Рішення № 141386748 у справі № 192/1766/26 від 10.11.2026

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/622/26

Справа № 192/1766/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 Березанський міський суд Київської області у складі головуючої судді Дудар Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.12.2018 між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 482706946 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 18784.01 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 26.12.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0.01 %.

Як вказано в позові, кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Згідно з умовами Договору позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Договором.

17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 482706946.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФЛЕКСІС" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 482706946.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 482706946.

Таким чином, як підкреслено в позові, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 482706946.

Позивач вказує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №482706946 від 22.12.2018 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13001.18 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5367.72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7100.72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 50.00 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; інфляційні збитки - 358.33 грн.; нараховані 3% річних -124.41 грн.

Отже, позивач просить суд стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 482706946 від 22.12.2018 у розмірі 13001.18 грн. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000.00 грн.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання представника позивача задоволено, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів.

Як визначено ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 24.07.2026 відповідачу ОСОБА_1 надсилалась судом в порядку ст. 272 ЦПК України на адресу її зареєстрованого місця проживання.

Однак, конверт повернувся до суду з відміткою органів поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як встановлено п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, відповідач ОСОБА_1 не повідомила суду іншої адреси, на яку слід надсилати поштову кореспонденцію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу приписів процесуального законодавства відповідачу вручено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 24.07.2026.

Позивач, представник позивача копію ухвали про відкриття провадження у справі отримали шляхом доставлення копії ухвали до електронного кабінету особи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 не скористалась своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подала відзив.

В силу приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 22.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноручно підписала Анкету-заяву (а.с. 19). Також, між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було підписано: пропозицію на укладення Угоди про надання кредиту №482706946 (а.с. 20); оферту на укладення Угоди про надання кредиту №482706946 (а.с. 19); додаток №1 до Угоди про надання кредиту №482706946 від 22.12.2018 графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (а.с. 21); паспорт споживчого кредиту (а.с. 22).

Так, відповідно до умов оферти на укладення Угоди про надання кредиту №482706946 від 22.12.2018: тип кредиту - споживчий кредит; сума кредиту - 18784,01 грн.; процентна ставка, % річних - 0,01 тип ставки - фіксована; строк кредиту - 24 міс. Крім того, п. 1 вказаної оферти передбачена комісійна винагорода, а саме: (а) за надання кредиту 0 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення Угоди (далі - оферта); (б) за обслуговування кредиту: за період з 1-го по 9-й місяць користування кредитом - 0 % від суми кредиту (змінна частина), а також 35.00 грн. (фіксована частина), зазначеної в цій оферті без ПДВ; за період з 10-го по 36-й місяць користування кредитом - 3.25 % від суми кредиту (змінна частина), а також 35.00 грн. (фіксована частина), зазначеної в цій оферті без ПДВ.

Відповідно до п. 2 оферти на укладення Угоди про надання кредиту №482706946 від 22.12.2018, дата повернення кредиту - 26.12.2020.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

На виконання ухвали Березанського міського суду Київської області від 24.07.2026, АТ «Сенс Банк» надало лист за вих. № 13547-БТ-32.3/2026 від 06.08.2026, у якому підтвердило, що ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 є клієнткою Банку. Разом з тим, до листа було надано виписки за період з 22.12.2018 по 28.12.2018 року.

Отже, судом встановлено, що між Акціонерним товариством «Альфа-Банк», яке в подальшому було перейменовано на Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання кредиту №482706946 від 22.12.2018, на умовах в ній зазначених, первісний кредитор свої зобов`язання за Угодою виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі та у спосіб, визначені Угодою.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з п. 2.1 копії Договору факторингу №2 від 17.05.2021, укладеного між АТ «Альфа-Банк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» (фактор), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «боржники» або «боржник») за договорами (надалі іменуються «основні договори» або «основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в додатку №1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення прав вимоги фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між клієнтом та боржником, перелік яких міститься в додатку 1-1 до Договору, в силу чого до Фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі, але не виключно, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с. 25-27).

До позовної заяви долучено: копію платіжного доручення (а.с. 31); копію витягу з додатку 1-1 до Договору факторингу №2 від 17.05.2021 характеристики права вимоги, переданих фактору за договором та боржників за основними договорами, де під порядковим номером 1651 міститься запис про Договір №482706946 від 22.12.2018, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості в грн. екв. (проценти, комісія та тіло кредиту станом на дату укладення Договору, з урахуванням пені/штрафу/неустойки): 12518,44 грн. (а.с. 32-33).

Відповідно до п. 2.1 копії Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» (клієнт) та ТОВ «Вердикт капітал», в порядку та на умовах, визначених цим Договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «боржники» або «боржник») за договорами (надалі іменуються «основні договори» або «основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в додатку №1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення прав вимоги фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між Банком та боржниками, перелік яких міститься в додатку 1-1 до Договору, в силу чого до Фактора переходять всі права, які належали Банку та відступлені за плату за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі, але не виключно, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с. 34-36).

До позовної заяви долучено: копію розрахунку заборгованості (а.с. 23); копії платіжних доручень (а.с. 40-42); копію акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.05.2021 до Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (а.с. 43); копію витягу з додатку 1-1 до Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 характеристики права вимоги, переданих фактору за договором та боржників за основними договорами, де під порядковим номером 1651 міститься запис про Договір №482706946, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості в грн. екв. (проценти, комісія та тіло кредиту станом на дату укладення Договору, з урахуванням пені/штрафу/неустойки): 12518,44 грн. (а.с. 44-46).

Згідно з п. 2.1 копії Договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» (далі - первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (далі - новий кредитор), за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку, визначених цим договором (а.с. 47-49).

До позовної заяви долучено: копію розрахунку заборгованості (а.с. 24); копію акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 (а.с. 53); копію акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 (а.с. 54); копію акту прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 (а.с. 54); копію витягу з реєстру боржників за Договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, де під порядковим номером 6258 міститься запис про Договір №482706946, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 13001,18 грн. (а.с. 55-57).

Відтак судом було встановлено, що внаслідок укладення договорів факторингу права вимоги за Угодою про надання кредиту №482706946 від 22.12.2018, укладеним між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Разом з тим, суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з наступним.

Так, Угодою про надання кредиту №482706946 від 22.12.2018 передбачено, що вона була укладена на 24 місяці з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,01 % річних. Пролонгація умовами не передбачена.

Крім того, відповідно до вказаної Угоди позичальник має сплатити за послуги з розрахунково-касового обслуговування.

При цьому, позивачем було надано копію розрахунку заборгованості, відповідно до якої загальна сума боргу становить 13001,18 грн. і складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 5367,72 грн., заборгованості за відсотками - 7100,72 грн., пеня - 50 грн., 3 % річних - 124,41 грн., інфляційні збитки - 358,33 грн.

Щодо заборгованості за відсотками суд зазначає, що сума в розмірі 7100,72 грн. не відповідає умовам договору, оскільки враховуючи суму тіла кредиту, строку кредиту, відсутності пролонгації та процентної ставки, така заборгованість має становити 375,68 грн.

Щодо нарахованої пені, трьох процентів річних та інфляційних збитків суд підкреслює, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати трьох процентів річних, інфляційних збитків, неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Також, щодо вказаної позивачем суми боргу за тілом кредиту в розмірі 5367,72 грн. суд вказує, що позивачем не було надано помісячного розрахунку заборгованості з зазначенням того, скільки і коли було частково погашено відповідачем заборгованості. Зазначене унеможливлює суд перевірити правильність заявленої до стягнення суми заборгованості за тілом кредиту.

Отже, матеріалами справи не підтверджується факт існування у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за Угодою про надання кредиту №482706946 від 22.12.2018 у заявленому розмірі.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2662,4 гривень (а.с. 8).

Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу приписів ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд з огляду на відмову в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11,15-16, 509, 526, 633, 634, 638, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 268, 273 -274, 279, 354-356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Т.В. Дудар