Справа № 161/9406/26
Провадження № 2/161/5260/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
11 листопада 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
До суду надійшла вказана вище позовна заява.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Договір про надання кредиту № 528000-КС-001 в електронній формі.
Згідно з умовами вказаного договору сума кредиту становить 6 000,00 грн, строк кредитування: до 23 червня 2025 року (113 днів); процентна ставка: 1% за кожен день користування кредитом; комісія за видачу кредиту: 1 200,00 грн.
Позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача, однак ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення коштів та сплати нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 13 839,20 грн, з них:
5 880,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту;
4 939,20 грн - суми прострочених платежів по процентах;
20,00 грн - суми прострочених платежів за комісією;
3 000,00 грн - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ.
У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою суду від 18.05.2026 провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі, на позові наполягав. Не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
З матеріалів справи судом встановлено, що 03 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 528000-КС-001 про надання кредиту в електронній формі.
Згідно з умовами вказаного договору сума кредиту становила 6 000,00 грн, строк кредитування - 16 тижнів (до 23 червня 2025 року); стандартна процентна ставка: 1% на день (фіксована); одноразова комісія за видачу кредиту: 1 200,00 грн.
Договір підписаний одноразовим ідентифікатором UA-1709.
На підтвердження укладення договору та видачі коштів позивачем надано оферти, паспорти споживчого кредиту, акцепти, візуальну послідовність дій та докази перерахування коштів відповідачу на банківську картку № НОМЕР_1 на суму 6 000,00 грн.
Тобто позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі.
Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення коштів та сплати нарахованих процентів, у зв`язку з чим станом на 07 квітня 2026 року заборгованість становить 13 839,20 грн, з них:
5 880,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту;
4 939,20 грн - суми прострочених платежів по процентах;
20,00 грн - суми прострочених платежів за комісією;
3 000,00 грн - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ.
Отже, спірні правовідносини стосуються повернення отриманого фізичною особою кредиту, який отриманий у фінансовій установі.
Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно повернення кредитну, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.
Таким чином, факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
За умовами Договору від 03.03.2025 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн. За період дії договору відповідачем здійснено часткове погашення тіла кредиту в сумі 120,00 грн (платіж від 15.03.2025). Таким чином, залишок непогашеної основної суми боргу (тіла кредиту) становить: 6 000,00 грн - 120,00 грн = 5 880,00 грн. Вимога в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 5 880,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з п. 2.4 Договору процентна ставка за кредитом становить 1% на день. Вказаний розмір процентної ставки повністю відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону № 3498-IX від 09.12.2023), яким з 24.12.2023 року встановлено граничний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом на рівні не більше 1% на день. Нарахування процентів здійснювалося позивачем на фактичний залишок суми кредиту за період фактичного користування кредитом в межах визначеного договором строку (з 03.03.2025 по 23.06.2025 - 113 днів). Після закінчення строку дії договору (23.06.2025 року) нарахування звичайних процентів позивачем було припинено, що відповідає усталеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду (зокрема у справі № 444/9519/12).
Суд здійснив перевірку нарахування процентів за договором:
-за період з 03.03.2025 по 14.03.2025 (12 днів) на суму тіла 6 000,00 грн за ставкою 1% на день нараховано: 6 000,00 грн * 1% * 12 днів = 720,00 грн;
- 15.03.2025 нараховано відсотки за 1 день (60,00 грн), заборгованість по % склала 780,00 грн. Цього ж дня відповідач сплатив 1 520,00 грн, з яких: 1 180,00 грн зараховано в рахунок комісії, 220,00 грн - в рахунок процентів (з них 100,00 грн комісії + 120,00 грн тіла було сплачено за графіком, де 120,00 грн погасило тіло кредиту).
Враховуючи, що з нарахованих 780,00 грн відсотків відповідачем було сплачено 780,00 грн (частина з платежу від 15.03.2025 в сумі 120,00 грн та з платежу від 31.03.2025 в сумі 1 500,80 грн), за залишковим принципом розподілу платежів фактична сума сплачених відсотків за весь період склала 1 720,80 грн;
-з 15.03.2025 по 23.06.2025 (101 день) на залишок тіла кредиту 5 880,00 грн за ставкою 1% на день нараховано: 5 880,00 грн * 1% * 101 день = 5 938,80 грн; Загальна сума нарахованих за період з 03.03.2025 по 23.06.2025 процентів становить: 720,00 грн + 60,00 грн + 5 880,00 грн = 6 660,00 грн.
З урахуванням здійснених відповідачем сплачених платежів у рахунок процентів в сумі 1 720,80 грн (15.03.2025 - 780,00 грн та 31.03.2025 - 940,80 грн), залишок непогашених процентів становить: 6 660,00 грн - 1 720,80 грн = 4 939,20 грн. Суд перевірив розрахунок нарахованих процентів на фактичний залишок тіла кредиту за фіксованою ставкою 1% в день і встановив його арифметичну правильність. Відтак, вимоги про стягнення заборгованості по процентах у розмірі 4 939,20 грн підлягають задоволенню.
Договором від 03.03.2025 року (п. 2.5) було передбачено сплату одноразової комісії за видачу кредиту у розмірі 1 200,00 грн. Зазначена комісія є одноразовою, прямо визначена умовами укладеного між сторонами договору та включена до графіку платежів, що відповідає ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19.
За період дії договору відповідачем здійснено часткову сплату комісії в сумі 1 180,00 грн (15.03.2025 - 620,00 грн та 31.03.2025 - 560,00 грн). Залишок непогашеної комісії становить: 1 200,00 грн - 1 180,00 грн = 20,00 грн. Зазначена сума є арифметично правильною, відповідає умовам договору і підлягає стягненню з відповідача.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 3000,00 грн заборгованості за процентами/нарахуваннями відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит, позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплачувати на користь кредитора неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором за таке прострочення.
Оскільки спірне прострочення відбулося у период дії воєнного стану, нарахування та стягнення 3% річних, інфляційних втрат чи інших процентів відповідальності за ст. 625 ЦК України у розмірі 3 000,00 грн є неправомірним та суперечить імперативним приписам закону. У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Враховуючи викладене, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 10 839,20 грн (5 880,00 грн тіла кредиту + 4 939,20 грн процентів + 20,00 грн комісії).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становила 13 839,20 грн. Судом задоволено вимоги на суму 10 839,20 грн, що становить 78,32% (10 839,20 / 13 839,20 * 100).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. З урахуванням пропорційного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 085,19 грн (2 662,40 грн * 78,32%).
Керуючись ст.ст. 530, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 1,2, 4, 12, 78, 82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним Договором № 528000-КС-001 від 03 березня 2025 року в розмірі 10 839 (десять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 20 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 085 (дві тисячі вісімдесят п`ять) гривень 19 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Луцького міськрайонного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (юридична адреса: бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 11.11.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК