Постанова № 141385954 у справі № 399/383/24 від 06.10.2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 399/383/24

провадження № 22-ц/4809/743/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач: Кіровоградська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області;

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД»;

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Конярство України»;

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2025 року, у складі головуючого судді Лях М.М. у справі за позовом Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Конярство України», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року Кіровоградська обласна прокуратура звернулася до суду із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Конярство України» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області про витребування на користь держави України в особі ГУ ДГК у Кіровоградській області з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим № [номер приховано]:02:000:0549, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди ТОВ «Агродар ЛТД» (запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 46946241) щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим № [номер приховано]:02:000:0549 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2398334835246), що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, судові витрати по сплаті судового збору просив покласти на відповідачів.

В обгрунтування позову вказував, що у вересні 2021 року до Кіровоградської обласної прокуратури надійшла інформація Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за якою виявлено порушення в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку та подальша передача у приватну власність, усупереч її належності до державної форми власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство України».

За даними Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області реєстрація права комунальної власності за Онуфріївською селищною радою відбулась на підставі рішення № 860 від 15.06.2021.

Зі змісту рішення Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою» вбачається, що на підставі ст.ст. 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», доручено начальнику відділу земельних відносин селищної ради звернутися до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, згідно з додатком. У додатку до вказаного рішення вказано 141 земельну ділянку. Державний реєстратор Онуфріївської селищної ради за заявами селищної ради 23.06.2021 зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку.

Тобто, державна реєстрація права власності за Онуфріївською селищною радою була здійснена, зокрема, на підставі пункту 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України №1423-ІХ від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

У подальшому Онуфріївська селищна рада передала безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Онуфріївської селищної ради (рішення Онуфріївської селищної ради № 1565 від 26.07.2021).

На підставі вказаного рішення ради ОСОБА_2 03.08.2021 здійснив реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, про що у Державному реєстрі речових прав на майно вчинено запис 43365967.

ОСОБА_2 17.02.2022 уклав договір оренди спірної земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0549) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» (далі - ТОВ «Агродар ЛТД»), за яким останній набув права оренди земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років до 17.02.2032. Відповідне право оренди земельної ділянки 27.05.2022 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 46946241.

Однак, як станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549 була та на сьогодні є державною формою власності, а ДП «Конярство України» є її постійним користувачем, а тому вказана земельна ділянка не вважається землями комунальної власності територіальної громади та не могла передаватися у приватну власність і в подальшому в оренду.

За вказаним фактом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4202100[телефон приховано] від 11.08.2021 за ч. 5 ст. 191 КК України.

У 1947 році на підставі наказу ОСОБА_3 було засновано Онуфріївський кінний завод № 175. Онуфріївський кінний завод № 175 з того часу є постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області.

Як свідчить запис, який вчинений у 1973 року в Державній земельній книзі, порядковий номер «13», у розділі 3 - «Землі радгоспів» в 5 колонці «Види користування землею» зазначено «постійне» щодо Онуфріївського кінного заводу № 175, загальна площа - 4206,6 га (копія витягу з Державної земельної книги додається).

За приписами ч. 1 ст. 71, 72 Земельного кодексу Української PCP Онуфріївський кінний завод № 175 використовував землі основного (виробничого) призначення у відповідності до плану внутрігосподарського землеустрою, про що свідчить «Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою кінзаводу № 175 Онуфріївського району Кіровоградської області».

Розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області № 81 від 13.07.1992 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно якої за Державним підприємством «Онуфріївський кінний завод № 175» визнано право постійного користування на закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 2211,7 га, в тому числі сільськогосподарських угідь площею 1809, 1 га.

За даними Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за ДП «Конярство України» обліковуються земельні ділянки загальною площею 3688, 79 (з них площею 2137, 59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551, 2 га - на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області).

Вказане право виникло у попередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року.

Відповідно до пункту 5 Постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української PCP» від 18.12.1990 громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Зі змісту пунктів 1, 7 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, отримані ними до 01.01.2002 у власність, тимчасове користування або на умовах оренди у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством.

Згідно із абзацом першим пункту 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 міститься правовий висновок про те, що відсутність у юридичної особи акта про право постійного користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування.

Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

Верховний Суд у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 12.01.2021 у справі № 908/1947/19 дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється.

Право користування земельною ділянкою, як і будь-яке інше право юридичної особи (яка припиняється в результаті реорганізації) переходить до її правонаступника (постанови Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № 922/2310/16, від 15.01.2020 у справі № 925/361/19, від 06.02.2018 у справі № 911/46/15, від 02.04.2018 у справі № 910/3561/16, від 19.04.2018 у справі № 910/9322/16, від 26.04.2018 у справі № 914/1874/17, від 08.05.2018 у справі № 926/2346/16, від 27.06.2018 у справі № 920/676/1739).

Таким чином, Онуфріївський кінний завод № 175 з 30-х років був правомірним постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 3688, 79 га (з них площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га - на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області).

Надані до суду копії архівних документів підтверджують наявність права користування у Онуфріївського кінного заводу №175 на землі, розташовані на території Онуфріївської селищної ради та те, що ніхто не позбавляв підприємство такого права.

Державне підприємство «Конярство України» засноване згідно з наказом Міністерства аграрної політики № 510 від 19.08.2010 «Деякі питання розвитку кінної галузі», на основі державної власності. У подальшому, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 2305-р від 01.12.2010 «Про деякі питання розвитку конярства» та наказу Міністерства аграрної політики України № 33 від 01.02.2011 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства» Державне підприємство «Онуфріївський кінний завод № 175» реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Конярство України» зі створенням на базі Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи.

Відповідно до пункту вказаного наказу ДП «Конярство України» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП «Онуфріївський кінний завод №175».

Комісією з реорганізації Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» 11.08.2011 підписано передавальний акт, відповідно до якого ДП «Конярство України» стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод №175».

На підставі вищевказаного передавального акта, до Державного підприємства «Конярство України» перейшли права щодо користування земельними ділянками загальною площею 3688,79 га, в тому числі на території Онуфріївського району Кіровоградської області, зокрема, на території Онуфріївської селищної ради площею 2137, 59 га та Павлиської селищної ради площею 1551,20 гектарів.

Вказані обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у справі № 912/1677/14, а тому, у відповідності до частини 5 статті 82 ЦПК України, є такими, що не підлягають обов`язковому доказуванню.

У довідці відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 07.02.2012 № 47 вказано про те, що ДП «Конярство України» на праві постійного користування належить 2137, 59 га на території Онуфріївської селищної ради.

Про належність на праві постійного користування ДП «Конярство України» земель на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області свідчить те, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 09.02.2018 № 11-287/14-18-СГ було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 1939, 8000 га, в тому числі 1571,3000 га - рілля, 185, 6000 га-сіножаті, 98, 5000 га - пасовища, 63, 3000 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 21 га - під господарськими шляхами та прогонами, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ДП «Конярство України» на підставі наданого дозволу розробило відповідні проекти відведення земельних ділянок та на цій підставі до Державного земельного кадастру були внесені відомості про сформовані земельні ділянки.

Згідно наказів Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-14801/14-20-СГ від 21.10.2020, № 11-15375/14-20-СГ від 30.10.2020 № 11-15964/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-15966/14-20-СГ від 09.11.2020 № 11-15967/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-16551/14-20-СГ від 26.10.2020 № 11-16604/14-20-СГ від 26.11.2020, № 11-17554/14-20-СГ від 28.12.2020 ДП «Конярство України» зареєстровано право постійного користування земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області загальною площею 1378,2826 га.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в області спірні земельні ділянки є державною власністю та законодавчо не могли перейти у комунальну власність.

За інформацією Онуфріївської селищної ради земельні ділянки, згадані вище, за актами - приймання з державної власності у комунальну не передавались.

Той факт, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_2 не належала до земель комунальної власності та не могла бути передана у приватну власність, а також є землями, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України».

Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549 входить у землі, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України».

Відповідно до висновку експерта від 12.10.2021 № 200/08/2021 земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549 повністю накладаються на поле, яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфріївський кінний завод №175» згідно передавального акту від 11.08.2011, складеного Комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та Плану землекористування Онуфріївського «Кінного заводу №2175».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно норм статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

У даному випадку спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку, на підставі видачі неправомірних рішень Онуфріївською селищною радою, а тому існують всі правові підстави для витребування земельної ділянки від її власника - ОСОБА_2 .

Прокурор зазначив, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові.

Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Проте, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про інше речове право - право оренди ТОВ «Агродар ЛТД», тому у разі задоволення вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області постане питання про припинення орендних відносин.

Згідно положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Таким чином, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи, поміж інших, є судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно.

Внесення змін щодо державної реєстрації права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника може не призвести до зміни чи скасування похідних від права власності речових прав на це майно - права оренди.

Повернення земельної ділянки у володіння власника в повній мірі не відбувається якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування (оренди) земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 672/386/20.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Земельні ділянки державної форми власності, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», не могли передаватися у приватну власність в силу вимог земельного законодавства.

Відповідні приписи національного законодавства щодо неможливості переходу у приватну власність таких земельних ділянок є допустимими, чіткими та передбачуваними.

Отже, стосовно земель державної власності, що використовуються спеціальним суб`єктом - ДП «Конярство України», установлено пріоритет права власності Українського народу над правом приватної власності. Тобто законно набути приватної власності на зазначену категорію земельних ділянок фізичні особи не могли.

Ураховуючи викладене, обласна прокуратура вважає, що у даному випадку відсутнє непропорційне втручання у право мирного володіння майном.

Відповідно до ст. 131і Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Народ України делегував державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності. Тобто, воля держави як власника таких земель, може виражатися лише в таких діях органу виконавчої влади - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та витребувати земельну ділянку на користь держави та скасувати реєстрацію речового права.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2026 року замінено відповідача ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 .

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2025 року позов задоволено.

Витребувано на користь держави України в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права - права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 46946241) щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2398334835246), що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати по справі в сумі 3028 гривень .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати по справі в сумі 3028 гривень.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані 05 червня 2024 року ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549 та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549.

Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідачі подали апеляційні скарги відповідачі подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову (том 5 а.с. 177-181).

Зазначає, що суд першої інстанції не повному обсязі з?ясував обставини справи ,а позивач не обґрунтував вимогу про витребування майна у недобросовісного набувача, а обґрунтовує позовні вимоги виключно незаконністю рішень органу місцевого самоврядування.

Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 був недобросовісним набувачем земельної ділянки і знав, чи повинен був знати про незаконність вибуття земельної ділянки з державної власності.

Крім того вказує, що суд першої інстанції не врахував особливостей правового статусу, як спадкоємця первісного набувача земельної ділянки, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

ТОВ «Агродар ЛТЛ» подало апеляційну скаргу на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2025 року, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову (том 5 а.с. 196-208).

Вказує, що оскаржуване рішення суду ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, із виходом за межі позовних вимог, з неповним з?ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а скарга не містить фактичних даних на його спростування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним процесуальним нормам з таких підстав.

Звернувшись із цим позовом прокуратура ставила вимоги про витребування на користь держави України в особі ГУ ДГК у Кіровоградській області з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим № [номер приховано]:02:000:0549, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди ТОВ «Агродар ЛТД» (запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 46946241) щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим № [номер приховано]:02:000:0549 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2398334835246), що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, судові витрати по сплаті судового збору просив покласти на відповідачів.

Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду з таких підстав.

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном».

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач - внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ Rysovskyy v. Ukraine, від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, Kryvenkyy v. Ukraine, від 16 лютого 2017 року, заява № 43768/07).

Європейський суд звертав увагу, що у справах, коли виправлення помилок, допущених органами державної влади, призводить до втручання у право на мирне володіння майном добросовісного набувача, принципи належного урядування покладають на органи державної влади не лише обов`язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й можуть також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позбавлення власності без виплати суми, обґрунтовано пов`язаної з її вартістю, зазвичай становитиме непропорційне втручання, а повна відсутність відшкодування шкоди може вважатися виправданою за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції лише за виняткових обставин (там само, пункт 48 з подальшими посиланнями).

Дослідивши матеріали справи встановлено, що відшкодування за земельну ділянку не було отримано Трепа, якої він був позбавлений, а жодної спроби запропонувати йому таку компенсацію або будь-яку іншу форму відшкодування зроблено не було. Отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення ЄСПЛ Kulyk v. Ukraine, від 09 травня 2025 року, заява № 40214/16, Bondar v. Ukraine, від 09 травня 2025 року, заява № 7097/18).

Чинним законодавством, а саме шляхом внесення змін до Цивільного кодексу у 2025 році, спрямованих на захист прав добросовісних набувачів (див. пункти 20-21 вище), по суті визнав, що у разі витребування майна у таких власників саме держава має нести наслідки, зокрема фінансові. Це підтверджується вимогою забезпечити на момент подання віндикаційного позову (rei vindicatio) наявність коштів для виплати компенсації особі, чиї права зачіпаються, у разі задоволення позову.

Крім того, ці зміни, вочевидь, не розмежовують способи набуття майна останнім (або єдиним) власником - чи то безпосередньо від держави (у порядку приватизації), чи то через наступні правочини, як-от в порядку спадкування. Визначальним є те, що майно первісно належало державі (або територіальній громаді) і що останній власник є добросовісним набувачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 391 ЦК України якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

За змістом ч. 5 ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Вказане захищає права добросовісного набувача в разі витребування в нього майна державним органом відповідно до статті 388 ЦК України.

Зазначені вище гарантії стосуються випадків, коли, діючи добросовісно, особа набула майнове право, зокрема право власності, від держави чи територіальної громади, які діяли під впливом помилки. Тоді як недобросовісна поведінка набувача майна у приватну власність чи як його, так і відчужувача відповідного майна, не є набуттям права приватної власності під впливом помилки органу влади та не зумовлює таке набуття. Більше того, повернення власникові майна від недобросовісної особи не може становити для останньої індивідуальний і надмірний тягар (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2023 року в справі № 910/8413/21).

У постанові від 19 грудня 2025 року в справі № 922/3456/23 Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду досліджував умови, за яких відбувається непропорційне втручання в право власності й добросовісного учасника. Верховний Суд зазначив, що по-перше, добросовісна сторона все одно втрачає очікуваний результат угоди. Вона витратила час, ресурси, можливо зазнала упущеної вигоди і зрештою залишиться ні з чим. Якщо правочин був вигідним для неї, позбавлення майна чи прибутку може відчуватися як покарання, хоча умислу з її боку не було. По-друге, конфіскація майна добросовісної сторони (того, що вона отримала від іншого учасника) означає, що держава вилучає майно у особи, яка не вчинила свідомого порушення. Такий крок потребує дуже переконливого обґрунтування публічним інтересом. ЄСПЛ у подібних справах перевіряє, чи не було можливості обмежитися менш суворими заходами щодо невинної особи.

Позивачем при зверненні до суду з позовом не було наведено жодного доказу на підтвердження обізнаності відповідачем, що отримана ним у спадщину земельна ділянка попередньо була набута ОСОБА_2 у власність із порушенням закону.

Суд першої інстанції при розгляді справи послався на те, що прокурором доведено належними та допустимими доказами, що спірна земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області перебувала у постійному користування державного підприємства «Конярство України».

Суд першої інстанції визнав, що рішення Онуфріївської селищної ради про передачу безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Онуфріївської селищної ради (рішення Онуфріївської селищної ради № 1565 від 26.07.2021) не відповідають положенням чинного законодавства.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0549, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 здійснив реєстрацію права власності на земельну ділянку, про що у Державному реєстрі речових прав на майно вчинено запис під №43365967.

Після смерті ОСОБА_2 правонаступником став його син - ОСОБА_1 , який подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

У справі відсутні докази, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_1 щодо можливих порушень прав третіх осіб або недобросовісність її поведінки.

Таким чином позивач мав подбати про виконання вимог чинного законодавства в частині внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, на випадок визнання відповідача добросовісним.

Внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, відповідає вимогам чинного законодавства, і не може порушувати права прокурора, оскільки ч.14 ст.265 ЦПК України передбачено, що у разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача.

На цей час положеннями Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» урегульовано порядок компенсації добросовісному набувачеві, з метою посилення захисту прав добросовісного набувача, відповідно відсутність внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором на депозитний рахунок суду вартості майна, яке витребовується, відповідно до положень ч. 5 ст. 390 ЦК України, унеможливлює ухвалення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади.

Колегія судів вважає, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_2 .

Прокурором всупереч вимогам ч. 5 ст. 390 ЦК України не було внесено на депозитний рахунок суду суму вартості майна яке витребовується, а тому колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позову про витребування земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» - задовольнити.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2025 року - скасувати.

У задоволенні позову Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Конярство України», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації - відмовити.

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910025) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі - 4542,00 грн .

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» (ЄДРПОУ 31790783) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі - 9084,00 грн .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л.Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний