Рішення № 141385823 у справі № 726/2832/26 від 30.10.2026

Справа № 726/2832/26

Провадження № 2/727/4056/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Довженко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним догово-ром,-

встановив:

14 серпня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через свого представника Фалінську Л.А. через підсистему «Електронний суд» звернулося до Садгірського районного суду м. Чернівців з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1661-8258 від 15.02.2026 у розмірі 71 000,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 29 750,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 12 500,00 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 3 750,00 грн. - заборгованість по комісії, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 846,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.02.2026 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (веб-сайт credos.com.ua) укладено в електронній формі договір про від-криття кредитної лінії, за яким відповідач отримав кредит у сумі 25 000,00 грн. Відпо-відач свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів та комісії належним чином не виконав, на вимогу про дострокове повернення кредиту не відреагував. По-зивач вважає, що нарахування комісії та процентів річних на підставі ст. 625 ЦК Укра-їни є правомірним, оскільки ґрунтується на умовах договору, а п. 6 розділу IV «При-кінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» на ук-ладений сторонами договір не поширюється.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівців від 21.08.2026 справу пере-дано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Оскільки всі за-значені умови наявні, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (ст.281 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судово-го процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

15.02.2026 о 05 год. 33 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитодавцем та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як позичальником укладено договір про відкриття кредитної лінії №1661-8258 продукту «MiniCredos» (далі - Договір), за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 25 000,00 грн. строком на 365 календарних днів, з датою повернення кредиту 14.02.2027 (пп. 4.1, 4.2, 4.14 Договору).

Відповідно до п. 4.10 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом за стандартною процентною ставкою: 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом - починаючи з 181 календарного дня. Пунктом 4.11 Договору передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15,00 % від суми виданого кредиту, яка нараховується в день видачі кредиту. Реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору становить 3 181,67 %, загальні витрати за споживчим кредитом - 83 730,83 грн. (пп. 4.15, 4.18 Договору).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі прострочення виконання пози-чальником грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних від суми заборгованості «в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України», які нараховуються за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 відсотки від неповернутої суми кредиту; сукупна сума нарахованих процентів річних та інших платежів за порушення вико-нання зобов`язань не може перевищувати половини суми одержаного кредиту.

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифі-катором A6805; у Договорі зазначено паспортні дані відповідача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу електронної пошти та номер пла-тіжної картки НОМЕР_2 . Невід`ємними частинами Договору є Правила від-криття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (п.12.23 Дого-вору).

Згідно з доводами позивача кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача через ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», що підтверджується довідкою про успішне перерахування платежу. Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за Договором, однак у подальшому зобов`язань не ви-конав. Позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, яку відповідач не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 13.08.2026 заборгованість відпо-відача становить 71 000,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 29 750,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку креди-тування, 12 500,00 грн. - проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України (у гранич-ному розмірі - половини суми кредиту), 3 750,00 грн. - комісія за видачу кредиту (15 % від 25 000,00 грн.). Доказів погашення заборгованості або доказів, які б спросто-вували її розмір, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника ви-конання його обов`язку. Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися на-лежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обо-в`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фі-нансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) пози-чальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язу-ється повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не вста-новлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК Ук-раїни).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК Ук-раїни). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми по-зики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, як-що вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважа-ється укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний до-говір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. Електрон-ний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (ч. 3 ст. 11 цього Закону). Згідно зі ст. 12 За-кону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного зако-нодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сто-ронами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 12.01. 2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти або смс-повідомлення на номер мобільного телефону, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна користувача і пароля, без використання однора-зового ідентифікатора кредитний договір не був би укладений; електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Таким чином, Договір укладено в електронній формі з дотриманням вимог За-кону України «Про електронну комерцію», він підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором і є обов`язковим для виконання. Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши відповідачу кредит у сумі 25 000,00 грн., а відповідач, здійснивши часткову оплату за Договором, своїми діями підтвердив отримання коштів. Отриманий кредит відповідач у повному обсязі не повернув.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та процентами суд за-значає наступне.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/ 9519/12 сформульовано висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати пе-редбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Строк кредитування за Договором спливає 14.02. 2027, тому проценти станом на 13.08.2026 нараховано в межах строку кредитування за ставкою, погодженою сторонами. Відтак заборгованість за кредитом у розмірі 25 000,00 грн. та за процентами у розмірі 29 750,00 грн. підлягає стягненню.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загаль-них витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, по-в`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Комісія за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту прямо передбачена п. 4.11 Договору, врахована при обчисленні реальної річної процентної ставки та загальних витрат за кредитом, про які відповідача було повідомлено до укладення Договору. Відповідач з умовами Договору погодився, своїм правом на відзив не скористався і цих умов не оспорив. За таких об-ставин заборгованість по комісії у розмірі 3 750,00 грн. також підлягає стягненню.

Щодо вимоги про стягнення 12 500,00 грн. процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання гро-шового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з ураху-ванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений догово-ром або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу є мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання, яка має компенсаційний характер, а не є платою за користування коштами.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встанов-лено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником ви-конання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику на-дано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи. Договір укладено 15.02.2026, тому прострочення виконання зобов`язання відповідачем, за яке позивач нарахував проценти річних, мало місце в період дії воєнного стану. Отже, в силу пря-мої вказівки закону відповідач звільнений від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Посилання позивача на п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» За-кону України «Про споживче кредитування» суд відхиляє. Зазначений пункт звільняє споживача від відповідальності за прострочення, допущене з 01.03.2020, за договорами про споживчий кредит, укладеними до тридцятого дня включно з дня набрання чин-ності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Те, що дія цієї норми не поширюється на Договір, укладений 15.02.2026, не скасовує і не обмежує дії п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є самостійною підставою звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, і поширюється на будь-які договори, за якими позичальнику надано кредит (позику), незалежно від дати їх укладення.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог про стягнення 12 500,00 грн. процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обста-вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався, розмір заборгованості не спростував, доказів її погашення не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задово-ленню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором у розмірі 58 500,00 грн., з яких 25 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 29 750,00 грн. - заборгованість за процентами, 3 750,00 грн. - заборгованість по комісії. У задо-воленні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов задоволено на суму 58 500,00 грн. із заявлених 71 000,00 грн., тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 193,67 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 9 846,00 грн. позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 28.07.2026, укладений з Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс», за умовами якого вартість послуг з підготовки позовних заяв визначається за погодинною ставкою 2 188,00 грн. за годину роботи, та рахунок-фактуру.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг ад-воката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (на-даних послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг, а також поведінку сторони під час розгляду справи. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись критеріями справедливості та розумності, визначить, що розмір гонорару, який сторона сплатила або має сплатити, є неспівмірним.

Справа є малозначною, стосується типових правовідносин щодо стягнення кре-дитної заборгованості та не потребувала значного обсягу юридичної і технічної ро-боти: позовна заява підготовлена за стандартною формою, яка використовується пози-вачем у справах щодо численних боржників. Адвокат участі в судових засіданнях не брав, відзиву відповідач не подавав, тож підготовки заперечень на позицію іншої сто-рони не вимагалося. Заявлений розмір витрат не відповідає критеріям реальності, співмірності та розумності.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на ко-ристь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, -

ухвалив:

Ухвалити заочне рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним до-говором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на ко-ристь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДР ПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1661-8258 від 15.02.2026 у розмірі 58 500,00 грн. (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), з яких: 25 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 29 750,00 грн. - заборгованість за процентами, 3 750,00 грн. - заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на ко-ристь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДР ПОУ 38548598) судовий збір у розмірі 2 193,67 грн. (дві тисячі сто дев`яносто три гривні 67 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учас-ник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прого-лошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його пе-регляд - якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встанов-леному ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляцій-ного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд, апеляційну скаргу або якщо апе-ляційну скаргу не задоволено. У разі подання заяви про перегляд заочного рішення та її відхилення строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає обчислю-ватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішен-ня без задоволення.

Суддя: О.Є.Терещенко