ОСОБА_2 та ТОВ «Липоводолинський Райснаб» не укладалась, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Із інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 від податкових агентів за період з січня 2023 року по грудень 2025 року (за ознакою доходів 195: дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис), наданої Головним управлінням ДПС у Сумській області на виконання ухвали суду вбачається, що ТОВ «Липоводолинський Райснаб» було нараховано та виплачено ОСОБА_2 орендної плати: у лютому 2023 року - 33498,96 грн (з яких: 6029,82 грн утримано податку та 502,48 грн військового збору), у липні 2023 року - 26829,48 грн (з яких: 4829,31 грн утримано податку та 402,44 грн військового збору), у квітні 2024 року - 22790,28 грн (з яких: 4102,26 грн утримано податку та 341,85 грн військового збору), у вересні 2024 року - 40218,96 грн (з яких: 7239,42 грн утримано податку та 603,28 грн військового збору), у травні 2025 року - 23826,19 грн (з яких: 4288,71 грн утримано податку та 1191,31 грн військового збору), у листопаді 2025 року - 24536,28 грн (з яких: 4416,53 грн утримано податку та 1226,82 грн військового збору) (а.с 150-151).

Відповідно до інформації №20.1.0.0.0/7-261012/89859-БТ від 16 жовтня 2026 року, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 у банку відкриті рахунки. Із виписки про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що 13 липня 2023 року ТОВ «Липоводолинський Райснаб» сплатило ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 2704,80 грн (а.с. 202-206).

Із інформації №46/12-11/1321371/2026/БТ від 28 вересня 2026 року, наданої АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 у банку відкриті рахунки. Із виписки про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_5 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 за період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2025 року вбачається, що 12 вересня 2023 року ТОВ «Липоводолинський Райснаб» сплатило ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 5409,60 грн відповідно до договору позики №90057-1-П від 18 серпня 2023 року (а.с. 181-186).

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким Законом є Закон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до положень абзаців 1 та 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).

Висновки суду по суті спору.

Спір між сторонами у справі виник з приводу виплати орендної плати за 2023-2025 роки та частково за 2026 рік (до 31 травня 2026 року) за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі №90057-1 від 25 вересня 2017 року (з урахуванням додаткової угоди), а також щодо розірвання договору оренди землі.

Аналіз пунктів 4.3 договору оренди землі дає підстави вважати, що відповідач має сплачувати на користь позивача (спадкодавця ОСОБА_2 ) орендну плату за договором №90057-1 від 25 вересня 2017 року (з урахуванням додаткової угоди) до 30 грудня щорічно, тобто орендну плату за 2023 рік - до 30 грудня 2023 року, за 2024 рік - до 30 грудня 2024 року, за 2025 рік - до 30 грудня 2025 року, за 2026 рік - до 30 грудня 2026 року.

Із договору оренди землі вбачається, що орендна плата складає 3360 грн за один рік користування земельною ділянкою, а тому товариство повинно було сплатити такі орендні платежі за 2023-2025 роки: за 2023 рік - 3360 грн (сума вказана без відрахування обов`язкових податків та платежів), за 2024 рік - 3360 грн (сума вказана без відрахування обов`язкових податків та платежів), за 2025 рік - 3360 грн (сума вказана без відрахування обов`язкових податків та платежів).

Матеріалами справи доводиться, зокрема платіжною інструкцією № ЛР03453 від 12 вересня 2023 року, виписками АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «ПриватБанк», а також довідкою Головного управлінням ДПС у Сумській, що за вказаним договором оренди за спірний період користування землею товариство здійснило позивачу виплату у таких розмірах: 13 липня 2023 році - 2704,80 грн (з відрахуванням обов`язкових податків та платежів), а також 12 вересня 2023 року у сумі 5409,60 грн на підставі заяви ОСОБА_2 та договору позики № 90057-1-П від 18 серпня 2023 року в рахунок сплати орендної плати за договором оренди землі №90057-1 від 25 вересня 2017 року (з урахуванням додаткової угоди) за 2024 -2025 роки.

Таким чином, заборгованість товариства перед позивачем по орендній платі за спірний період відсутня.

Щодо не зазначення відповідачем у платіжних документах про перерахування орендної плати на користь ОСОБА_2 кадастрових номерів земельних ділянок, за користування якими сплачувалася орендна плата, то ця обставина сама по собі не спростовує факту перерахування коштів.

Водночас, у власності ОСОБА_2 перебувало 5 земельних ділянок, які успадкувала позивач ОСОБА_1 , обставини щодо виплати орендної плати за користування іншими земельними ділянками є предметом дослідження інших судових справ: №581/417/26, №581/418/26, №581/419/26, №581/420/26, до матеріалів усіх справ долучені різні платіжні документи на підтвердження виплати орендної плати по кожному договору оренди, також суд акцентує увагу на тому, що відповідач орендну плату перераховував окремими сумами по кожному договору оренди та кожній земельній ділянці, що підтверджується матеріалами справи, а загальна сума виплаченої орендної плати за користування всіма земельними ділянками узгоджується із відомостями, наданими Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Щодо зазначення у досліджених письмових доказах, зокрема, в виписці АТ КБ «Приватбанк», у призначенні платежу «переказ коштів», а не орендна плата, то в суду відсутні сумніви щодо того, що перераховувалась саме орендна плата, оскільки суми перерахованих коштів відповідають сумам, зазначеним у інших письмових доказах, також співпадають дати перерахування, а матеріали справи не містять доказів наявності будь-яких інших правовідносин між ТОВ «Липоводолинський Райснаб» та ОСОБА_2 , окрім орендних.

Виплата орендної плати за 2024-2025 роки на підставі договору позики, укладеного між відповідачем та ОСОБА_2 за ініціативою останнього, що підтверджується дослідженими доказами, не порушує інтересів сторін цього договору і є, на переконання суду, правомірною.

Щодо вимоги позивача про стягнення орендної плати за 2026 рік, зокрема до 31 травня 2026 року, суд вважає не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки умовами договору (п. 4.3) обумовлено, що відповідач має сплачувати на користь позивача орендну плату до 30 грудня щорічно, тому вказана вимога є передчасною.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини 2 статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Судом встановлено, що відповідачем вчасно та в повному обсязі сплачено на користь ОСОБА_2 орендну плату за договором оренди землі №90057-1 від 25 вересня 2017 року (з урахуванням додаткової угоди) за 2023, 2024 та 2025 роки, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди землі.

Виходячи з вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу у зв`язку з відмовою у позові стягненню з відповідача не підлягають.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача до суду надано:

договір про надання правничої допомоги від 23 липня 2026 року (а.с. 212-213); ордер про надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Липоводолинський Райснаб» від 23 липня 2026 року (а.с. 99); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 000772 від 24 березня 2016 року; акт виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 23 липня 2026 року на загальну суму 130000 грн; платіжна інструкція № ЛРО1489 від 13 серпня 2026 року, відповідно до якої ТОВ «Липоводолинський Райснаб» здійснило оплату за надання правничої допомоги ОСОБА_3 на загальну суму 130000 грн, в тому числі за підготовку та подання відзиву по справі №581/421/26 - 20000 грн (а.с. 100-101, 211,213 зворот).

Проте, наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача адвокат Вагоровська А.Е. надала відзив на позовну заяву, інші заяви і клопотання, брала участь у судових засіданнях, зокрема, 13 жовтня 2026 року (витрачений час складає 3 хв), 5 листопада 2026 року (витрачений час складає 20 хв).

З урахуванням наведеного вище та беручи до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу повинен бути не лише підтвердженим документально, але і відповідати принципам необхідності, розумності, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн є завищеним, не співмірним витраченому часу, обсягу і складності наданих послуг, тоді як розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись статтями 5, 10, 263-264, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» про стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та розірвання договору оренди землі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» 5000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» (с. Подільки Роменського району Сумської області, вул. Паркова, код ЄДРПОУ 31622989).

Суддя О. В. Кузьмінський