Ухвала № 141385136 у справі № 499/1748/26 від 11.11.2026

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1748/26

Провадження № 2/499/1249/26

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2026 року селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тимчука Р.М. у цивільній справі за позовної заявою ОСОБА_1 до АТ «Одесагаз» про захист прав споживачів, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчини дії

ВСТАНОВИВ:

До Іванівського районного суду Одеської області надійшла вказана вище заява.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 09.11.2026 року головуючим суддею по вказаній судовій справі визначено суддю Іванівського районного суду Одеської області Тимчука Р.М.

10.11.2026 року від Станкової-Виниченко Д.П. надійшла заява про відвід судді Тимчука Р.М., з посиланням на ті обставини, що вона являється колишнім працівником Іванівського районного суду Одеської області, а саме керівником апарату суду, а також у зв`язку з тим, що вона тривалий час перебувала у трудових відносинах з суддею Тимчуком Р.М. який займав адміністративну посаду голови Іванівського районного суду Одеської області, зокрема тривалий час у відносинах підпорядкування і у зв`язку з бажання виключити обставини, які б могли викликати сумніви у стороннього спостерігача та сторони по справі в об`єктивності та неупередженості його як судді в даній справі, просила її заяву про відвід задовольнити.

Розглянувши вказану заяву про відвід, дослідивши матеріали цивільної справи, суддя доходить до висновку про його обґрунтованість.

Так, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010, п. 97).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02, рішення від 10.12.1999, п. 66), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Окрім цього, у відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Термін «безсторонність» характеризує нейтральність судді щодо сторін у справі.

Згідно статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (ст. 3 Кодексу суддівської етики).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Проаналізувавши вказані вище обставини в своїй сукупності, розгляд суддею Тимчуком Р.М. цивільної справи за вказаним вище позовом, позивачем у якій виступає ОСОБА_1 , яка працювала на посаді керівника апарату цього ж суду, та тривалий час перебувала у службових відносинах з суддею, що підтверджується копіями відповідних наказів, може створити в учасників провадження чи іншого стороннього спостерігача враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді даної позовної заяви. Водночас слід наголосити, що суддею Тимчуком Р.М. не було вчинено жодних дій чи процесуальних кроків, які б давали реальні підстави сумніватися в його неупередженості, доброчесності чи професіоналізмі при розгляді цієї справи. Проте, з метою виключення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача щодо безсторонності суду, забезпечення абсолютної прозорості правосуддя та дотримання високих стандартів судової етики, дана заява підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 36, 39-40, 258-261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тимчука Р.М. у цивільній справі за позовної заявою ОСОБА_1 до АТ «Одесагаз» про захист прав споживачів, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчини дії - задовольнити.

Відвести суддю Тимчука Руслана Миколайовича від розгляду цивільної справи №499/1748/26, провадження №2/499/1249/26.

Справу №499/1748/26, провадження №2/499/1249/26, передати до канцелярії Іванівського районного суду Одеської області для повторного розподілу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Р. М. Тимчук