Рішення № 141386502 у справі № 278/1757/26 від 11.11.2026

Справа № 278/1757/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 7 232,54 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 01 травня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив (а. с. 83).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. Зазначає, що не пам`ятає чи укладав даний договір, на той момент не мав електронного підпису, а тому ставить під сумнів укладений договір в електронній формі. Також, оскільки відповідач перебував на військовій службі за призовом вважає безпідставним нарахування відсотків. Крім того, вважає, що відповідач пропустив трирічний строк позовної давності, а тому просить в задоволенні даного позову відмовити в повному обсязі. Вважає розмір правничої винагороди зависокою та неспівмірною.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що кредитний договір між сторонами укладено в електронній формі, підписаний відповідним одноразовим ідентифікатором відповідача. Відсотки були нараховані в межах умови договору, оскільки відбулась пролонгація договору, це прямо передбачено договором, заперечень відповідач не висловлював. Щодо пільг для військовослужбовців зауважують, що відповідач надав не повний перелік документів на підтвердження наявності у нього пільг.

Суд, на підставі ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, виходить із наступного.

03.10.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (позикодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики № 77421194 на суму 500 грн у формі електронного документа. Вказаний договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «nUgdSk3SOM». Договір містить персональні дані позичальника (а.с. 20).

Відповідач ініціював укладення додаткової угоди від 16 жовтня 2025 року до договору позики за № 77421194, умовами якої передбачено надання відповідачу додаткових коштів у розмірі 2 500 грн. Вказана угода підписана відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «EVV91bjGCf» (а.с. 36).

Відповідно до частин 3 та 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, зокрема, у вигляді, заповненого формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується відповідно до ст. 12 цього Закону, зокрема, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому згідно із частинами 2 та 4 ст. 8 Закону покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення; фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону).

Отже, подана до суду через систему «Електронний суд» і таким чином підписана електронним підписом представника позивача електронна копія кредитного договору засвідчує факт його укладення між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем.

За умовами договору позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 500 грн за основним кредитним договором та 2 500 грн за додатковою угодою на строк 19 днів, а позичальник зобов`язується сплачувати позику та відсотки за користування ним в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику (далі - Правила) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

А тому нарахування процентів після закінчення строку дії договору позики первісним кредитором було правомірне.

Первісний позикодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі відповідно до умов договору шляхом перерахування суми позики на картковий рахунок відповідача (а.с. 59).

Відповідно до договору факторингу позивач наразі є новим кредитором відповідача.

Відповідач не виконав умов договору, не повернувши вчасно позику, у зв`язку з чим має заборгованість в загальній сумі 7 232,54 грн яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000 грн та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 4 232, 05 грн, а також нараховані 3 % річних в розмірі 0,49 коп. (а.с. 7). З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач тричі здійснював часткове погашення заборгованості за позикою, що свідчить про його обізнаність грошового зобов`язання перед позикодавцем.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у строк, встановлений у договорі. Згідно із ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому у договорі. Аналогічні за змістом положення містяться у ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК, що регламентують відносини кредиту.

Таким чином, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання, передбачені договором позики № 77421194 від 03.10.2021, не повернув грошових коштів та проценти за користування ними, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що він як військовослужбовець в силу п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнений від обов`язку сплачувати відсотки за цим договором, виходячи із наступного.

Із копії військового квитка відповідача, долученого ним до відзиву на позовну заяву, неможливо встановити дату його призову на військову службу та початок її проходження. Водночас, за твердженням самого відповідача, він проходив військову службу в період із 25 лютого 2022 року по 20 березня 2024 року.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час призову відповідача на військову службу) військовослужбовцям, призваним на військову службу, на весь час особливого періоду не нараховуються проценти за користування кредитами.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості здійсненого первісним позикодавцем, заборгованість відповідача у вищевказаному розмірі, у тому числі й за відсотками, нарахована ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до 20 січня 2022 року включно, тобто до призову відповідача на військову службу і набуття ним пільги за ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відповідач не звільняється від обов`язку сплатити відсотки за користування грошовими коштами за вищевказаною позикою.

При вирішенні позовної вимоги щодо нарахування 3 % річних у розмірі 0, 49 копійок, суд враховує п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки позивачем не надано деталізованого розрахунку 3 % річних із зазначенням періоду їх нарахування, а відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 заборгованість відповідача не включала зазначених нарахувань, суд доходить до висновку про недоведеність правомірності їх нарахування з огляду на встановлену законодавством заборону, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні (а.с. 23).

Відповідач просив застосувати до вимог позивача позовну давність у три роки, мотивуючи тим, що договір позики укладений 03.10.2021 року, а позивач звернувся із даною позовною заявою у квітні 2026 року, тобто с пропуском визначеного ст. 257 ЦК строку.

Вирішуючи це питання, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальний строк позовної давності становить три роки. За ч. 5 ст. 21 ЦК За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Проте, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 257 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину. Такий карантин був запроваджений на території України постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 9.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, який діяв до 4.09.2025, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, був зупинений на строк дії такого стану.

Враховуючи наведене, перебіг строку позовної давності за вимогами за вищевказаним договором був зупинений, і на момент звернення до суду із цим позовом цей строк пропущений не був.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити цей позов частково.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то на підставі приписів ст. 141 ЦПК, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати за розгляд цієї справи які складаються із суми судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, тобто в сумі 2 662, 20 грн.

Щодо питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За правилами ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу останнім до матеріалів позову долучено: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року (а.с. 45-47); прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 49 - 50) та заявку на надання юридичної допомоги № 1083 (а.с. 51).

Зокрема, із зазначеного акту виконаних робіт убачається, що адвокатським об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в межах цього провадження надані послуги з: усної консультації з вивченням документів вартістю 3 000 грн та складення позовної заяви про стягнення боргу в сумі 6 000 грн. Загальна вартість наданої правової допомоги згідно із актом виконаних робіт від 27 лютого 2025 року становить 9 000 грн.

Так, у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 виснувано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, у цій постанові Верховний Суд висловив правову позицію з питання, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за наслідками розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи лише має бути сплачено.

У подальшому від вищевказаної правової позиції Верховний Суд не відступав (постанова від 22 січня 2021 року в справі № 925/1137/19).

Таким чином, ураховуючи вищевикладену судову практику з приводу врегулювання подібних правовідносин, часткове задоволення позову, а також зважаючи на заперечення сторони відповідача щодо стягнення заявленого позивачем розміру судових витрат, що викладені у відзиві на позовну заяву, та часткове задоволення позову суд уважає за необхідне зменшити суму таких витрат до 2 000 грн і вважає її такою, що відповідає принципу співмірності та розумності витрат позивача на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором позики № 77421194 від 03 жовтня 2021 року в загальній сумі 7 232 (сім тисяч двісті тридцять дві) гривні 05 копійок.

У решті вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 листопада 2026 року.

Суддя М.І.Буткевич