Рішення № 141386040 у справі № 154/3971/26 від 10.11.2026

154/3971/26

2/154/2149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

г оловуючого судді Кусік І.В.,

за участю секретаря судового засідання Редько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позов обгрунтовано тим, що 23.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 7300607 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили суму кредиту 4000 гривень, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. Вказаний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. На підставі погоджених умов, ТОВ «Авентус Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідач особисто вказала під час укладання договору. Відповідно до зазначених умов договору, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 25.07.2024 ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору факторингу №25.07/24-Ф за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «ФінтрастУкраїна» право грошової вимоги до відповідача. 25.11.2024 змінено найменування товариства на ТОВ «Фінансова компанія «ФінтрастКапітал». Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором № 7300607 від 23.11.2023 року перед позивачем не сплачена і складає: 4000 грн - тіло кредиту та 6129,2 грн. - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів - 9 154,00, всього - 19 283,20 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 10000 грн. витрат на правову допомогу.

Процесуальні рішення у справі:

Ухвалою від 28 вересня 2026 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 28 вересня 2026 року витребувано докази у АТ «Ощадбанк».

У судове засідання представник позивача не прибув, просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, підтримав заперечення на відзив, у якому заперечує доводи відповідача про застосування ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, то такі доводи тлумачаться Відповідачем не вірно, оскільки статтю 8 було доповнено частиною 5 законом № 3498-IX від 22.11.2023 р., який набрав чинність 24.12.2023 року, а кредитний договір укладено 23.11.2023 р., відповідно закон зворотної сили на спірні правовідносини немає. Договір № 7300607 від 23.11.2023 року про надання споживчого кредиту, укладений до набрання чинності цим Законом, строк дії договору не продовжувався після набрання чинності цим Законом. Нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не прибув. Його представник ОСОБА_2 подав відзив на позов, згідно якого відповідач не оспорює та визнає, що на дату відступлення вимоги - 25.07.2024 року, у неї перед первинним кредитором ТОВ «Авентус Україна» існувала заборгованість за кредитним договором в сумі 10 129, 20 грн. (4000.00 грн. -основний борг та 6129.20 грн. - відсотки). Відповідач не визнає та заперечує Розрахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» за Договором № 7300607 про надання споживчого кредиту від 23.11.2023 року за 115 календарних днів (26.07.2024 - 17.11.2024) з огляду на те, що відповідно до п.17.( доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023) Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Тобто, гранична ставка (на день) в період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року становила не більше 1,5 % на день, а з 20 серпня 2024 року і надалі не більше 1,0%. Відповідно за період з 26.07.2024 року по 19.08.2024 року позивач має право нараховувати відсотки в розмірі 1,5% на день (а не 1,99%), що за вказаний період становить 1 500, 00 грн., з розрахунку: 4 000,00 грн. х 25 днів х 1,5% : 100 = 1 500,00 грн., а за період з 20.08.2024 року по 17.11.2024 року (90 днів) - 3 600, 00 грн., з наступного розрахунку: 4 000, 00 грн. х 90 днів х 1% : 100 = 3 600,00 грн. Всього за період з 26.07.2024 по 17.11.2024 року позивач має право вимоги на стягнення відсотків в сумі 5 100,00 грн. З врахуванням заборгованості перед первинним кредитором, на користь позивача підлягає стягненню 15 229,20 грн., що складається із 4 000, 00 грн. - тіла кредиту, 6129.20 грн. заборгованості за відсотками перед первинним кредитором, 5 100, 00 грн. заборгованості за відсотками перед позивачем. Також просив зменшити витрати на правничу допомогу, що підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача до 2 000 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і в установлений строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 23.11.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 7300607 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За взаємною згодою, сторони погодили суму кредиту 4000 гривень, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. Вказаний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. На підставі погоджених умов, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідач особисто вказала під час укладання договору.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд також звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір № 7300607 про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора ZK9609.

Отже, ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладення кредитного договору, які є предметом позову.

У встановленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

Доказом того, що відповідач отримав від кредитора кошти в сумі 4000 грн. є повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 12.06.2024 року, згідно якого 23.11.2023 року о 14:57:05 здійснено переказ на суму 4 000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 40590613, Session ID - 022094322133, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 962176, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: згідно п.1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.

З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором № 7300607 встановлено, що станом на 27.05.2024 року основна сума непогашеного кредиту становила 4000 грн., непогашені проценти - 6129,20 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 27.05.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №27.05/24-ф за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до відповідача. 25.11.2024 року змінено найменування товариства на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Із повідомлення первісного кредитора про відступлення права вимоги встановлено, що відповідача було повідомлено про те, що 27.05.2024 року право вимоги саме за договором № 7300607 від 23.11.2023 року передано ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822. Відповідну інформацію було розміщено в особистому кабінеті боржника та направлено на його електронну адресу.

Зазначене у сукупності з договором факторингу та витягом з реєстру боржників підтверджує набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна грошова вимога, строк платежу за якою настав, так і право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Отже, сам факт того, що на момент укладення договору факторингу строк кредитування ще не закінчився, не перешкоджає переходу до фактора права на платежі, які виникнуть у межах дії кредитного договору після відступлення права вимоги.

Позивачем нараховано проценти за 115 календарних днів (26.07.2024 - 17.11.2024) в межах строку договору відповідно до наданого ним розрахунку: 4000 грн * 1,99 % = 79,60 грн*115 календарних днів = 9 154,00 грн.

Суд звертає увагу, що ці проценти нараховані не після закінчення строку кредитування, а виключно в межах погодженого сторонами строку - до 17.11.2024 року включно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 сформульовано правовий висновок щодо меж нарахування передбачених договором процентів. У цій справі нарахування, заявлене до стягнення, здійснено саме в межах погодженого сторонами строку кредитування, а не після його закінчення. На цю ж правову позицію посилається позивач.

Таким чином, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання, у якому встановлено строк його виконання, підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 1048 ЦК України встановлено право кредитодавця на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у встановленому договором розмірі та на визначених умовах, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, свідчили про неукладення договору, неотримання кредитних коштів чи погашення заборгованості в іншому розмірі, відповідач суду не подав.

Таким чином, суд вважає доведеним існування у відповідача перед позивачем заборгованості за договором № 7300607 у загальному розмірі 19283,20 грн, а саме:

4000 грн - основний борг;

6129,20 грн - непогашені проценти, нараховані первісним кредитором,

9154 грн - проценти, нараховані позивачем за 115 календарних днів (26.07.2024 - 17.11.2024)

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині стягнення кредитної заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 в користь позивача.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачу у зазначеній справі надавав адвокат Столітній Михайло Миколайович на підставі договору про надання правничої допомоги від 10.12.2024. До позову долучено акт виконаних робіт, де зазначено види робіт (надання послуг), кількість годин, ціна та вартість. Згідно розрахунку витрати на професійну правничу допомогу становлять в цілому 10000 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

З врахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, те, що справу було розглянуто у спрощеному позовному провадженні, без участі представника позивача у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що розмір вказаних позивачем витрат на правничу допомогу, є завищеним у відповідності із співмірним виконанням адвокатських робіт, а тому вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково в розмірі 3000 грн.

На підставі статей 11,13,16, 509, 510, 526, 626-628, 638, 1054ЦК України,керуючись статтями12,81,89,141,142,206,259,263,264,ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (вул. Загородня,15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за кредитним договором № 7300607 від 23.11.2023 року в розмірі 19 283 (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 20 копійок, з яких сума кредиту 4000 грн., сума процентів за користування кредитом 6129,2 грн., нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів - 9154,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" судовий збір в сумі 2662 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина КУСІК