Рішення № 141386556 у справі № 296/13647/25 від 13.10.2026

Справа № 296/13647/25

2-о/296/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Любича В.Р.

прокурора Пянківської М.О.,

розглянувши у закритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про усиновлення дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усиновлення ОСОБА_3 , яка є донькою його дружини ОСОБА_2 від першого шлюбу, та внесення відповідних змін до свідоцтва про народження.

В обґрунтування заяви зазначає, що 17.10.2024 року уклав шлюб з ОСОБА_2 .

До одруження ОСОБА_2 мала малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої записаний ОСОБА_4 , який на підставі рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 01.09.2025, яке набрало законної сили 02.10.2025, позбавлений батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3 .

Від шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що до малолітньої ОСОБА_3 відноситься як до своєї доньки, приймає участь у її вихованні та утриманні. За весь час дитина сприймає його як батька і висловлює бажання бути усиновленою. Дружина надала письмову згоду на усиновлення, яка нотаріально посвідчена, оскільки усиновлення дитини проводиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Крім того, вважає, що може забезпечити необхідні умови для виховання і проживання дитини, має постійне джерело доходів у вигляді грошового забезпечення, що дає змогу забезпечувати належне і матеріальне утримання сім`ї.

Разом з тим, відповідно до висновку органу опіки та піклування Житомирської міської ради №18/5393 від 25.11.2025 вирішено, що усиновлення ОСОБА_1 малолітньої дитини ОСОБА_3 , батько якої позбавлений батьківських прав, є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

На підставі вищевикладеного просить заяву задовольнити.

27.11.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.34).

09.01.2026 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі (а.с.42).

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 21.09.2026 до участі у справі залучено прокурора.

У судовому засіданні заявник заяву підтримав і просив задовольнити. Пояснив, що вважає ОСОБА_3 своєю донькою, утримує і виховує її. Правові наслідки усиновлення, права і обов`язки усиновлювача йому зрозумілі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву просила задовольнити та пояснила, що дитина любить заявника, вважає та називає його своїм татом. Також пояснила, що має спільну дитину із заявником.

Представник виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування у судовому засіданні просила з урахуванням інтересів дитини заяву задовольнити.

Дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому засіданні пояснила, що бажає, щоб ОСОБА_1 став її батьком.

Прокурор Житомирської окружної прокуратури Пянківська М.О. в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви, висловивши припущення, що усиновлення буде реалізовано з метою ухилення від військової служби.

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно листа просить розглянути справу без участі представника.

Суд, заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, представника заінтересованої особи, дитини, дослідивши матеріали справи, оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.207 СК України усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав" вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.1-3 ст.218 СК України щодо наявності згоди дитини, чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Згідно з ч.1 ст.211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювач має відповідати іншим вимогам, встановленим ст.212 СК України.

Відповідно до ч.5 ст.211 СК України якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім`єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Згідно з ст.217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Відповідно до ст.220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Згідно з положеннями ст.229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень батьком дитини.

Відповідно до ч.2 ст.231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

Встановлено, що заявник ОСОБА_1 і мати дитини ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 17.10.2024, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 17.10.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.15).

ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області (а.с.22).

Відповідно до копії рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 01.09.2025 батька малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19-20).

Відповідно до копії заяви від 05.11.2025, підпис на якій засвідчено нотаріально, зареєстрованої в реєстрі №12289, ОСОБА_2 дає згоду на усиновлення своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловіком ОСОБА_1 (а.с.21).

Згідно з копією заяви від 20.11.2025 ОСОБА_3 дає згоду на усиновлення її ОСОБА_1 (а.с.24).

Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05.02.2025 (а.с.25).

Відповідно до висновку від 12.11.2025 про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здоровий (а.с.23).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.30).

Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 20.11.2025 (а.с.31) умови проживання в квартирі АДРЕСА_2 хороші, квартира чиста, комфортна, опалення централізоване. В квартирі наявні необхідні меблі та побутова техніка.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадськх формувань (а.с.13-14) ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Як вбачається з довідки про доходи форми ОК-5 (а.с.11-12) ОСОБА_1 має стабільний доход.

Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" МВС України ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та у розшуку не перебуває (а.с.10).

Заявник за станом здоров`я може бути усиновителем, що підтверджується копією висновку про стан здоров`я особи від 12.11.1025(а.с.9).

Відповідно до наданого висновку №18/5393 від 25.11.2025 року (а.с.32) орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради вважає, що ОСОБА_1 може бути усиновлювачем дитини та усиновлення ним малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Щодо аргументів прокурора, які покладені в основу заперечень проти задоволення заяви, суд зазначає, що вирішення питання про усиновлення має здійснюватись передусім через призму найкращих інтересів дитини, які є визначальними порівняно з іншими обставинами, зокрема, пов`язаними з виконанням військового обов`язку заявником. Реалізація дитиною права на сім`ю, виховання в сімейному оточенні та належну батьківську турботу не повинна необгрунтовано обмежуватись обставинами, які самі по собі не свідчать про неможливість усиновлення.

Таким чином, враховуючи, що заявник може бути усиновлювачем, в інтересах дитини для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для усиновлення.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав", ст.ст.207, 208, 211-213, 224, 225, 229, 230, 231 СК України, ст.ст. 4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву та оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця м.Житомира, усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроджениці м.Житомира.

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження №2079, складеного 22.07.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, а саме записати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, та змінити прізвище дитини з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ", по батькові " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 ".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник:

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 )

Заінтересовані особи::

ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 )

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (10014, м.Житомир, м-н.Соборний, 1)

Виконавчий комітет Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2)

Суддя Н. М. Анциборенко