Судові рішення

Ухвала № 141386971 у справі № 361/12683/26 від 11.11.2026

Ухвала від 11.11.2026 у цивільній справі № 361/12683/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області, суддя Гізатуліна Н. М.

Справа№ 361/12683/26
СудБроварський міськрайонний суд Київської області
СуддяГізатуліна Н. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141386971

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 361/12683/26

Провадження № 2/361/6622/26

11.11.2026

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 листопада 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») через систему «Електронний суд» звернулось до суду із зазначеним позовом.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Перевіривши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів суддя дійшла наступного висновку.

Позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» обґрунтовує наявністю перед ним у відповідача сукупної заборгованості за укладеними ним договорами з: Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» від 29 серпня 2021 року № [номер приховано]-113702, Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» від 26 серпня 2021 року № 100029160, Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» від 16 серпня 2021 року № 4979129, Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» від 02 лютого 2022 року № 4556202 права вимоги за якими набуто на підставі договорів факторингу.

Виходячи з наведеного вище, слід дійти висновку, що заявлені ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» позовні вимоги обґрунтовуються різними обставинами та доказами, зокрема, різними договорами як кредитними, так і договорами факторингу, та різними розрахунками заборгованості відповідача, із різною ставкою відсотків за користування кредитними коштами та за різний період часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведених норм, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, у даному випадку норм ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основна вимога).

У ч. 2 ст. 188 ЦПК України встановлено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що об`єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є вони похідними.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів, зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування цим кредитом і неустойки.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Об`єднання непов`язаних між собою вимог в одному позові, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, є порушенням правил об`єднання вимог.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову є обставини, на яких ґрунтується вимога позивача з посиланнями на докази, що підтверджують ці обставини, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами в цивільному судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Під час розгляду заявлених ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у даному позові вимог, суд має надати оцінку умовам кожного з укладених відповідачем договорів та правовій природі кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених до стягнення сум, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних із встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, тому заявлені вимоги не можуть бути об`єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає, що, пред`явивши вимоги про стягнення сум заборгованості за різними договорами, позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» порушено правила об`єднання позовних вимог, визначені у ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов`язані між собою, підставою їх виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними і похідним, вимоги заявлені з різних підстав. Фактично позивачем заявлені окремі позовні заяви з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними договорами, право вимоги за якими перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі різних договорів факторингу, загальна назва цих позовних вимог - стягнення сум заборгованості за кредитними договорами, не може свідчить про їх пов`язаність між собою підставою виникнення або поданими доказам, дані вимоги не є однорідними та такими, які нерозривно пов`язані між собою.

Всупереч вимогам ст. 188 ЦПК України позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» із власної ініціативи об`єднав позовні вимоги без дотримання правил їх об`єднання.

Здійснивши всупереч ст. 188 ЦПК України об`єднання позовних вимог, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», визначивши ціну позову загальною сумою заборгованості за кредитними договорами, та сплативши лише судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, створив штучну ситуацію, з метою уникнення сплати судового збору в державний бюджет України, оскільки ці вимоги є предметом окремих позовів та за подачу яких, сплаті підлягає судовий збір за кожну окрему вимогу майнового характеру в розмірі 2 662,40 грн.

При цьому, судом не встановлено наявності підстав для застосування положень ст. 188 ЦПК України щодо роз`єднання позовних вимог.

За змістом п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Виходячи з наведеного, враховуючи, порушення позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» правила об`єднання позовних вимог, подана ним позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 175, 177, 185, 188, 259, 260 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.М. Гізатуліна