Ухвала № 141386169 у справі № 161/23395/26 від 09.11.2026

Справа № 161/23395/26

Провадження № 2/161/10706/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09 листопада 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

секретаря судових засідань - Ващук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волощук Олександр Федорович, про забезпечення позову у цивільній справі № 161/23395/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Волощука О.Ф. звернувся до суду із вказаною вище заявою, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту із забороною відчуження на житловий будинок садибного типу, загальною площею 100,5 кв.м, житловою площею 71,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3423972307080, та земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3411456650245, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0996, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_2 .

Заяву обґрунтовує тим, що ціна позову становить 499 314,58 грн, при цьому страховик частково відшкодував завдану шкоду в розмірі 250 000 грн. Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду від 17.09.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а розмір шкоди - висновком експерта № 138.

Зазначає, що відповідач у категоричній формі відмовився від раніше досягнутих домовленостей щодо добровільного відшкодування різниці між встановленою експертизою сумою шкоди та страховою виплатою і умисно уникає зустрічей щодо мирного врегулювання спору, що, на думку заявника, вказує на відсутність у нього бажання відшкодувати шкоду добровільно та на намір уникнути відповідальності.

Вважає, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.11.2026 № 501085808 за відповідачем на праві приватної власності зареєстровано житловий будинок та декілька земельних ділянок, у тому числі сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді. У зв`язку з цим існує реальна загроза відчуження цього майна на користь третіх осіб до розгляду справи по суті, що унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду. Просить накласти арешт лише на житловий будинок із земельною ділянкою без встановлення обтяжень на інші об`єкти нерухомого майна відповідача.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 06.08.2025 у справі № 759/22148/24 (провадження № 61-5613св25) зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Накладення арешту на майно відповідача в межах суми заявлених вимог є обґрунтованим за наявності реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і саме по собі не створює дисбалансу інтересів сторін.

Верховний Суд у постанові від 08.03.2024 у справі № 725/1512/23 (провадження № 61-14036св23) також виходить з того, що забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя, а тому вжиті заходи мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Предметом спору є стягнення з відповідача 499 314,58 грн матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заявником надано докази, що відповідач є власником зазначених житлового будинку та земельної ділянки, а також наведено обставини, які свідчать про його небажання добровільно врегулювати спір, а саме: відмову від раніше досягнутих домовленостей про добровільне відшкодування та ухилення від зустрічей щодо мирного врегулювання. Наявність у відповідача нерухомого майна, яким він може вільно розпорядитися будь-якої миті до ухвалення рішення, за таких обставин створює реальну загрозу ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Так, суд вважає, що викладені обставини, враховуючи положення ст.151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

Беручи до уваги, що між сторонами існує спір щодо відшкодування шкоди у розмірі 499 314,58 грн, а заявник просить накласти арешт лише на житловий будинок та земельну ділянку, не заявляючи вимог щодо іншого майна та коштів відповідача, суд вважає, що обраний ОСОБА_1 вид забезпечення позову - накладення арешту із забороною відчуження на спірне нерухоме майно є співмірним із заявленими позовними вимогами. Такий захід не позбавляє відповідача права володіння та користування майном, у тому числі права проживання в житловому будинку, а лише тимчасово обмежує можливість його відчуження, і не порушує прав та інтересів третіх осіб.

Разом з тим, частинами першою, другою та третьою статті 154 ЦПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

На переконання суду, враховуючи предмет даного спору, суттєвість вжитих судом заходів забезпечення позову, які можуть становити тимчасове втручання у право особи на вільне розпорядження своїм майном, у даному випадку доцільним є застосування заходів зустрічного забезпечення позову для унеможливлення зловживання заявником своїми процесуальними правами, а також для забезпечення відшкодування можливих збитків відповідачу, які пов`язані із вжиттям заходів забезпечення позову.

Частиною четвертою статті 155 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Оскільки у своїй заяві позивач не навів будь-яких пропозицій про розмір грошових коштів, які він готовий внести на депозитний рахунок суду, суд визначає розмір такого забезпечення самостійно.

На переконання суду достатньою та помірною для позивача сумою в рахунок зустрічного забезпечення позову буде сума у розмірі 10 000,00 грн., яка зможе забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача внаслідок забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.153, 154 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок садибного типу, загальною площею 100,5 кв.м, житловою площею 71,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3423972307080, та земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3411456650245, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0996, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Застосувати заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали внести на депозитний рахунок суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26276277, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача [рахунок приховано], призначення платежу «Зустрічне забезпечення позову ОСОБА_1 , Луцький міськрайонний суд Волинської області, справа №161/23395/26») грошову суму у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень), та надати суду оригінал відповідного платіжного документу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що:

1) особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення;

2) якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ця ухвала є виконавчим документом в частині вжиття заходів забезпечення позову.

Стягувачем за даним виконавчим документом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Боржником за даним виконавчим документом є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється із наступного дня після її прийняття.

Примірник ухвали направити у Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Рожище, вул. Незалежності, 31, Код ЄДРПОУ 35041461) за місцем проживання боржника та знаходження нерухомого майна, для негайного виконання.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 09 листопада 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК