Справа № 289/1557/26
Номер провадження 2/289/1467/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Мельника О.В., за участю: секретаря судового засідання Писаренко К.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Радомишльської міської ради Житомирської області (місце знаходження / місце проживання: Соборний майдан, буд. 12, м. Радомишль, Житомирський р-н., Житомирська обл., 12201) про визнання права власності на земельну частку (пай) та встановлення факту родинних відносин, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин їх померлої бабусі з її померлою матір`ю, а також визнання за ними в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій за життя належало право на земельну частку (пай) площею 2,67 умовних кадастрових гектарів у землях СТОВ СНЦ «Поліський» на території Ставецького старостинського округу, де вона була включена до списку пайовиків за № 474. Після її смерті спадщину прийняла її дочка ОСОБА_4 , однак за життя не оформила спадкових прав на вказану земельну частку (пай). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, залишивши заповіт, за яким усе належне їй майно заповіла своїм онукам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину.
Зазначає, що при зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав на земельну частку (пай) їм було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай), а також неможливістю документально підтвердити родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 через розбіжності у відомостях щодо імені матері в документах про народження. Вказані обставини позбавляють позивачів можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим вони звернулися до суду з відповідним позовом.
Тому, позивачі просять суд встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за ними в порядку спадкування, після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на кожну по 1/2 частині земельної частки (пай) площею 2,67 в умовно кадастрових гектарах із землі, що у колективній власності СТОВ СНЦ «Поліський», яка на території Ставецького старостинського округу Житомирського (раніше Радомишльського) району Житомирської області, яке вона успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачі в судове засідання не з`явилися, надіслали до суду заяву в якій заявили клопотання проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити.
Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, до суду надіслав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечень не має.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Радомишльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області серії НОМЕР_1 від 11.01.2019 року, про що зроблено відповідний актовий запис №29.
У витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №55218870 від 21.02.2019 зазначено, що після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа за № 24/2019.
Згідно копії заповіту від 25 липня 2016 року посвідченого секретарем Ставецької сільської ради Радомишльського району Житомирської області Сутковенко В.М., ОСОБА_4 заповіла все своє майно своїм онукам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах кожному.
Згідно з довідкою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Мельниченко Н.М. від 17 липня 2026 року № 121/02-14, спадкоємцями ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Спадкова справа до майна померлої заведена 21 лютого 2019 року за № 24/2019. 22 березня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , зареєстровані відповідно за № 119 та № 120. Інших заяв про прийняття спадщини у зазначеній спадковій справі немає.
Також у довідці зазначено, що ОСОБА_4 була спадкоємцем своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті ОСОБА_4 прийняла спадщину, однак своїх спадкових прав не оформила, що підтверджується довідкою Ставецького старостинського округу Житомирської області від 08 квітня 2025 року № 280.
З довідки виданої Ставецьким старостинським округом Житомирської області Радомишльської міської ради від 08.04.2025 року № 280 слідує, що померла гр. ОСОБА_3 день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Крім померлої в цьому жилому будинку разом з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований на день смерті та протягом шести місяців з дня смерті. Спадщину в шестимісячний строк фактично прийняла ОСОБА_4 шляхом: догляду за будинком, проведення ремонту будинку, обробітку земельної ділянки. Крім вище перерахованих більше ніхто фактично спадщину не прийняв.
З архівної довідки виданої Державним архівом Житомирської області за № К-3366/02 від 30.07.2025 року вбачається, що у книзі реєстрації актових записів про народження по Мінінській сільраді Радомишльського району Житомирської області за 1939 рік зазначено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Запис реєстрації: № 47 від 09 липня 1939 року. Батько: ОСОБА_6 «так у документі», 33 роки, за національністю українець. Мати: ОСОБА_3 , 30 років, за національністю українка.
З довідки виданої Ставецьким старостинським округом Житомирської області Радомишльської міської ради від 03.04.2025 року № 276 слідує, що згідно Списку громадян співвласників СТОВ СНЦ «Поліський» Радомишльського району Житомирської області, що мають право на земельну частку (пай), померла гр. ОСОБА_3 являється власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: № поля 49 - сінокос, № поля 639 - рілля, номер у списку - 474.
З довідки виданої Ставецьким старостинським округом Житомирської області Радомишльської міської ради від 29.07.2026 року № 365 слідує, що згідно Списку громадян - співвласників реформованого КСП «Заповіт» (нині СТОВ СНЦ «Поліський») Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, померла ОСОБА_3 має право на земельну частку (пай) площею 2,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу 22 вересня 2026 року за № 153/02-31 видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій за заявою позивачів, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на: право на земельну частку (пай) в СТОВ СНЦ «Поліський», Житомирського (до ліквідації та утворення районів - Радомишльського) району, Житомирської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 заповідачки та матері ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю оригінала правовстановлюючого документу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку встановлюються факти, що мають юридичне значення, зокрема й зокрема й факт родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Стаття 530 ЦК Української РСР передбачає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Стаття 549 ЦК Української РСР визнає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та визнання права власності позивачів на право на земельну частку (пай), яке належало їх бабі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, ст. 529 ЦК УРСР, ст.ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов задоволити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування, після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину земельної частки (пай) площею 2,67 в умовно кадастрових гектарах із землі, що у колективній власності СТОВ СНЦ «Поліський», яка на території Ставецького старостинського округу Житомирського (раніше Радомишльського) району Житомирської області, яке вона успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування, після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину земельної частки (пай) площею 2,67 в умовно кадастрових гектарах із землі, що у колективній власності СТОВ СНЦ «Поліський», яка на території Ставецького старостинського округу Житомирського (раніше Радомишльського) району Житомирської області, яке вона успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2026 року.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК