Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/962/26
Єдиний унікальний №733/1582/26
Рішення
Іменем України
11 листопада 2026 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді Вовченка А.В.,
за участю секретаря Мошенець Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 31 035,89 грн. В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 27 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3494791, згідно умов якого відповідач отримала кредит в сумі 20 000,00 грн строком на 30 днів, з процентною ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Відповідач у свою чергу зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Однак, в порушення умов вказаного кредитного договору відповідач належно не виконала взятого на себе зобов`язання, своєчасно кредит не погасила та проценти не сплатила. 26 липня 2024 року було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором до відповідача по справі ОСОБА_1 . Тобто, позивач по справі ТОВ «Факторинг Партнерс» наділений правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 3494791 від 27 вересня 2021 року. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за вказаним договором становить 31 035,89 грн., з яких: 14 215,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 15 420,89 грн - заборгованість за процентами; 1 400 грн - заборгованість за комісією. Враховуючи викладене, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором у загальному розмірі 31 035,89 грн, а також стягнути з останньої понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою судді від 01 жовтня 2026 року відкрито провадження по цивільній справі, судовий розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 69).
Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
У судове засідання представник позивача не з`явилася, але письмово просила розглянути справу у її відсутність, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання також не з`явилася, яка згідно поштового повідомлення відсутня за адресою реєстрації, а тому вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, яка заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не надала.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, 27 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3494791 (індивідуальна частина) (а.с. 8-12,13,15).
Відповідно до пункту 1.1. Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений пунктом 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у пункті 1.2. Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений пунктом 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно із пунктом 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн у валюті: українські гривні.
Положеннями пунктів 1.3., 1.4. Договору передбачено, що кредит надається строком на 30 днів з 27 вересня 2021 року (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 27 жовтня 2021 року.
Пунктом 1.5.1. Договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 1 400,00 грн, яка
нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до пункту 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 5 280,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6. Договору).
Відповідно до пункту 1.7. Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.
Згідно з пунктом 2.4.1 Договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Порядок укладення договору визначено Розділом 6 Договору.
Так, пунктом 6.1. Договору передбачено, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 3494791 від 27 вересня 2021 року визначено Графік платежів за договором, а Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 3494791 від 27 вересня 2021 року є Паспорт споживчого креди[приховано], в якому містяться як основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, так і інформація щодо орієнтовно реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Вказано, що підпис кредитодавця: підписано електронним підписом ОСОБА_1 ; підпис споживача (електронний підпис з одноразовим ідентифікатором) (а.с. 14).
Згідно з анкетою-заявою на кредит № 3494791 від 27 вересня 2021 року визначено умови кредитування, дані позичальника - відповідача по справі та процес оформлення та розгляду заяви 3494791, згідно якого підписання договору мало місце 27 вересня 2021 року 04:36:08 та 27 вересня 2021 року о 04:40:10 (а.с. 15).
Відповідно до Довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор U84896; дата відправки ідентифікатора позичальнику 27 вересня 2021 року на номер НОМЕР_1 (а.с. 16).
Відповідно до квитанції ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 27 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» здійснило платіж на суму 20 000,00 грн, на картковий рахунок НОМЕР_2 (а.с. 17).
Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3494791 від 27 вересня 2021 року, станом на 04 березня 2022 року, загальна заборгованість відповідача становить 31 035,89 грн, у тому числі заборгованість за кредитом - 14 215,00 грн, заборгованість за відсотками - 15 420,89 грн та заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 400,00 грн (а.с. 18-19).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 згідно
кредитного договору № 3494791 від 27 вересня 2021 року станом на 02.09.2026 року становить 31 035,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 14 215,00 грн, заборгованість за відсотками - 15 420,89 грн та заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 400,00 грн (а.с. 20).
26 липня 2024 року було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором до відповідача по справі ОСОБА_1 (а.с. 21-28,29-31).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги у тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 за договором № 3494791 від 27 вересня 2021 року у розмірі 31 035,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 14 215,00 грн, заборгованість за відсотками - 15 420,89 грн та заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 400,00 грн (а.с. 32).
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 61436173 від 08.10.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після реєстрації шлюбу 12 вересня 2021 року змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » (а.с. 78-81).
Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Норми ст. 625 ЦК України вказують, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що
надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом установлено, що сторони узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кошти, строки та умови користування ними, у договорі передбачено умови та строки нарахування відсотків, що свідчить про ознайомлення позичальника зі всіма істотними умовами договору та про наявність волі відповідача для укладення договору надання грошових коштів у позику в електронній формі, на погоджених умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між відповідачем та кредитором не було б укладено.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.
Отже, судом встановлено факт укладання відповідачем вищевказаного договору надання грошових коштів у позику в електронній формі та підписання договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин першої та третьої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів
того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, висловлена позиція, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу, який прийняв права вимоги до боржника, в тому числі і відповідача за договором факторингу не повернуті, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Тому, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом (за тілом кредиту та процентами, комісія), що складає 31 035,89 грн є такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн та судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами з ч.2 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З доданих матеріалів вбачається, що згідно договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 38-41), прайс-листа АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 42-43), заявки на надання юридичної допомоги № 351 від 03 серпня 2026 року (а.с. 44), Витягу з Акту № 42 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2026 року (а.с. 45) загальна вартість витрат на правову допомогу, які понесло ТОВ «Факторинг Партнерс», становить 13 000,00 гривень.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката
визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною та є однотипною для адвоката, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, що не потребує значного витрачання часу адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4 000 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 4 000 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.
Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 625, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263? 264, 265, 274, 279, 282, 283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3494791 від 27 вересня 2021 року в розмірі 31 035 (тридцять одна тисяча тридцять п`ять) гривень 89 копійок, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього 37 698 (тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 29 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місце знаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 11 листопада 2026 року.
Суддя А. В. Вовченко