Справа № 291/968/26
Провадження №2/291/838/26
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
11 листопада 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи в селищі Ружин цивільну справу №291/968/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
1. Описова частина.
1.1. Позиція позивача.
31 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 червня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено договір про споживчий кредит №79375942, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн на строк 365 днів, з 12 червня 2025 року до 11 червня 2026 року включно.
За викладеними в позові умовами договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 0,01 % за один день від фактичного залишку кредиту. Протягом поточного періоду проценти нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою у розмірі 1,0 % за один день від фактичного залишку кредиту. За умовами програми лояльності та/або акційних умов можуть застосовуватися інші значення дисконтної процентної ставки.
Позивач зазначає, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на рахунок позичальника.
06 серпня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-08/26 (ЕФ-ФП), за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №79375942 від 12 червня 2025 року.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 16 800,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 12 800,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Крім того, позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності його представника; проти заочного розгляду не заперечує.
1.2. Позиція відповідача.
Відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості чи власного розрахунку відповідачка не подала. Неподання відзиву не звільняє суд від перевірки підстав кожної заявленої до стягнення суми.
1.3. Процесуальні дії у справі та порядок її розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гарбарук І.М.
08 вересня 2026 року судом отримано відповідь Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області №02-28/4962 від 07 вересня 2026 року щодо зареєстрованого місця проживання відповідача. Згідно з цією відповіддю ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
29.09.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
Ухвалою від 29 вересня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
До суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Позовна заява з доданими матеріалами надсилалася на зареєстровану адресу місця проживання відповідача.
2. Мотивувальна частина.
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
12 червня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір №79375942, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн на строк 362 днів до 11.06.2026 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 420,58% річних (0,96 % на день).
Договір укладено дистанційно та підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором YTI3MzE5, який відправлено 12.06.2025 на телефон відповідачки, вказаний у договорі.
10.12.2024 року ТОВ «ЕКО ФІН» надало (перерахувало) відповідачу грошові кошти в сумі 4 000,00 грн, що підтверджується квитанцією ТОВ «ПрофітГід» № 44972-32178-15484 від 12.06.2025.
За договором про відступлення права вимоги №06-08/26 (ЕФ-ФП) від 06 серпня 2026 року позивач набув статус кредитора у зобов`язанні.
Позивач обліковує за відповідачем заборгованість у загальному розмірі 16 800,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12 800,00 грн.
2.2. Норми права, що регулюють спірні правовідносини.
За правилом ч.1ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника (ст. 1077 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 12, ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
2.3. Позиція суду.
Зі встановлених судом обставин слідує, що відповідач дійсно порушила свої зобов`язання за кредитним договором, а саме - не повернула кредит повністю у строк, встановлений договором, чим порушила приписи частини першої статті 526 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту підлягають до задоволення.
Договірні відсотки також нараховані позивачем в межах строку кредитування, тобто, з дотриманням правил ст.ст. 625, 1048 ЦК України.
Отже, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
2.4. Щодо розподілу судових витрат.
2.4.1. Судовий збір.
Оскільки суд задовольнив позов повністю, на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, який був сплачений при зверненні до суду.
2.4.2. Витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо витрат на правничу допомогу, які позивач визначив у розмірі 9 000,00 грн та просить стягнути із відповідача, суд дійшов таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Верховний Суд у постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування витрат має бути співмірним із ціною позову та не повинен бути явно завищеним порівняно з нею. Суд з урахуванням обставин конкретної справи може обмежити розмір відшкодування, виходячи з розумної необхідності відповідних витрат.
Подібний підхід щодо оцінки реальності та розумності витрат викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24
Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.
Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, розмір задоволених позовних вимог, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 2 500,00 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. В решті вимог слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №79375942 від 12 червня 2025 року в загальному розмірі 16 800,00 грн (шістнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 800,00 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення
складено 11.11.2026.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук