Ухвала № 141385677 у справі № 635/2667/26 від 11.11.2026

Справа № 635/2667/26

Провадження № 2-о/635/282/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про встановлення факту постійного проживання на території України,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23.03.2026 р. заяву ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Дарницького районного суду м.Києва.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 21.04.2026 р. провадження у справі відкрито.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 08.09.2026 р. справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Відповідно до ч.11 ст. 188 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дослідивши заяву, вважаю її такою, що підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Заява, подана в порядку окремого провадження, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175-177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтями 294, 318 ЦПК України.

Дослідивши заяву, вважаю її такою, що не відповідає зазначеним вимогам.

У порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява не містить жодної інформації про задеклароване/зареєстроване офіційно проживання/перебування заявника на території України, як особи без громадянства України, що є обов`язковим для осіб без громадянства України, які перебувають на території України.

Так, заявником до заяви додано договір оренди житлового приміщення від 09.01.2026 р. за адресою АДРЕСА_1 , укладений строком на 1 рік.

Разом з тим, договір оренди підтверджує право заявника на проживання у даному житлі, проте не є підтвердженням факту фактичного проживання за цією адресою. Довідки органу місцевого самоврядування або ЦНАП про фактичне місце проживання заявника без реєстрації за вказаною адресою до заяви не долучено.

Крім того, згідно інформації, яка міститься на сайті «Судова влада» та Єдиному державному реєстрі судових рішень, протягом 2024-2025 років ОСОБА_1 звертався з аналогічними заявами до Деснянського районного суду м. Києва (двічі), Святошинського районного суду м. Києва (двічі), Печерського районного суду м. Києва, Дарницького районного суду м. Києва, надаючи копії договорів оренди житлового приміщення на території вказаних районів, що свідчить про зловживання заявником процесуальними правами з метою штучної зміни підсудності справи.

Крім того, відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Як зауважено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не приєднано довідки про неможливість одержання документів та не зазначено, з яких причин неможливо одержати документ, що посвідчує даний факт, не зазначена мета встановлення юридичного факту, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до пункту 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006 зі змінами (далі - Порядок), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону України «Про громадянство»), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Разом із тим усупереч вимогам статті 8 Закону України «Про громадянство», статей 294, 318 ЦПК України ні зі змісту заяви ОСОБА_1 , ні з поданих ним документів не вбачається, що заявник розпочав передбачену законодавством України процедуру для набуття громадянства України та припинення громадянства Російської Федерації.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, з яких би вбачалося, що заявник у позасудовому порядку вживав будь-яких заходів, передбачених статтею 8 Закону України «Про громадянство» та Порядком, задля отриманням громадянства і йому офіційно відмовлено в задоволенні звернення, що, у свою чергу, може свідчити про відсутність необхідності встановлення юридичного факту, на який вказує заявник.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків. Протягом даного строку заявнику необхідно надати докази фактичного проживання на території Харківського району Харківської області та довідку про неможливість набуття громадянства України в позасудовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185, 294,316 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про встановлення факту постійного проживання на території України залишити без руху.

Надати заявнику 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків в зазначений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Якішина