Справа № 589/3348/26
Провадження № 2/589/2890/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Темірова Ч.М.,
за участю секретаря судового засідання Безуглої Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 5461392 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.04.2025 у розмірі 22 485,07 грн, з яких: сума кредиту - 5351,99 грн, сума процентів за користування кредитом - 12049,08 грн, нараховані позивачем проценти за 100 календарних днів - 5084,00 грн. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за вказаним договором.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відправленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній». Причини неявки суду не повідомила, із заявою про розгляд справи у її відсутності до суду не зверталась, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надала.
З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 04 листопада 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Товариство, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток було укладено договір № 5461392 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір). Відповідно до умов цього договору відповідачу було надано грошові кошти в сумі 3000 грн строком на 360 днів (до 08.04.2026) шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою - 0,95 % в день, а також комісію за надання кредиту - 300 грн, та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
16.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору № 5461392 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.04.2025. Сума кредиту, яка надається згідно з цим додатковим договором, складає: 4 000,00 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 400,00 грн.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора «61880», додатковий договір підписано одноразовим ідентифікатором «94824» у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Наведене свідчить, що відповідач ознайомилась і погодилась з умовами вищевказаного договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, уклавши його у належній формі, а подані позивачем докази є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Товариство виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди до нього, перерахувавши грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 у загальній сумі 7000 грн, що вбачається з листів ТОВ «ПЕЙТЕК» та інформації АТ КБ «ПриватБанк», наданої на запит суду.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У період з 14.04.2025 по 30.12.2025 відповідачем здійснено оплати в розмірі 3 516,81 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1648,01 грн, оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1168,8 грн, оплату комісії в сумі 700 грн. Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договору не виконувала, у визначені цим договором строки кредит, проценти, комісію не сплатила. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за кредитним договором, заборгованість відповідача станом на 30.12.2025 склала за тілом кредиту - 5351,99 грн., за процентами - 12049,08 грн.
В подальшому, 30.12.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», Фактор) було укладено договір факторингу № 30/12/2025, у відповідності до умов цього договору, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Таким чином ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» належне йому право вимоги до відповідача за договором № 5461392 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.04.2025.
Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу недійсним.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України (у редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надіслало відповідачу повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 5461392 від 14.04.2025.
Після відступлення права грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за договором № 5461392 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.04.2025 донарахував відповідачу проценти за цим договором в сумі 5084 грн.
Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, незважаючи на повідомлення, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач в даній справі не скористалась своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у розмірі 22485 грн 07 коп.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.
Що стосується витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію ордера на надання правничої допомоги, копію заявки № 20730 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, копію акту № 20730 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, рахунок на оплату №20730-12/06-2026 від 12 червня 2026 року, який за умовами п. 4.8 договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 позивач зобов`язався оплатити протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду по справі законної сили.
Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 10000 грн 00 коп.
Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (розташованого за адресою: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором № 5461392 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.04.2025 в розмірі 22485 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (розташованого за адресою: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ч.М.Теміров