Рішення № 141386299 у справі № 162/803/26 від 09.11.2026

Справа № 162/803/26

Провадження № 2/162/601/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 листопада 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П., розглянувши справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

1.Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Цей позов надійшов до Любешівського районного суду Волинської області через підсистему «Електронний суд» 11 вересня 2026 року.

Провадження у справі відкрито 16 вересня 2026 року, постановлено розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи відкладався у зв`язку з неналежним повідомленням відповідача.

На призначену дату судового засідання сторони не з`явилися. Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи без участі сторони позивача та надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв по суті справи не подав.

Ухвалами суду від 09 листопада 2026 року клопотання про витребування доказів залишено без задоволення, постановлено провести заочний розгляд цієї справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

2.Стислий виклад позиції позивача у позовній заяві.

Позов умотивовано тим, що 26 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (далі - ТОВ «ФК «Авіра Груп», Товариство) та ОСОБА_1 в електронному вигляді уклали кредитний договір № 88300 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який підписаний за допомогою електронного одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 тисяч гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 08 серпня 2023 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі.

Натомість ОСОБА_1 свого обов`язку з повернення грошових коштів належним чином не виконує внаслідок чого утворилась заборгованість.

ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» 23 грудня 2024 року уклали договір факторингу № 23122024, на підставі якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно договору факторингу сума боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 18250 гривень, яка складається: 5000 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13250 гривень прострочена заборгованість за відсотками.

Крім вказаних сум, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2662,4 гривні, пов`язані з оплатою судового збору, та 6000 гривень на професійну правничу допомогу.

3. Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи не подав.

4.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 26 липня 2023 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 88300, відповідно до якої ТОВ «ФК «Авіра Груп» надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 5000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 08 серпня 2023 року. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. (п.1.1-1.4).

При укладенні договору відповідач вказав реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 (п.9).

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ФК «Авіра Груп» 26 липня 2023 року перерахувало ОСОБА_1 кошти у сумі 5000 гривень на реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 , номер транзакції 39036-81308-49634.

ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи фінанс» 23 грудня 2024 року уклали договір факторингу № 23122024, на підставі якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за договором № 88300 від 26 липня 2023 року у розмірі 18250 гривень, з яких: 5000 гривень - за основним зобов`язанням; 13250 гривень - за відсотками.

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі -- ЦК) засадами цивільного судочинства зокрема є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі статтею 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 627 ЦК у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частин першої-восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З наданих позивачем доказів слідує, що ОСОБА_1 у належній формі уклав кредитний договір, користувався кредитними коштами. Таким чином, вимога позивача у частині стягнення тіла кредиту підлягає до повного задоволення.

Між тим, суд вважає завищеними позовні вимоги у частині стягнення відсотків з огляду на таке.

Суд констатує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.

Таким чином, враховуючи, що індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 88300 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено 26 липня 2023 року на 14 днів розрахунок буде таким: 5000 гривень (тіло кредиту) х 14 ( кількість днів з 26 липня 2023 року до 08 серпня 2023 року) х 5% (згідно умов договору) =3500 гривень.

З огляду на наведене вище суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позову сплатив 2662,40 гривні судового збору, які у зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (46,57%).

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень суд зазначає таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та ОСОБА_2 , додаткова угода №88300 до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 29 червня 2026 року, детальний опис робіт, акт наданих послуг від 29 червня 2026 року.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зазначене викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Отже, з врахуванням розміру задоволених вимог, зважаючи на незначну складність справи, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 1500 гривень.

7. Висновок суду щодо позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 282, 284 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень заборгованості за кредитним договором № 88300 від 26 липня 2023 року, з яких 5000 (п`ять тисяч) гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень - проценти.

В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1239 (одну тисячу двісті тридцять дев`ять) гривень 88 копійок судових витрат.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 1422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) гривні 52 копійки - залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»; місцезнаходження відповідача: вулиця Симона Петлюри, 21/1, місто Бровари Київської області; код ЄДРПОУ: 42649746.

Ім`я відповідача: ОСОБА_1 , місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 РНОКПП відповідача: НОМЕР_2 .

Суддя В.Д. Глинянчук