Рішення № 141385409 у справі № 517/1207/26 від 11.11.2026

Справа № 517/1207/26

Провадження № 2/517/648/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Представник ТОВ «Новий Колектор» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 10 листопада 2019 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.11.2019-100003386. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн зі строком повернення 14 днів та сплатою відсотків за користування кредитом.

ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору.

Відповідачка не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

03 травня 2024 року, згідно умов договору факторингу № 030524-12, ТОВ «Споживчий центр» відступлено право вимоги за кредитним договором № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року на користь ТОВ «Новий Колектор», а відповідно ТОВ «Новий Колектор» набуто право вимоги до відповідачки.

Відповідно до переліку боржників № 1 до договору факторингу № 030524-12 від 03 травня 2024 року, ТОВ «Новий Колектор» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року в сумі 10680 гривень, з яких: 6000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1680 гривень - заборгованість за відсотками, 3000 гривень - штраф.

Оскільки, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, а тому позивач звернувся до суду та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року в сумі 10680 гривень.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Вирішено питання про витребування від АТ «Ощадбанк» (а.с. 29).

06 листопада 2026 року від АТ «Ощадбанк» до суду надійшли витребувані докази (а.с. 38-40).

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялась належним чином (а.с. 35). Водночас у позовній заяві, просить суд розглядати справу без її участі. Зазначила, що проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (зв.а.с.4).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 37). Водночас попередньо звернулась до суду із заявою, у якій вона позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила суд розглянути справу за її відсутності (а.с. 41).

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом установлено, що 10 листопада 2019 року ОСОБА_1 на підставі заявки, за допомогою електронного підпису підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) та заявку кредитного договору № 10.11.2019-100003386 надану ТОВ «Споживчий центр» та підтвердження укладення кредитного договору № 10.11.2019-100003386, які є невід`ємною частиною пропозиції, тобто відповідачкою акцептовано умови кредитного договору № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року (далі - Договір) (зв.а.с. 15, а.с. 19, 20-22).

Відповідно до умов Договору ТОВ «Споживчий центр» надало позичальниці кредит у розмірі 6000 гривень. Строк користування кредитом - 14 календарних днів з дати отримання. Проценти 1680 гривень, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінна процентна ставка). Графік платежів сума кредиту 6000 гривень та проценти 1680 гривень сплачуються до 23 листопада 2019 року включно.

На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору представник позивача надала квитанцію № 176312339 від 10 листопада 2019 року, відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр» перераховано кошти в сумі 6000 гривень на рахунок НОМЕР_1 , із призначенням платежу - переказ коштів згідно договору № 10.11.2019-100003386 (а.с. 25).

Вказане також підтверджується інформацією витребуваною судом за клопотанням представника позивача від АТ «Ощадбанк» (а.с. 38-40). Так, з даної інформації убачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) була випущена банківська картка № НОМЕР_3 до рахунку № IBAN НОМЕР_4 та надано виписку по рахунку, якою підтверджений факт зарахування грошових коштів у сумі 6000 гривень.

03 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладений договір факторингу № 030524-12, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Новий Колектор» (а.с. 12-15).

Згідно копії акту приймання-передачі переліку № 1 до договору факторингу № 030524-12 від 03 травня 2024 року клієнт передав в паперовому вигляді, а також в електронному вигляді, а фактор прийняв перелік № 1, права грошових вимог за якими відступаються згідно договору (а.с. 11).

На підтвердження повної оплати за договором факторингу позивачем надано суду платіжну інструкцію № 743 від 03 травня 2024 року (зв.а.с. 19).

Відповідно до переліку боржників № 1 до договору факторингу № 030524-12 від 03 травня 2024 року, ТОВ «Новий Колектор» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року в сумі 10680 гривень, з яких: 6000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1680 гривень - заборгованість за відсотками, 3000 гривень - штраф (а.с. 23-24).

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено належний перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року від ТОВ «Споживчий центр» до ТОВ «Новий Колектор».

Оскільки, відповідачка свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконала, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно статті 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачкою умови договору не виконуються, кредит та відсотки за користування не повертаються.

Згідно статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сплата прострочених відсотків обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідачка своєчасно не погасила суму кредиту.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк суму кредиту, порушила вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року в сумі 10680 гривень, з яких: 6000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1680 гривень - заборгованість за відсотками, 3000 гривень - штраф. Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором наданий суду і відповідає вимогам закону (зв.а.с. 11).

Щодо нарахованого відповідачці штрафу варто зазначити, що він був нарахований останній, згідно умов пункту 5.4 кредитного договору, до 23 лютого 2022 року, тобто до вступу в законну силу пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, зокрема згідно якого у період дії в Україні воєнного у тридцятиденний строк після його припинення у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 гривень) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 гривень).

Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № [номер приховано] від 12 жовтня 2026 року ТОВ «Новий Колектор», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» в сумі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 10).

Водночас частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні за змістом положення містить частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що відповідачка до початку розгляду справи по суті визнала позов у повному обсязі, тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету сума судового збору в сумі 1331 гривня 20 копійок.

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 50 відсотків судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1331 гривня 20 копійок.

Крім того, представник ТОВ «Новий Колектор» просить стягнути з відповідачки витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у сумі 190 гривень 98 копійок. Зазначені витрати підтверджені квитанцією поштової служби «Е-Пост» № 2309348 від 13 жовтня 2026 року (а.с. 9).

Оскільки, вказані вище витрати, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 133 ЦПК України, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, тому вони відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 133, 141, 137, 175, 274-275 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 10.11.2019-100003386 від 10 листопада 2019 року в сумі 10680 (десять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, з яких: 6000 (шість тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень - заборгованість за відсотками, 3000 (три тисячі) гривень - штраф.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» з державного бюджету 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору за подання позову, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № [номер приховано] від 12 жовтня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в сумі 190 (сто дев`яносто) гривень 98 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 11 листопада 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя