Ухвала № 141385690 у справі № 646/13589/26 від 11.11.2026

Справа № 646/13589/26

Провадження № 2-н/646/3580/2026

У Х В А Л А

11 листопада 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «СВ-СЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «СВ-СЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території, за період з 01.12.2020 по 01.10.2026 у розмірі 29994,95 грн.

Суд дослідивши заяву та додані до неї матеріали приходить до наступних висновків.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються ЦПК України, зокрема, відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 163 ЦПК України, якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 163 ЦПК України, у разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Судом встановлено, що в заяві зазначено реквізити рахунку стягувача в банку, однак не додано документ, який підтверджує наявність такого рахунку.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України - у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом із тим, як убачається зі змісту заяви, заявник визначив процесуальний статус сторін як позивач та відповідач, замість передбачених для наказного провадження заявник та боржник. Крім того, у заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 , що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для відмови у видачі судового наказу.

Крім того, суд роз`яснює, що згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 162, 165, 167, ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «СВ-СЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.Є. Серпутько