Ухвала № 141385015 у справі № 591/7411/26 від 11.11.2026

Справа №591/7411/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - Онайко Р. А.

Номер провадження 22-ц/816/3249/26 Суддя-доповідач - Щербаченко М.В.

Категорія - 39

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

11 листопада 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі судді

Щербаченко М.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2026 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У червні 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_2 , в якому просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1642-7294 від 29.12.2025 у розмірі 16 340 грн 00 коп. та судові витрати.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 03 листопада 2026 року подав через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» апеляційну скаргу в електронній формі, в якій просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2026 року в частині стягнення 10 740 грн 00 коп., а саме процентів за користування кредитом - 7100 грн 00 коп., процентів річних на підставі статті 625 ЦК України -2800 грн 00 коп., комісії - 840 грн 00 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити; змінити рішення в частині розподілу судових витрат; в іншій частині щодо стягнення 5600 грн заборгованості за тілом кредиту - рішення залишити без змін.

Подана апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, зважаючи на такі мотиви.

За приписами пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі Революції Гідності, Герої України - у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) вказано, що:

«відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».

Крім того, слід врахувати, що в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/24 Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), яким обмежено застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зазначена ухвала Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/24 мотивована серед іншого тим, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду у справі №567/79/24 дійшла висновку, що законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

Предметом спору у цій справі є захист прав кредитора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у зв`язку із порушенням боржником ( ОСОБА_2 ) свого зобов`язання із повернення кредитних коштів. Цей позов не стосується питань соціального і правового захисту відповідача як учасника бойових дій, а тому за відсутності інших підстав для звільнення від сплати судового збору, останній не звільнений від сплати судового збору.

Указане не суперечить висновкам Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 752/3051/25 (провадження № 61-12120 сво 25), оскільки у справі № 752/3051/25 апеляційний суд, визнаючи апеляційну скаргу неподаною з підстави несплати відповідачем судового збору на рішення суду, яким з нього, як з учасника бойових дій, стягнуто заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки він є відповідачем, а не позивачем у справі, допустив звужене тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки не врахував предмет та підстави позову та не перевірив чи стосується така справа захисту прав цієї особи з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ураховуючи викладене, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Також в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить у разі, якщо суд дійде висновку, що він не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», - звільнити його від сплати судового збору або зменшити його розмір з урахуванням статусу військовослужбовця на підставі статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Указане клопотання задоволенню не підлягає, зважаючи на такі мотиви.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

ОСОБА_2 до апеляційної скарги до клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру не надав суду жодних доказів на підтвердження його майнового стану, зокрема таких як Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з даними про його доходи за 2025 рік, відомості з інших джерел, про рух коштів по рахунках, наявність рухомого, нерухомого майна тощо.

Зважаючи на те, ще заявник апеляційної скарги не довів існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору чи зменшення його розміру, клопотання про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру (підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Позовна заява була подана ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до суду першої інстанції у червні 2026 року.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір сплачується в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 3328 грн 00 коп. (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).

Ураховуючи, що ОСОБА_2 апеляційну скаргу подав в електронній формі, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення 10 740 грн 00 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити, за подання апеляційної скарги у цій справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3993 грн 60 коп. (3328 грн х 150 % х 0,8).

Судовий збір за подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду має бути перераховано або внесено:

Отримувач коштів - ГУК Сум.обл /Сумська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37970404

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача (IBAN) [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету 22030101

При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: *;101;_____________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сумський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Докази оплати судового збору заявнику апеляційної скарги необхідно надати до Сумського апеляційного суду.

Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху(частина перша та друга статті 185 ЦПК України).

Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу належить залишити без руху, а заявнику апеляційної скарги надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута її заявнику.

Копії ухвали направити ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного суду М.В. Щербаченко