05.11.2026
Справа № 497/1167/26
Провадження № 2/497/1286/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
за участю: представника відповідача - Осьмініна С.Д., в режимі відеоконференції,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
04.05.2026 року представник позивача Паладич А., яка підтвердила свої повноваження довіреністю від 28.01.2026 року строком дії до 31.12.2026 року (а.с.32 на звороті), звернулася до Болградського районного суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №1877569 від 11.10.2024 року у розмірі 17 235,00 грн. та судові витрати пов`язані за сплатою судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.10.2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1877569, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Слон Кредит» надало Позичальнику кредит в розмірі 3 000,00 грн., а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відтак, кредит надається строком на 360 днів, зі сплатою підвищеної процентної ставки що становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом. ТОВ «Слон Кредит», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 27 червня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-17/25 у відповідності до умов якого, ТОВ «Слон Кредит» передало ТОВ «Свеа Фінанс» за плату, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «Слон Кредит» права грошової вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-17/25 від 27.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1877569 складає 17 235,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 8 235,00 грн. - заборгованість за відсотками, 6 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею (штрафами). Отже, загальна сума заборгованості за договором укладеними зі ОСОБА_1 кредитним договорами складає 17 235,00 грн. Відповідач не надав своєчасно кредиторам грошові кошти для погашення заборгованості за вище переліченим договором, а тому свої зобов`язання не виконав, що стало приводом для звернення до суду.
Ухвалою судді від 07.05.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
15.06.2026 року до участі у справі долучився представник відповідача - адвокат Осьмінін С.Д., повноваження підтверджені електронним ордером серії ВН №1259572 від 01.10.2025 року.
13.07.2026 року від представника відповідача - адвоката Осьмініна С.Д. через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відзив обґрунтовує тим, що з тверджень позивача між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №1877569, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». 27.06.2025 року між ТОВ «Слон кредит» та позивачем було укладено договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги первісного кредитора за кредитними договором. По-перше позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу за договором №1877569 від 11.10.2024 року та не доведено фактичного користування відповідачем кредитними коштами, позивачем не заявлялося клопотань про витребування доказів, тобто він не скористався своїх правом на це, а тому не довів цей факт. Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони. За таких обставин позивачем не доведено факту отримання відповідачем кредитних коштів, а тому в задоволені позову слід відмовити. У разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит. Матеріали справи не містять виписки з рахунку особи, як і не містять доказів видачі в будь-якій спосіб кредитних коштів, чи факт використання відповідачем кредитних коштів. Не надано доказів того, що кредитний договір №1877569 від 11.10.2024 року був підписаний саме відповідачем. По друге, щодо нарахування процентів, пені та інших штрафних санкцій по договору, представник звертає увагу суду, що відповідач є військовослужбовцем та з 30.08.2018 року перебуває на військовій службі. Отже, нарахування процентів та штрафних санкцій у сумі 14 235,00 грн., є протиправними, як мінімум, в силу ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Окрім цього представник відповідача - адвокат Осьмінін С.Д. просить стягнути з позивача понесені судові витрати в розмірі 12 000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник позивача Паладич А. в позовній заяві клопотав про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.4), окрім цього представник разом з позовною заявою надала окреме клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Представник відповідача - Осьмінін С.Д. в судовому засіданні підтримав наданий ним від імені відповідача відзив просив відмовити в задоволені позовних вимог, щодо нарахованих процентів та інших платежів заперечував з підстав, що відповідач був та є військовослужбовцем, є учасником бойових дій, та перебував в зоні бойових дії у 2015 та 2017 роках, тому відповідно до ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він звільняється від стягнення відсотків та штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Щодо укладання договору №1877569 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний».
Судом встановлено, що 11 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» в особі директора Рохманійко М.В. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №1877569 шляхом обміну електронними повідомленнями, договір підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Укладання договору було здійснене сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт htts://sloncredit.ua/ (а.с.5-8).
Згідно п. 1.2 договору товариство надає відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені цим договором.
Згідно з п.1.3. Договору загальний розмір наданого кредиту складає 3 000,00 грн., строк кредиту - 360 днів, з періодичністю сплати платежів - кожні 30 днів, зі сплатою фіксованої стандартної процентної ставки у розмірі 3,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту до 09.11.2024, вказаного в п.1.4 цього Договору та фіксованої зниженої процентної ставки у розмірі 1,95% в день, яка застосовується відповідно до умов договору. Отже, загальна вартість наданого кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 13 485,00 грн. (п.1.10. Договору). Пунктом 1.6. Кредитного договору визначено, що мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Відповідно до п.2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частини) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладання цього договору. Дати надання кредиту: 11.10.2024 року або 12.10.2024 року. (п. 2.2). Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіком платежів, крім випадку визначеного в пп. 5.3. Договору. Пунктом 6.4 Кредитного договору визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 300,00 грн. на 4 (четвертий ) день такого невиконання та /або неналежного виконання; та у розмірі 60,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання (п.п. 6.4.1, 6.4.2).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Т738 ОСОБА_1 (а.с.10).
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графіку повернення кредиту), який є Додатком №1 до вищевказаного кредитного договору, відповідач зобов`язався повернути кредитодавцю отриманий кредит до 05.10.2025 року включно, сплативши в загальному розмірі 12 571,50 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума кредиту, 9 571,50 грн. - проценти за користування кредитом (а.с.8 на звороті - а.с.9).
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р866, 11.10.2024, та вважається укладеним у письмовій формі.
Так, за договором про надання споживчого кредиту №1877569 від 11.10.2024, у зв`язку з простроченням сплати відповідних платежів у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в розмірі 17 235,00 грн., в тому числі 3 000,00 грн. сума заборгованості по тілу; 8 235,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 6 000,00 грн. штрафи/пеня. При цьому жодних платежів за договором відповідачем здійснено не було, доказі протилежного відповідачем не надано (а.с.20-22).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Переказ коштів на картковий рахунок відповідача підтверджено листом директора ТОВ «ПЕЙТЕК» Макарчук О. за вих. №20250708-2687 від 08.07.2025, з якого вбачається, що на підставі договору між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Слон Кредит» № 06062022-1 від 06.06.2022, 11 жовтня 2024 року був зроблений успішний переказ коштів в розмірі 3 000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 144756, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 8dbfb5fa-a7a9-47f6-859d-b93fef34ea3c (а.с.22 на звороті).
Сторонами було дотримано усіх вимог законодавства, тому договір вважається укладеним та підлягає виконанню обома сторонами.
Заперечення представника відповідача щодо факту перерахування грошових коштів спростовано матеріалами справи, ідентифікотором особи відповідача був банк-ідентифікатор - Універсал банк, саме через цей банк відповідач отримав переказ за кредитним договором.
Щодо стягнення за договором факторингу.
27 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» в особі директора товариства Рохманійка М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» в особі директора Кашпура М.Л. було укладено Договір факторингу №01.02-17/25 у відповідності до умов якого, ТОВ «Слон кредит» передає (відступає) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Слон кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с.23-25).
Згідно з п.п. 3.1.3. договору права вимоги переходять до фактора з моменту підписання цього Договору після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.
Відповідно до п.4.1. договору сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 4 243 309 грн. 15 коп. (чотири мільйони двісті сорок три тисячі триста дев`ять гривень 15 копійок).
Позивачем на виконання умов за договором факторингу було проведено 01.07.2025 року оплату в розмірі 4 243 309,15 грн. що підтверджується платіжною інструкцією №10110 (а.с.26 на звороті).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-17/25 від 27.06.2025, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 17 285,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
З вказаного розрахунку також слідує, що відповідач жодних коштів на погашення своїх боргових зобов`язань за вказаним договором не вносив.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №1877569 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 11.10.2024 року у розмірі 17 285,00 грн.
Щодо доводів представника відповідача Скидана М.С. про незаконність нарахування відсотків та штрафних санкцій з тих підстав, що відповідач є військовослужбовцем та учасником бойових дій, якій в силу п.1 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» під час дії особливого періоду не можуть нараховуватись відсотки за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини ч.3 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19 (провадження № 61-7310св24).
Згідно з офіційним роз`ясненням Міністерства оборони України (доступним за посиланням: https://mod.gov.ua/news/kreditni-kanikuli-dlya-zahisnikiv-hto-maye-pravo-ne-platiti-vidsotki-ta-shtrafi), яке базується на положеннях листа Міністерства оборони України від 04 червня 2025 року № 220/9526, наданого Національному банку України, пільга щодо не нарахування процентів за користування кредитом має надаватися на підставі наступного переліку документів: - військовий квиток або посвідчення офіцера; - довідка за формою 5, згідно з додатком 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40 (зі змінами); - витяг із наказу по особовому складу про призначення на посаду (для підтвердження виду військової служби, на якій перебуває військовослужбовець. У разі зазначення виду військової служби в довідці за формою 5 надання витягу із наказу (завіреної копії наказу) по особовому складу не обов`язкове); - свідоцтво про шлюб (якщо пільгу оформлює дружина / чоловік).
Для військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, та інших видів служби додатково надається документ, що підтверджує безпосередню участь у бойових діях: довідка за формою 12 або довідка згідно з додатками 1, 4 або 6 Порядку № 413, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року.
Як вбачається з посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , яке видане 02 червня 2015 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Також суду надана довідка за вих.№3/58/2/1-365 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до якої ОСОБА_1 в період з 04.01.2015 по 04.03.2015 року, з 05.10.2017 по 06.12.2017, 02.02.2017 по 13.09.2017 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м.Маріуполь. Також з дослідженої судом довідки начальника служби кадрової роботи майора ОСОБА_2 за вих.№3/58/2/1-360 від 06.07.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України з 30 серпня 2018 року по теперішній час.
За таких обставин суд приходить до висновку, що сума заборгованості за нарахованими відсотків за користування кредитом та штрафу відповідно Договору № 1877569 від 11.10.2024 укладеного із ТОВ «Слон Кредит» не підлягають задоволенню.
Окрім цього відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.11.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 04.05.2026.
Тому відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, штрафні санкцій за Кредитним договором № 1877569 від 11.10.2024 в розмірі 6000,00 грн., не підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дослідивши заперечення сторони відповідача та надавши їм відповідний висновок - суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» підлягає стягненню заборгованість по кредиту тільки в межах його тіла, а саме 3 000,00 гривень.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимогу розмірі 463,43 грн. (з розрахунку 3 000,00 грн./ 17 235,00 грн. х 2 662,40 грн.).
Щодо вимоги представника відповідача Осьмініна С.Д. про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається із матеріалів справи, між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Осьмініним Сергієм Дмитровичем укладено Договір про надання правничої допомоги №13/06 від 13.06.2026, за умовами якого замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) за надані послуги в розмірі 12 000,00 гривень, та сплачується замовником незалежно від результатів виконання доручення (розгляду справи), при цьому до матеріалів справи доданий електронний ордер серії ВН №1259572 від 01.10.2025 року, що підтверджує повноваження адвоката Осьмініна С.Д., та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003148 адвоката Осьмініна С.Д., тобто ордер виданий до укладення договору про надання правничої допомоги.
Також до матеріалів позовної заяви долучений розрахунок суми вартості послуг під час надання правової допомоги від 13.06.2026 року, який включає підготовку та складання процесуальних документів (відзиву) 12 000,00 грн., окрім цього адвокат приймав участь у судовому засіданні двічі 11.08.2026 року з 14:24 години по 14:37 годину та 27.10.2026 року з 14:07 години по 14:15 годині в режимі відеоконференції.
За змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 12 000 грн.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідним стягнути з позивача витрати за надання правової допомоги на користь відповідача в сумі 3 000,00 грн.
Керуючись статтями 509, 526, 527, 530, 610 - 612, 1048, 1049, 1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354, ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8), заборгованість за кредитним договором №1877569 від 11.10.2024 в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок та суму судового збору в розмірі 463,43 грн., а всього 3 463 (три тисячі чотириста шістдесят три) гривні 43 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 (три тисяч) грн.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца