Ухвала № 141387026 у справі № 364/416/26 від 11.11.2026

Справа № 364/416/26

Провадження № 2-з/364/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2026, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л., розглянувши заяву представниці позивача про забезпечення позову

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 ),

представник позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_3 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_4 )

до

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 , тел. НОМЕР_6 ),

представник відповідачки Котелевець Олексій Григорович (адвокат, свідоцтво № 1981/10 від 29.11.2001, адреса: АДРЕСА_6 , засоби зв`язку: № тел.: НОМЕР_7 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявний електронний кабінет),

третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37498740, адреса 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 422, ел. пошта ssds_sviatoshyn@kyivcity.gov.ua тел.[телефон приховано] )

про визначення місця проживання дитини,

У С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Володарського районного суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа.

09.11.2026 представниця позивача, посилаючись на ст. ст. 149, 150, 151 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 150, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст. 9 Конвенції про права дитини, просить суд:

1. Прийняти заяву про забезпечення зустрічного позову по справі № 364/416/26 шляхом встановлення тимчасового порядку спілкування батька з малолітньою донькою та задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом встановлення йому тимчасового порядку спілкування батька з малолітньою донькою до набрання законної сили рішення суду наступним чином:

- щопонеділка, щовівторка та щочетверга батько бажає забирати доньку з місця проживання матері о 16:00 год. та проводити час з донькою до 19:00 год. без присутності матері. Після завершення контакту з дитиною, батько зобов`язується повернути дитину до матері.

- кожну другу суботу з 12:00 год. з можливістю ночівлі дитини за місцем проживання батька, де батько забирає доньку за місцем її фактичного проживання чи перебування з матір`ю та проводить час з донькою за місцем свого проживання до неділі 16:00 год., де після завершення контакту батька з донькою мати зможе забирати доньку за місцем проживання батька або за домовленістю між ними.

-кожну третю п`ятницю з 17:00 год. з можливістю ночівлі дитини за місцем проживання батька, де батько забирає доньку за місцем її фактичного проживання чи перебування з матір`ю та проводить час з донькою за місцем свого проживання до суботи 16:00 год., де після завершення контакту батька з донькою мати зможе забирати доньку за місцем проживання батька або за домовленістю між ними.

-забезпечення матір`ю щоденного спілкування батька з дитиною шляхом відео-дзвінків будь-яким месенджером з врахуванням режиму дня дитини тривалістю одна година в час погоджений з матір`ю.

-зобов`язати матір своєчасно та завчасно повідомляти батька про істотні зміни стану здоров`я дитини, захворювання, травми, госпіталізації, звернення по медичну допомогу, надавати відповідну медичну документацію та інформацію щодо рекомендацій лікарів та надавати іншу інформацію щодо виховання та навчання дитини, якщо такі обставини можуть вплинути на можливість проведення зустрічей батька з донькою за допомогою WhatsApp за номером: НОМЕР_2.

3. Ухвалу про забезпечення зустрічного позову допустити до негайного виконання відповідно до статті 157 ЦПК України

11.11.2026 представниця позивача засобами електронного зв`язку надіслала заяву, якою вказала суду , що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, було допущено описку та невірно вказано «1. Прийняти заяву про забезпечення зустрічного позову по справі № 364/416/26 шляхом встановлення тимчасового порядку спілкування батька з малолітньою донькою та задовольнити.» в той час як вірним є «1. Прийняти заяву про забезпечення позову по справі № 364/416/26 шляхом встановлення тимчасового порядку спілкування батька з малолітньою донькою та задовольнити».

Позивач ( ОСОБА_1 ) обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову такими фактичними обставинами та нормативно-правовими підставами, зазначаючи, що у провадженні Володарського районного суду Київської області перебуває справа № 364/416/26 за позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , 2019 року народження, разом із батьком. Заявник посилається на ч. 2 ст. 149 та п. 3 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), якими передбачено можливість забезпечення позову у сімейних спорах шляхом встановлення обов`язку вчинити певні дії, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист чи поновлення прав позивача.

Після звернення до суду з позовом мати дитини та бабуся почали систематично відмовляти позивачу в особистому спілкуванні, не дозволяють брати доньку без присутності матері та створюють ризик її відчуження, що може призвести до втрати емоційного зв`язку між батьком і дитиною. Постійна присутність конфліктуючої матері під час кожної зустрічі створює психологічне напруження та не сприяє відновленню довірливого зв`язку між батьком і донькою.

Представниця позивача посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та практику Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема від 18.11.2020 у справі № 127/31828/19, від 30.07.2025 у справі № 753/2281/23 тощо), заявник зазначає, що за відсутності загрози інтересам дитини з боку батька побачення мають відбуватися без присутності матері. Держава не повинна допускати ситуації, коли через тривалий судовий процес один із батьків втрачає доступ до дитини. Відновлення емоційного контакту з батьком відповідає найкращим інтересам дитини (ст. 9 Конвенції про права дитини).

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, батьки малолітньої дитини - ОСОБА_4 , 2019 року народження, не перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали разом із перервами, а після розриву стосунків роз`їхалися. Дитина залишилася проживати разом з матір`ю.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання доньки разом із ним, обґрунтовуючи це тим, що він повністю утримує дитину, має стабільний дохід та належні житлові умови, тоді як мати ухиляється від обов`язків, зловживає алкоголем та притягалася до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_3 , не визнаючи вимоги первісної позовної заяви звернулася до суду із зустрічним позовом про визначення місця проживання їхньої малолітньої доньки ОСОБА_5 , 2019 року народження, разом із матір`ю. Вона обґрунтовує свої вимоги тим, що весь час добросовісно доглядає за дитиною, опікується її здоров`ям та вихованням, а також офіційно працевлаштована й має постійний дохід.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 зазначила, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Представниця позивача у заяві про забезпечення позову зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази притягнення позивача до відповідальності за домашнє насильство, вчинення кримінальних правопорушень щодо дитини, жорстокого поводження з нею чи аморального способу життя. Батько не перебуває під наркологічним обліком, не має психіатричних захворювань (що підтверджено медичними довідками), має постійне місце проживання, офіційний дохід, добрий стан здоров`я, є учасником бойових дій (УБД) та добровольцем ДФТГ. Орган опіки та піклування також не зафіксував жодних обставин небезпеки для дитини з боку батька. В той же час вказує, що мати дитини тривалий час ніде не працювала, зловживала спиртними напоями та притягалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків і перешкоджання діяльності поліції, що зафіксовано в матеріалах перевірок поліції та постановах Святошинського районного суду м. Києва.

Однак при вирішенні питання про забезпечення позову зазначені вище обставини не беру до уваги оскільки вони як і твердження сторони відповідачки потребують перевірки та оцінки під час розгляду справи по суті.

А відтак дійшла висновку, що вимога про зустрічі батька з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей із ним, оскільки такі зустрічі сприяють налагодженню емоційних стосунків і повністю відповідають найкращим інтересам дитини.

При цьому, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 вказав, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини.

Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19, від 17 травня 2021 року у справі № 761/25101/20, від 15 вересня 2021 року у справі № 752/6099/20.

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права штучно створювати перешкоди батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні та піклуванні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її стосунків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Отже, якщо в родині постійно відбуваються сварки і з`ясування взаємин між батьками, та ще й випадки насильства, такі обставини можуть призвести до серйозних змін у психічному стані дітей.

Тому, задля безпечного, спокійного та всебічного розвитку має бути забезпечено спілкування дитини з обома батьками, і зустрічі батька з нею, у даному випадку, будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька із його малолітньою донькою і ця обставина відповідатиме найкращим її інтересам.

Згідно вимог ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав.

Положеннями статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, доводи представниці позивача заслуговують на увагу і тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково. Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначить про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ст. 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Тимчасово, до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини, законної сили, забезпечити позов шляхом встановлення порядку особистих побачень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , з малолітньою донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без присутності матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 та будь-яких інших осіб: кожної суботи з 12:00 години до 18:00 години. Із забиранням батьком доньки за місцем її фактичного проживання чи перебування з матір`ю та проведенням часу за місцем фактичного проживання батька (адреса: АДРЕСА_7 ). Після завершення зустрічі поверненням дитини за місцем проживання чи перебування з матір`ю або за взаємною домовленістю між ними.

Зобов`язати матір ОСОБА_3 забезпечити щоденне спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 шляхом відеозв`язку через будь-який месенджер (з урахуванням режиму дня дитини) тривалістю до однієї години в час, попередньо погоджений з матір`ю.

Зобов`язати матір ОСОБА_3 своєчасно та завчасно повідомляти батька ОСОБА_1 про істотні зміни стану здоров`я дитини ОСОБА_4 , захворювання, травми, госпіталізації, звернення по медичну допомогу, на першу вимогу надавати відповідну медичну документацію, рекомендації лікарів, а також іншу важливу інформацію щодо виховання та навчання дитини, якщо такі обставини можуть вплинути на проведення зустрічей (комунікацію здійснювати за допомогою месенджера WhatsApp за номером: НОМЕР_2).

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод та забезпечити безперешкодне надання малолітньої ОСОБА_4 для її зустрічей із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до встановленого судом графіку.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена 11.11.2026.

Суддя Г. Л. Моргун