Рішення № 141386154 у справі № 161/11825/26 від 05.11.2026

Справа № 161/11825/26

Провадження № 2/161/6152/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 листопада 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:головуючого - судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судового засідання - Маєвської Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2026 року позивач ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свій позов мотивує тим, що 07 листопада 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживого кредиту №1882651. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 22300 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % в день. Позивач вказує, що за договором факторингу набув права вимоги за цим договором. Заборгованість відповідача за договором становить 78496 грн., яка складається з: 22300 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 45046 грн. - заборгованість за відсотками; 11150 грн. - пеня.

Крім того, 07 листопада 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживого кредиту №1927242. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 25500 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування ним. Позивач вказує, що за договором факторингу набув права вимоги за цим договором. Заборгованість відповідача за договором становить 91608, 75 грн., яка складається з: 25500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 53358, 75 грн. - заборгованість за відсотками; 12750 грн. - пеня.

На підставі викладеного просить суд стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 170104, 75 грн., а також судовий збір.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині заяви просив розглядати справу у його відсутності. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся судом за адресою реєстрації судовим повідомленням/повісткою з рекомендованим повідомленням, які повернуті суду без вручення, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 листопада 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачемм був укладений договір №1882651 про надання споживого кредиту за продуктом «NewShort». За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 22300 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % в день .

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Селфі Кредит» виконало та перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 22300 грн., що підтверджується довідою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 28 травня 2025 року.

Згідно з договором факторингу №01.02-11/25 від 28 травня 2025 року право грошової вимоги за вказаним договором перейшло ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Із розрахунку заборгованості вбачається, що розмір заборгованості позичальника за вищевказаним кредитним договором №1882651 від 24 листопада 2024 року становить 78496 грн., яка складається з: 22300 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 45046 грн. - заборгованість за відсотками; 11150 грн. - пеня.

Разом з тим, 07 листопада 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживого кредиту по продукту «Зручний» №1927242. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 25500 грн. на строк 360 днів.

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Слон Кредит» виконало та перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 25500 грн., що підтверджується довідою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 08 липня 2025 року.

Згідно з договором факторингу №01.02-17/25 від 27 червня 2025 року право грошової вимоги за вказаним договором перейшло ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Із розрахунку заборгованості вбачається, що розмір заборгованості позичальника за вищевказаним кредитним договором №1927242 від 24 листопада 2024 року становить 91608, 75 грн., яка складається з: 25500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 53358, 75 грн. - заборгованість за відсотками; 12750 грн. - пеня.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов?язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов?язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення вищезазначених правових норм та умов договору позичальник своєчасно не повертає кредит за кредитним договором №1882651 від 07 листопада 2024 року, тобто порушує свої зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 67346 грн., в тому числі: 22300 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 45046 грн. - заборгованість за відсотками. Відсотки за договором нараховані в межах строку дії договору за період з 07 листопада 2024 року до 27 травня 2025 року.

Крім того, з відповідача на користь позивача за кредитним договором №1927242 від 07 листопада 2024 року слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25500 грн.

Щодо стягнення відсотків за кредитним договором №1927242 від 07 листопада 2024 року у розмірі 53358, 75 грн., суд зазначає, що такі нараховані в межах строку дії договору за період з 07 листопада 2024 року до 27 червня 2025 року.

Разом із тим судом встановлено, що за 07 листопада 2024 року - кредитором відсотки нараховано за ставкою 15 %, що перевищує граничний розмір денної процентної ставки, встановлений частиною п?ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % в день.

3 огляду на викладене, нараховані за цей день відсотки підлягають перерахунку виходячи зі ставки 1 % від суми кредиту 25 500 грн, що становить 255 грн замість 3825 грн.

Таким чином, сума відсотків, заявлена до стягнення у розмірі 53358, 75 грн, підлягає зменшенню та становить 49788, 75 грн. (53358, 75 грн. -3825 грн.+255).

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути за кредитним договором №1927242 від 07 листопада 2024 року заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25500 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 49788, 75 грн., що разом становить 75288, 75 грн.

Також, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11150 грн. за кредитним договором №1882651 від 07 листопада 2024 року, а також пеню в розмірі 12750 грн. за кредитним договором №1927242 від 07 листопада 2024 року

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який узгоджується з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 142634, 75 грн. (75288, 75 грн + 67346 грн).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2232, 45 грн. (142634, 75 х 2662, 40 / 170104, 75).

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1882651 від 07 листопада 2024 року та кредитним договором №1927242 від 07 листопада 2024 року в загальному розмірі 142634 (сто сорок дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 75 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати по справі, а саме: 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) грн. 45 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення у повному обсязі складено 10 листопада 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій