Рішення № 141386375 у справі № 166/1758/26 від 10.11.2026

справа № 166/1758/26

провадження № 2/166/1062/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Cвистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - Банк) 24 вересня 2026 року звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 21 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, на підставі якої отримав кредит у розмірі 15000 грн у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_1 , зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 19 серпня 2026 року заборгував Банку 54578 грн 15 коп., з яких 37880 грн 94 коп. - тіло кредиту, 2166 грн 48 коп. - відсотки за користування кредитом, 5453 грн 34 коп. - штрафи, 9077 грн 39 коп. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Представник Банку просить стягнути із ОСОБА_1 54578 грн 15 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою суду від 12.10.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, надано відповідачеві строк для подання відзиву, призначено судовий розгляд на 10 листопада 2026 року.

Відповідач, отримавши 23 жовтня 2026 року за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України копію ухвали про відкриття провадження від 12.10.2026, у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд установив, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи установлено, що 21 липня 2020 року між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.

Відповідно до підписаної анкети-заяви, відповідач просив Банк відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.

В анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням monobank/ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Також відповідач погодився, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2 % на місяць з першого дня користування кредитом. Підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана нею інформація є правдивою. Засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Погодився з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг "Monobank", з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність.

Позивачем було надано витяг з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, який набув чинності з 27 листопада 2021 року та витяг з тарифів за карткою monobank, копія паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank.

Відповідно до довідки АТ "Універсал Банк" про наявність рахунку від 19.08.2026 ОСОБА_1 видано картку "Чорна", № НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_3 , з терміном дії до 03/29.

Згідно з довідкою АТ "Універсал Банк" від 19.08.2026, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг monobank станом на 19 серпня 2026 року становить 15000 грн.

Відповідно до руху коштів по картці ОСОБА_1 за період з 22.07.2020 до 19.08.2026 заборгованість відповідача становить 54578 грн 15 коп., сума витрат за період - 253543 грн 19 коп., сума зарахувань за період - 199135 грн 01 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 21.07.2020, наданого позивачем, станом на 19 серпня 2026 року загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 54578 грн 15 коп, з яких: 37880 грн 94 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 2166 грн 48 коп. - заборгованість за відсотками, 5453 грн 34 коп. - заборгованість за штрафами, 9077 грн 39 коп. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

У силу вимог ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення процентів, зокрема їх розміру та порядку нарахування, крім розрахунку заборгованості за кредитним договором, покликався також на паспорт споживчого кредиту, тарифи, Умови та правила, розміщені на офіційному сайті банку https://monobank.соm.ua.

Однак, надані позивачем "Умови та правил обслуговування в АТ "Універсал Банк", "Тарифи банку з обслуговування чорної картки monobank", та "Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank" не містять електронного підпису відповідача.

За відсутності в матеріалах справи підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою в електронному вигляді "Умов та правил надання банківських послуг", "Тарифів банку з обслуговування чорної картки monobank", та "Паспорту споживчого кредиту "картка Monobank", якими визначено розмір відсотків які підлягають сплаті за користування кредитом, відсутні підстави уважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту було ознайомлено відповідачку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "Універсал Банк", які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. Однак суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме з цими Умовами надання банківських послуг та Тарифами Банку ознайомилася ОСОБА_2 при підписанні анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ "Універсал Банк".

У своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, надані банком витяг з тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Крім того, роздруківка зазначених документів із сайту також не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила, про що вказано і у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), що підтверджено представником позивача при розгляді цієї справи.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11.07.2013 у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила це значний за обсягом документ (наданий до позову лише витяг з Умов та правил складає 41 сторінку), що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому у суду відсутні підстави вважати, що при укладенні договору кредитор дотримав вимог, передбачених ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок суперечив би принципам справедливості, добросовісності та розумності, а також призвів би до несправедливого покладення на слабшу сторону - споживача - необґрунтованого обов`язку самостійно з`ясовувати зміст кредитного договору.

Аналізуючи розрахунок заборгованості за кредитним договором, рух коштів по картці відповідача та зміст заявлених вимог, суд доходить висновку, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за кредитним договором складається з повністю використаного ОСОБА_1 кредитного ліміту в розмірі 15000 грн та суми овердрафту - 39578 грн 15 коп., що разом складає 54578 грн 15 коп.

При цьому, суд установив, що Банк, визначаючи кредитну заборгованість, до тіла кредиту зарахував не тільки кошти, які фактично було отримані боржником, але і списані з ініціативи Банку за рахунок кредитних коштів, зокрема відсотки за користування кредитним лімітом, штрафи.

Згідно з письмовим поясненням позивача щодо структури заборгованості за кредитом, овердрафт в розмірі 39578 грн 15 коп. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Суд зауважує, що заборгованість по тілу кредиту не може бути більшою за встановлений банком крдитний ліміт, який був встановлений востаннє на рівні 15000 грн.

Так, до тіла кредиту відносяться кошти, які позичальник безпосередньо отримав в банку чи іншій фінансовій установі. До тіла кредиту не можуть включатися відсотки, чи інші платежі, визначені Законом України "Про споживче кредитування".

З аналізу розрахунку заборгованості за кредитним договором та руху коштів по картці установлено, що після використання кредитного ліміту на суму 14950 грн 42 коп. відповідач будь-яких операцій з карткою не проводив.

Водночас, Банком було списано 5 платежів на загальну суму 7675 грн за послугою "Розстрочка на карту". Однак, жодних доказів про те, що відповідач оформив послугу "Розстрочка на карту", інформацію про її умови та правила надання, Банк суду не надав.

Крім того, 01 лютого 2026 року Банком було списано з картки відповідача 8750 грн, зазначивши у виписці про рух коштів дане списання, як "Банківські операції". Однак, у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо неї та про правові підстави для її проведення.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність позивачем правових підстав для проведення списань з банківської картки відповідача за вказаними операціями.

Також судом встановлено, що позивач обліковував проценти та штрафи як окремі складові заборгованості, а також включав їх до тіла кредиту. Зокрема, у період з 01.10.2025 року Банк безпідставно зарахував до тіла кредиту проценти за користування кредитом та штрафи на загальну суму 6505 грн 52 коп. Заборгованість за тілом кредиту збільшувалася за рахунок того, що позивач під час збільшення кредитного ліміту погашав цими новими кредитними коштами прострочені проценти та штрафи. Зазначені кредитні кошти позивач обліковував як виданий відповідачу кредит, який одразу списував на погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів та штрафів.

За наведених обставин, заявлена до стягнення сума 22930 грн 52 коп. із суми заборгованості за тілом кредитом в розмірі 37880 грн 94 коп. не є заборгованістю за тілом кредиту, як вказує позивач, оскільки вона сформована за рахунок нарахованих та списаних в односторонньому порядку відсотків за користування кредитним лімітом, штрафів, та інших безпідставно нарахованих позивачем платежів.

Зважаючи на те, що тіло кредиту не може перевищувати розміру кредитного ліміту, анкета-заява № б/н від 21.07.2022 року не містить домовленості сторін про автоматичне списання в односторонньому порядку неустойки, штрафів, відсотків за користування кредитом поза межами кредитного ліміту, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в рахунок позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 21.07.2020 в розмірі 17116 грн 90 коп., з яких: 14950 грн 42 коп. - тіло кредиту, 2166 грн 48 коп. - відсотки за користування кредитом.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафами та боргу за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, боржник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Санкції за ст. 625 ЦК України, пеня, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно з наведеним позивачем розрахунком останнім нараховано штрафи у сумі 5453 грн 34 коп. та пеню у розмірі 9077 грн 39 коп. за порушення відповідачем грошового зобов`язання за Кредитним договором в розмірі 3467 грн 10 коп.

За наведених обставин, враховуючи, що дані штрафні санкції позивачем нараховано після 24 лютого 2022 року, дія воєнного стану з моменту укладення договору до розгляду справи у суді не припинялася, суд уважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 834 грн 99 коп. (17116,9/54578,15*2662,4).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст.526, 549, 610, 611, 625, 629, 639, 1048-1050 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" 17116 (сімнадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 90 (дев`яносто) копійок заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 21 липня 2020 року, з яких: 14950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 42 (сорок дві) копіки - тіло кредиту, 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 48 (сорок вісім) копійок - відсотки за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" 834 (вісімсот тридцять чотири) гривні 99 (дев`яносто дев`ять) копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк", код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул.Автозаводська, 54/19;

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун