"10" листопада 2026 р. Справа № 363/7267/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.
за участі секретаря Воронюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород заяву адвоката Дуброва Євгена Валерійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
встановив:
Адвокат Дубров Є.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які стягуються ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно із судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 05.10.2026 року у справі № 755/15079/26, з 1/3 частини до 1/6 частини на двох дітей сукупно (по 1/12 частині на кожну дитину) з усіх видів заробітку (доходу)щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину окремо, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Крім того, разом з позовною заявою, адвокатом Дубров Є.В. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 05.10.2026 року у справі № 755/15079/26 (провадження № 2-н/755/292/26) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - до набрання законної сили судового рішення у цій справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що позовну заяву подано про зменшення розміру аліментів та обґрунтовано тим, що судовий наказ від 05.10.2026 року видано в безспірному порядку без виклику сторін та без перевірки обґрунтованості вимог по суті, у зв`язку з чим судом не було враховано сімейний та матеріальний стан позивача. Судовий наказ Дніпровського районного суду м. Києва від 05.10.2026 року є виконавчим документом, який стягувач має право пред`явити до примусового виконання у будь-який час. Таким чином, виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, що зумовлено наявністю реальних ризиків істотного порушення майнових прав позивача та виникнення негативних наслідків, усунення яких у подальшому буде істотно ускладненим або фактично неможливим.
Отже, у разі пред`явлення зазначеного судового наказу до виконання та примусового стягнення з позивача аліментів у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) протягом розгляду цієї справи, навіть у разі подальшого задоволення позову та зменшення розміру аліментів до 1/6 частини, позивач буде фактично позбавлений можливості повернути надмірно стягнуті кошти.
За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може нівелювати ефективність судового захисту та призвести до незворотних майнових наслідків для позивача. Отже, важливість вжиття заходів забезпечення позову полягає також у тому, що у позивача відсутнє постійне місце роботи та офіційний заробіток.
Крім того, представник позивача зазначає, що у цій справі підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні, оскільки: позивач не має достатніх грошових коштів для внесення на депозитний рахунок суду, не має офіційного доходу та утримує малолітню дитину віком 1,5 року і безробітну дружину зі статусом ВПО; зупинення стягнення за судовим наказом на час розгляду сімейного спору про зменшення частки аліментів не завдає відповідачу господарських чи цивільно-правових збитків у розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки обов`язок зі сплати аліментів не скасовується.
Згідно положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одним з видів забезпечення позову, зазначених у ст. 150 ЦПК України є зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Позивачем поданий позов про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Як слідує з позову, позивачем заявляються вимоги про зменшення розміру аліментів, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей сина і доньки та стягнення з позивача на користь відповідача аліментів. Виконавчий документ, на підставі якого проводиться стягнення з позивача аліментів на користь матері дітей, не оскаржується. Отже, законодавчо визначених підстав для застосування такого виду забезпечення позову, як зупинення стягнення за виконавчим документом, не вбачається.
Доводи про безпідставність в такому розмірі стягнення аліментів на користь відповідачки по своїй суті є поясненнями до позовних вимог, які можуть бути враховані під час вирішення спору, і не можуть бути враховані на стадії забезпечення позову.
Суд вважає, що вимоги позивача, заявлені ним по суті позову, а також вимоги щодо способу забезпечення позову є тотожними, а тому задоволенню не підлягають.
До того ж, забезпечення позову шляхом зупинення виплат аліментів на дитину в даному випадку фактично зупинить виконання судового рішення (судового наказу), яке набрало законної сили, що, в свою чергу, призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду. Саме такий висновок викладено Верховним судом у справі № 950/2492/19, провадження № 61-11673ск20, врахування якого при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України для суду є обов`язковим.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 149, 153, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні заяви адвоката Дуброва Євгена Валерійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя О.Д. Рудюк