Ухвала № 141386761 у справі № 357/19731/26 від 10.11.2026

Справа № 357/19731/26

Провадження № 2-з/357/97/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2026 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2026 року заявниця ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Неупокоєва Н.К., звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , особисто або із залученням інших осіб здійснювати, організовувати чи замовляти такі дії щодо житлового будинку загальною площею 179,0 кв. м, житловою площею 105,2 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 96[телефон приховано]:

знесення або повний чи частковий демонтаж житлового будинку, господарських будівель та споруд, що входять до складу зазначеного об`єкта нерухомого майна;

реконструкцію, прибудову, надбудову та перепланування, що змінюють площу, конфігурацію приміщень, розташування входів, виходів або сполучення між приміщеннями;

демонтаж, руйнування чи зміну розташування несучих стін, перегородок, міжповерхових перекриттів, сходів, покрівлі, віконних і дверних блоків, а також улаштування або закладення віконних і дверних прорізів;

демонтаж, пошкодження, перенесення або зміну схеми стаціонарних внутрішньобудинкових систем газопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення.

Також заявник просить суд передбачити, що зазначена заборона не поширюється на невідкладні аварійні роботи, необхідні для усунення безпосередньої загрози життю чи здоров`ю людей або запобігання руйнуванню чи пошкодженню майна, в обсязі, необхідному для усунення такої загрози.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнення половини витрат на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 13 914,38 грн. Зазначає, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2026 року у справі № 357/720/26 за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за ОСОБА_2 залишено право власності на іншу 1/2 частину. Питання поділу домоволодіння в натурі зазначеним рішенням не вирішувалося. Домовленості щодо поділу домоволодіння сторони не досягли. Заявниця має намір просити суд провести поділ майна відповідно до часток сторін по 1/2 з утворенням для кожної сторони самостійного об`єкта нерухомого майна та припиненням права спільної часткової власності на поділений об`єкт. Запропонований заявницею варіант передбачає передання їй приміщень першого поверху та визначених господарських об`єктів, а ОСОБА_2 - приміщень другого поверху. Водночас, між сторонами триває конфлікт щодо користування домоволодінням, який супроводжувався постійним створенням заявниці перешкод у доступі до житла. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2025 року у справі № 357/18367/25 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з домашнім насильством економічного характеру. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2026 року у справі № 357/720/26 накладено арешт і заборону відчуження будинку та земельної ділянки, а ОСОБА_2 зобов`язано не чинити заявниці перешкод у користуванні ними. Крім того, ухвалою слідчого судді від 20.08.2026 року зобов`язано уповноважених осіб Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 від 13.08.2026 року щодо обставин домашнього насильства та невиконання ухвали суду про забезпечення позову. Заявник вказує, що раніше застосовані арешт і заборона відчуження обмежують розпорядження майном, проте не містять окремої заборони демонтажу, реконструкції, перепланування або зміни інженерних мереж. Відтак, зазначені заходи не забезпечують повною мірою збереження фізичного стану предмета майбутнього спору.

Після реєстрації судом заяви та формуванні матеріалів справи, що надійшли до суду через систему «Електронний суд», матеріали справи передані на розгляд судді.

Згідно вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2026 у справі № 357/720/26 у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 179,0 кв.м., житловою площею 105,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , залишено за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 179,0 кв.м., житловою площею 105,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2026 року у справі № 357/720/26 накладено арешт та заборонено відчуження: житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 179,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:030:0144, площею 0,0771 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також вказаною ухвалою зобов`язано ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) не чинити перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у користуванні спірним нерухомим майном, а саме житловим будинком з надвірними будівлями, загальною площею 179,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:04:030:0144, площею 0,0771 та, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

18.05.2026 постановою Київського апеляційного суду у справі № 357/18367/25 залишено без змін постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

За змістом вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 18.10.2025 року о 18 год. 00 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме словесно ображав і принижував, виганяв з будинку, відключив комунікації, чим завдав шкоди психічному здоров`ю постраждалої особи та погіршив матеріальні блага постраждалої особи.

20.08.2026 ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/14463/26 зобов`язано уповноважену особу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області внести відомості за заявою ОСОБА_1 від 13.08.2026 про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом вказаної ухвали вбачається, що 13.08.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського РУП ГУНП в Київської області з заявою про вчинення відносно неї та її дітей правопорушення. Однак, станом на 17.08.2026 року відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України та ст. 126-1 КК України не внесено.

Заявником до матеріалів справи також додані копії таких документів: витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 актовий запис № 221; копія свідоцтва про народження доньки ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 ; копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 ; копія звіту № ІЦК-БЦ-001-10/2025 про оцінку майна, житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 179 кв. м., житловою площею 105,20 кв. м., та приватизованою земельною ділянкою, загальною площею 0,0771 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 153 ЦПК України).

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову заявник має підтвердити обставини наведені в заяві належними доказами.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У даній справі заявниця скористалася правом на звернення із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Разом з цим, заявницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реальності загрози знесення, демонтажу, або пошкодження конструктивних елементів будинку та внутрішньобудинкових систем. Матеріали заяви також не містять відомостей, які б свідчили про вчинення іншим співвласником або за його дорученням іншими особами конкретних дій, що створюють реальну, а не лише гіпотетичну загрозу порушенню прав заявниці.

Крім того, суд бере до уваги, що ухвалою суду від 23.01.2026 у справі № 357/720/26 вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження житлового будинку та земельної ділянки, а також зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні нерухомим майном, а щодо конфлікту між сторонами внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

За даних обставин справи суд вважає, що заявницею не доведено наявності достатніх підстав для застосування заявлених нею заходів забезпечення позову, а також не обґрунтовано, яким саме чином невжиття запитуваних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення або ефективний захист її прав та інтересів, враховуючи, що кожному із сторін належить по 1/2 частині житлового будинку та земельної ділянки.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Для вжиття заходів забезпечення позову заявник повинен підтвердити належним чином обставини, зокрема дії ОСОБА_2 або інших осіб, які б свідчили про необхідність вжиття судом вказаних у заяві заходів забезпечення позову, при цьому сам факт наявності між сторонами конфлікту не є достатньою підставою для встановлення таких заборон.

У даній справі заявниця скористалася правом на звернення із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, отже крім назви позову, з яким має намір звернутися остання, суд позбавлений можливості оцінити конкретним вимогам позову.

Слід також зазначити, що главою 26 Цивільного кодексу України закріплено право спільної власності.

Так, згідно із ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами закріплене спільне користування майном його співвласниками, кожен з яких має право, зокрема, вимагати заборони дій, які можуть порушити його право як до суду, так і до правоохоронних органів.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази, суд дійшов висновку за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Слід роз`яснити, що відмова у забезпеченні позову не перешкоджає повтороному зверненню до суду з урахуванням висновків цієї ухвали.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Цуранов