Справа № 296/10992/25
2/296/427/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
"04" серпня 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі: головуючого судді Анциборенко Н.М., за участю секретаря Любича В.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи,
ВСТАНОВИВ:
03.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в розмірі 809107,00 грн.
В обґрунтовання позову зазначив, що 03.05.2025, приблизно о 17 год 00 хв, ОСОБА_2 разом із двома іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебували біля території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де у них виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житлового будинку за вищевказаною адресою, власником якого являється ОСОБА_1 , з метою тимчасового перебування та відпочинку в середині помешкання.
Реалізуючи зазначений умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх можливі суспільно небезпечні наслідки, ОСОБА_2 , всупереч волі законного власника та без його дозволу, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, шляхом вибиття шибки скла у вікні будинку проник разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, до однієї з кімнат житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушили недоторканість житла особи.
У результаті незаконних дій відповідача, 04.05.2025 о 11:30 у веранді згаданого будинку виникла пожежа, яка була ліквідована працівниками ДСНС 04.05.2025 о 13:27.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 04.08.2025 у справі № 278/3813/25 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.
Згідно висновку експерта за результатом проведення експертного дослідження № 05/05-2025 від 22.05.2025, ринкова вартість майна, що пошкоджене пожежею, а саме: житловий будинок літера А. та сарай літера Б, які розташовані в АДРЕСА_1 , складає 759107,00 грн.
Ухвалою суду від 29.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 67).
Ухвалою суду від 21.05.2026 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 82).
Представник позивача - адвокат Могильницький В.Ю. подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 77).
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно і належним чином. Повістка відповідачу надсилалася за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (а.с. 75-76).
Також відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до п. 2. ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 79).
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами статей 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області у справі №278/3813/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (а.с. 25-26)
Судовим рішенням встановлено, що 03.05.2025, приблизно о 17 год 00 хв, обвинувачений разом із двома іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали досудового розслідування відносно яких виділено в окреме провадження, перебували біля території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де у них виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житлового будинку за вищевказаною адресою, власником якого являється ОСОБА_1 , з метою тимчасового перебування та відпочинку в середині помешкання.
Реалізуючи зазначений умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх можливі суспільно небезпечні наслідки, ОСОБА_2 , всупереч волі законного власника та без його дозволу, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, шляхом вибиття шибки скла у вікні будинку проник разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали досудового розслідування відносно яких виділено в окреме провадження, до однієї з кімнат житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушили недоторканість житла особи.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному проникненні до житла, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №48753857 житловий будинок літ. А за адресою: АДРЕСА_1 та сарай Б. сарай В, сарай Г, огорожа, 1, належить ОСОБА_1 (а.с. 14-15).
З висновку експерта ринкова вартість майна, що пошкоджено пожежею №05/05-2025 від 22.05.2025, а саме житловий будинок літ. А та сарай літ. Б, які розташовані в АДРЕСА_1 , складає 759107,00 грн. (а.с. 28-59).
Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Як вбачається із статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
Правилами статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Конституція України (стаття 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.Із зазначеної норми Закону вбачається, що тягар доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладається на відповідача.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-183цс14 від 03.12.2014, виснувавши, що Законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір та у справі №753/7281/15-ц від 23.01.2018, зазначивши, що законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладається на відповідача.
Відповідно до положень статтей 81, 82 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Правилами статті 16 ЦК України передбачено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому згідно положень частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Тому, враховуючи вищезазначене, беручи до уваги характер моральних страждань, які переніс позивач, враховуючи певні його турботи і хвилювання, пов`язані з наслідками протиправних дій відповідача, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану пошкодженого майна, необхідність звернення до суду щодо захисту своїх прав, відношення відповідача до даних правовідносин, а також виходячи із принципів розумності та справедливості при даних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача на його користь підлягають задоволенню, а саме в розмірі 50000,00 гривень, що буде справедливим відшкодуванням для потерпілої сторони.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом стягнення на його користь з відповідача майнової шкоди в розмірі 759107,00 гривень і моральної шкоди в розмірі 50000, 00 гривень.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат за проведення експертного дослідження у розмірі 12000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на проведення експертизи.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було понесені витрати на оплату проведення експертного дослідження № 05/05-2025 від 22.05.2025 щодо визначення ринкової вартості пошкодженого внаслідок пожежі майна в сумі 12000,00 грн, що підтверджується відповідними документами (а.с. 61). Дані витрати є необхідними, оскільки безпосередньо пов`язані з доказуванням розміру завданої майнової шкоди, а їх необхідність зумовлена протиправними діями відповідача.
У зв`язку з тим, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 12000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та відповідно до ст.1166 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 89, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 759107 (сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто сім) гривень 00 копійок та моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати по справі в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про сторін.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
РНОКПП: НОМЕР_1 ,
адреса проживання:
АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
адреса проживання:
АДРЕСА_3 .
Cуддя Н. М. Анциборенко