Рішення № 141386320 у справі № 164/2020/26 від 11.11.2026

Справа №: 164/2020/26

п/с: 2/164/1604/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Шумік О.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтувала тим, що її бабуся ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ще за свого життя 22 червня 2001 року склала заповіт, який було посвідчено Лишнівською сільською радою Маневицького району Волинської області, згідно якого все належне їй майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 . Спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 спадщину після смерті бабусі ОСОБА_2 у визначений законом термін прийняла, подавши відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Інших спадкоємців за заповітом, а також спадкоємців за законом, які у визначений законом термін вчинили будь-які дії, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_2 , на дане майно немає. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, які належали ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 , представник відповідача - Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області в судове засідання не з`явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Представник відповідача - Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 сільська рада не заперечує, просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та представника відповідача - Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК, ч. 1, 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 являлася власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ще за свого життя 22 червня 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, який було посвідчено Лишнівською сільською радою Маневицького району Волинської області, згідно якого все належне їй майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 . Спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 спадщину після смерті бабусі ОСОБА_2 у визначений законом термін прийняла, подавши відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Інших спадкоємців за заповітом, а також спадкоємців за законом, які у визначений законом термін вчинили будь-які дії, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_2 , на дане майно немає. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом заповіту від 22 червня 2001 року, посвідченого Лишнівською сільською радою Маневицького району Волинської області та зареєстрованого в реєстрі за № 19, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 8 квітня 2008 року, довідки Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області № 216 від 18 серпня 2026 року, виписки з погосподарської книги № 2 за 2006-2010 роки с. Лишнівка Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21 серпня 2026 року, висновку про відповідність житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам від 1 вересня 2026 року, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 830/02-31 від 21 серпня 2026 року, нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори № 1065/01-16 від 24 жовтня 2026 року, спадкової справи № 204/2008 від 22 травня 2008 року.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , являючись спадкоємцем за заповітом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, які належали ОСОБА_2 , фактично набула право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1233, 1235, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, які належали ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Прилісненська сільська рада Камінь-Каширського району Волинської області, місцезнаходження: 44614, с. Прилісне, вул. Сойне, 6б Камінь-Каширського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04334413.

Повний текст судового рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя районного суду О.В. Невар