Судові рішення

Ухвала № 141385056 у справі № 492/159/24 від 10.11.2026

Ухвала від 10.11.2026 у цивільній справі № 492/159/24 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Арцизький районний суд Одеської області, суддя Варгаракі С. М.

Справа№ 492/159/24
СудАрцизький районний суд Одеської області
СуддяВаргаракі С. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141385056

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

справа № 492/159/24

провадження № 2-п/492/14/26

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

10 листопада 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

секретаря судового засідання - Богдан А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Усенка Антона Володимировича про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 03 квітня 2025 року у цивільній справі № 495/159/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заяву мотивує тим, що відповідач не отримував жодних документів по справі, зокрема, судові повістки, а тому не був обізнаний про відкрите судове провадження. Позивачем не доведено жодними належними та достовірними доказами того, що під час створення між Первісним кредитором та Відповідачем документів, вони були захищені від редагування/зміни будь-якими особами, а сама форма створюється автоматично системою та захищається від змін. Окрім того, Позивачем не доведено та не обґрунтовано, що надані ним документи Первісного кредитора створюються автоматично системою в день укладення договору. Так само не є належним доказом укладення кредитного договору наданий Позивачем Паспорт споживчого кредиту, з огляду на наступне. Факт перерахування коштів на рахунок Відповідачки не доведений. Відповідач категорично заперечує щодо нарахування та стягнення заборгованості за процентами, виходячи за межі обумовленого строку кредитування.

Представник позивача про дату, час і місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, проте вона повернулася до суду без вручення адресатам з довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній», тому відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідачка вважається повідомленою належним чином. Заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала. Інших заяв і клопотань від відповідачки на адресу суду не надходило.

Представник відповідачки у судове засідання не з`явився, але від представника відповідачки за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Щодо клопотання представника відповідачки про відкладення судового розгляду, суд зазначає наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 2 статті 223 ЦПК України).

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у правовому висновку зробленому у постанові від 29.04.2020 року по справі №520/5083/16-ц зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Наведену процесуальну поведінку представника відповідача суд розцінює як зловживання наданими правами з метою затягування розгляду справи.

Зважаючи на викладене, враховуючи необхідність розгляду заяви у розумні строки, суд оцінює процесуальну поведінку відповідача та її представника як зловживання процесуальними правами, тому не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи і вважає можливим розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності належним чином повідомлених учасників процесу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі статтею 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тлумачення змісту статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із нормою частини 1 статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині 3 статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися у судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

Разом з тим, в контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині 1 статті 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та повідомлялася про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання.

Ухвалюючи заочне рішення суд вважав, що відповідач належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання в порядку частини 8 статті 128 ЦПК України.

Відповідно до статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету , за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Крім того, учасники судового процесу, згідно з частиною 3 статті 131 ЦПК України зобов`язані повідомити суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини своєї неявки вважається, що учасники не з`явилися у судове засідання без поважних причин.

Суд звертає увагу, на те, що відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами; зловживання процесуальним правами не допускається.

Згідно зі статтею 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Беручи до уваги те, що повістки про виклик у судові засідання судом направлялися належним чином за офіційним зареєстрованим місцем проживання відповідача, а конверти повернулись на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дати, час і місце судового розгляду.

За таких обставин, ураховуючи те, що ОСОБА_1 самостійно не зверталася до суду із заявою про зміну адреси для листування (не повідомляла про свою адресу проживання), матеріали справи не містили даних про будь-які інші адреси проживання або перебування відповідача, тому судом під час розгляду справи здійснені всі засоби передбачені чинним законодавством щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Під час ухвалення заочного рішення суд керувався тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, з урахуванням положень статті 128 ЦПК України. Свою іншу від місця реєстрації адресу суду не повідомляв, до суду не з`явився, обов`язок повідомлення про зміну адреси не виконав, хоча відповідач не мав ніяких для цього перешкод. Тому суд обґрунтовано, відповідно до правил частини 8 статті 128 ЦПК України, при відсутності повідомлення від відповідача про зміну адреси, направив повідомлення відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання і ухвалив судове рішення в заочному порядку.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення представник заявника не надає докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які не досліджені судом.

Так, представником відповідача при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення від 03 квітня 2025 року.

З урахуванням того, що представником відповідача не надано жодних нових доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є лише непогодження з ухваленим рішенням по суті, суд не вбачає посилань представника відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись статями 247, 258-260, 284-288 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника відповідача адвоката Усенка Антона Володимировича про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.10.2026 Ухвала № 141059131 без тексту Арцизький районний суд Одеської області
03.04.2025 Рішення № 126378860 без тексту Арцизький районний суд Одеської області
17.02.2025 Ухвала № 125179191 без тексту Арцизький районний суд Одеської області
01.04.2024 Ухвала № 118017325 без тексту Арцизький районний суд Одеської області
07.02.2024 Ухвала № 116825265 без тексту Арцизький районний суд Одеської області