Рішення № 141386166 у справі № 161/15002/26 від 02.11.2026

Справа № 161/15002/26

Провадження № 2/161/7281/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судових засідань Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьк цивільну справу № 161/15000/26 за позовною заявою ТзОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2261970 від 04 квітня 2025 року в сумі 42 000,00 гривень, яка складається з:

-заборгованості за тілом кредиту - 8 000,0 гривень,

-заборгованості за відсотками - 18 000,00 гривень,

-заборгованості за пенею - 16 00,00 гривень та судові витрати з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві; не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляла, від неї до суду не надходило відзиву та заяви про розгляд справи у її відсутності.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи проводиться судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

04 травня 2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2261970 (а.с. 20 - 26). Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, ТзОВ «Фінансова компанія «Слон кредит» надало ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності фінансовий кредит в сумі 8 000,00 гривень. Кредит наданий строком на 350 днів, базова процентна ставка - 3,0 % за кожен день користування кредитом.

28 листопада 2025 року між ТзОВ «Діджи Фінанс» та ТзОВ «Слон Кредит» було укладено договір факторингу № 28112025. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТзОВ «Слон Кредит» відступило за плату, а ТзОВ «Діджи Фінанс» сплатило суму фінансування та набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 2261970 від 04 травня 2025 року належним чином не виконав. В результаті чого, в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ТзОВ «Діджи Фінанс» в сумі - 42 000,00 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 8 000,0 гривень, заборгованості за відсотками - 18 000,00 гривень, заборгованості за пенею - 16 00,00 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Діджи Фінанс».

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному об`ємі та стягнення з відповідача на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» виниклої заборгованості та судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об`ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі - 2 662,40 гривень.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом достовірно встановлено, що позивач - ТзОВ «Діджи Фінанс» буде зобов`язано понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000 гривень.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

При цьому, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

У зв`язку з вищевикладеним, що витрати на професійну правничу допомогу, які позивач має понести в майбутньому, в розмірі 6 000 гривень, у зв`язку із задоволенням позову, підлягають компенсації за рахунок відповідача.

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу в сумі 6 000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 526, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-18, 81, 141, 263-268, 280 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТзОВ «Діджи-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) - заборгованість за кредитним договором № 2261970 від 04 травня 2025 року перед ТзОВ «Діджи Фінанс» в сумі - 42 000,00 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 8 000,0 гривень, заборгованості за відсотками - 18 000,00 гривень, заборгованості за пенею - 16 00,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 622,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) понесені і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Ковтуненко