Постанова № 141385896 у справі № 208/229/26 від 10.11.2026

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10077/26 Справа № 208/229/26 Суддя у 1-й інстанції - Кузнєцова А. С. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович,

- за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»,

на рішення Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 28 липня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

30.12.2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мотуза О. В. звернувся до Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області з вказаною заявою, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» грошову суму у розмірі 245000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно п. 16 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 53/25/1624/В від 25 грудня 2025 року, позивачу визначено втрату працездатності на рівні 65% та встановлено третю групу інвалідності.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 28 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Мотуз Олександр Володимирович, до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень з утриманням обов`язкових платежів, згідно законодавства.

В іншій частині позовних вимогах відмовлено.

Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднесено на рахунок відповідача, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір в сумі 395 (триста дев`яносто п`ять) гривень 49 (сорок дев`ять) копійок.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

30.07.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович надійшла апеляційна скарга, в якій просить рішення Заводського районного суду м. Кам`янського від 28 липня 2026 року змінити, стягнувши з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 245 000,00 грн. без утримання податків та обов`язкових платежів.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, судом не надано належної уваги тяжкості завданої позивачеві шкоди, оскільки це свідчать про безповоротність втрати здоров`я та неможливість відновлення стану здоров`я до нормального, в наслідок чого ухвалений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є недостатнім для справедливого відшкодування моральних страждань позивача, а тому вважаю за необхідне просити суд змінити зазначене судове рішення.

27.08.2026 року від Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Заводського районного суду м. Кам`янського від 28 липня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задовленні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що стягнута судом сума моральної шкоди є занадто великою, вона визначена без дотримання критеріїв розумності та справедливості та не враховує ті інші обставини, про які згадується в ст. 23 ЦК України, та які полягають в тому, що возивачем не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку між професійним захворюванням, отриманим внаслідок шкідливих умов праці на ПРАТ «ШУ «Покровське», та завданням позивачу моральної шкоди, рівно як і факт її завдання.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що позивачем не доведено необхідність збільшення розміру стягуваної моральної шкоди (порівняно з тим, який вже було стягнуто на його користь за рішенням суду першої інстанції).

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.110-112).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (до зміни найменування: ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», ВАТ «Шахтоуправління «Покровське», «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1 в період з 23 червня 2004 року по 11 червня 2024 року:

- 23.06.2004 року - прийнятий учнем гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті;

- 11.06.2024 року звільнений за ст. 40 п. 2 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю робітника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я (підтверджено записами в трудовій книжці позивача, а. с. 11-12)

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 25 вересня 2025 року (копія додається), затвердженого начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, встановлено наявність у позивача професійних захворювання:- пневмоконіоз (p/q, 3/3) ЛН І-ІІ ст.; - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість (ІІ ст.) з легким ступенем зниження слуху;- хронічна радикулопатія S1 ліворуч в ст. неповної ремісії, з помірними статико- динамічними порушеннями больовим та м`язово-тонічним синдромами.

П. 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу (зокрема, через виділення значних концентрацій пилу, переважно фіброгенної дії та генерацією виробничого шуму під час роботи технологічного устаткування тощо) ОСОБА_1 працював в умовах впливу пилу, переважно фіброгенної дії, концентрація якого перевищувала ГДК, виробничого шуму та в умовах вимушеної робочої пози і значних фізичних навантажень, що перевищували допустимі параметри. Через неможливість застосування засобів малої механізації на усіх ланках технологічного процесу, що унеможливлювало або зводило до мінімуму важку ручну працю, ОСОБА_1 виконував роботи в умовах вимушеної робочої пози та значних фізичних навантажень, що перевищували допустимі параметри.

Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: пил переважно фіброгенної дії, мг/м3 - вуглепородний пил з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70%; фактична величина - від 77,3 до 265,1 мг/м3, при нормативному значенні 2,0 мг/м3. Тривалість дії упродовж зміни - від 90 до 90,8% зміни. Виробничий шум: фактичне значення - від 87,3 до 92 дБА, при нормативному значенні - 80 дБА. Важкість праці: зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг/м (Вт): при регіональному навантаженні (з переважною участю м`язів рук та плечового поясу): фактичне значення - від 83,3 Вт, при нормативному значенні - 45 Вт; при загальному

навантаженні (за участю м`язів нижніх кінцівок і тулуба): фактичне значення - 120,4 Вт, при нормативному значенні - 90 Вт. Робоча поза: перебування у вимушеній позі: фактичне значення - 20% часу зміни, при нормативному значенні - до 10% часу зміни; перебування у незручній позі - фактичне значення - 28% часу зміни, при нормативному значенні - до 25% часу зміни; перебування в позі «стоячи»: фактичне значення - 70% часу зміни, при нормативному значення - 60% часу зміни. Нахили тулуба (вимушені, більше 300), кількість за зміну: фактичне значення - від 20 до 125, при нормативному значенні - 51-100 (а.с.5-7).

Згідно п. 16 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 53/25/1624/В від 25 грудня 2025 року (копія додається), позивачу визначено втрату працездатності на рівні 65% та встановлено третю групу інвалідності (а.с. 10).

Також, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №843 ОСОБА_1 в період часу з 24.07.2025 року по 31.07.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в Державній установі Інститут праці ім. Ю. Л. Кундієва, з діагнозом: пневмоконіоз (q/r, 3/3), ЛН І-ІІ (першого-другого) ст.; - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.); - хронічна радикулопатія S1 ліворуч, стадія неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, захворювання професійні, встановлені вперше (а.с. 15 зворот -16).

Медичним висновком лікарсько - експертної комісії спеціального профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність хронічного професійного захворювання №9/85 від 31.07.2025 року ОСОБА_1 вперше встановлено наявність професійного характеру захворювання (а.с.15).

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала через професійне захворювання, спричинене негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача, то моральну шкоду йому безумовно було заподіяно внаслідок ушкодження здоров`я під час роботи на ПрАТ «ШУ Покровське» оскільки роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, з урахуванням чого, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди за рахунок відповідача.

На підставі переліченого обґрунтування, суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що на ПрАТ «ШУ Покровське» не винне в отриманні ОСОБА_1 профзахворювання та відповідно у спричиненні позивачу цим моральної шкоди.

Суд при цьому виходив з того, що в зв`язку із отриманням професійного захворювання зі встановленням стійкої втрати працездатності ОСОБА_1 у розмірі 65% до 01.01.2027 року та здобуттям 3-ї групи інвалідності позивачу безумовно було заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок професійного захворювання у нього змінилися умови життя, він змушений проходити тривале лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт у повсякденному житті, обмеженість у можливості продовжувати колишній активний спосіб життя та тривогу за майбутнє внаслідок професійного захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, який ОСОБА_1 пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, ступінь втрати ним працездатності через професійне захворювання, отриману ним інвалідність внаслідок такого захворювання, яка встановлена на певний строк, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також провину підприємства відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу, яка лежить на ПрАТ «ШУ Покровське».

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи, що ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 25 років 00 місяців11 днів, за професією 04 роки 02 місяці 17 днів, а в умовах впливу шкідливих факторів 20 років 00 місяців 10 днів (на момент складання акту), отримавши внаслідок недосконалості виробництва з вини відповідача на певний строк 65% стійкої втрати працездатності через набуте ним професійне захворювання та інвалідність при роботі у таких шкідливих умовах на підприємстві відповідача, зважаючи на розмір на 1 січня 2026 року мінімальної заробітної плати в сумі 8647 грн., то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я моральної шкоди з боку на ПрАТ «ШУ Покровське» повинен дорівнювати 100000 грн., що відповідатиме завданій позивачу моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на його здоров`ї та подальшому житті.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з ч.1, 2 ст.153 Кодексу законів про працю України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частинами 1 та 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст.237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя .

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №210/5258/16-ц зазначено, що суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду і він має право на її відшкодування.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович в частині розміру стягнутої суми моральної шкоди підтверджуються тим, що згідно п. 16 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 53/25/1624/В від 25 грудня 2025 року, позивачу визначено втрату працездатності на рівні 65% та встановлено третю групу інвалідності (а.с. 10).

Колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 100 000 грн. до 130 000 грн. , виходячи із розрахунку відшкодування 2 тис. грн. за 1% втрати працездатності

Також, необхідно зазначити щодо неправильного застосування судом норм матеріального права в частині оподаткування суми моральної шкоди.

За результатами розгляду касаційної скарги АТ «Українська залізниця» у справі №599/645/21 Верховний Суд зробив висновки про те, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю.

Тому, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню доповнення до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року.

З урахуванням наведеного, сума стягнута з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди у зв`язку із заподіянням шкоди життю та здоров`ю на виробництві не підлягають оподаткуванню.

При таких обставинах апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович та Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 28 липня 2026 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 130 000.00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлено 10.11.2026 року.

Судді: