Справа № 367/6531/26
Провадження №2/367/6669/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2026 рок місто Ірпінь
Ірпінського міського суду Київської області в складі:
головуючого судді Білогруд О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гончаренко Н. О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,
установив:
І. Стислий виклад позиції позивача.
Представником позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електроний суд» подано указану позовну заяву. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 28.11.2015 між нею та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, про що складено актовий запис за №2123 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12.07.2023 у справі №753/14619/22 шлюб між ними розірвано. Під час шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 17.04.2023 у справі № 753/4629/23 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття. Позивачка зазначає, що наразі вона разом із дочкою проживає на території Федеративної Республіки Німеччина, де вони користуються тимчасовим захистом. Позивач зазначила, що відповідач є працездатним, стан його здоров`я дозволяє йому працювати та отримувати дохід, у зв`язку з чим він має можливість сплачувати аліменти на дочку у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн щомісячно. Крім того, позивачка зазначає, що між сторонами досягнуто домовленості щодо врегулювання питань, пов`язаних з утриманням та вихованням їх спільної дочки. Просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 17.04.2023 у справі № 753/4629/23, із стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів на стягнення у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену цивільну справу передано судді Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О. Ухвалою від 27.05.2026 відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судові засідання 06.07.2026 та 22.10.2026 сторони не з`явилися. Засідання 18.08.2026 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Представником позивача адвокатом Осадчук Т.С. 22.10.2026 подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань, заяв суду подавав. Про день та час розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення СМС-повісток та поштових повідомлень за адресою зареєстрованого місця проживання, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додатку Viber, відстеженням трекінгу поштового листа Укрпошти, що має статус «вручено одержувачу» та «за закінченням терміну зберігання».
Станом на 09.11.2026 відзиву чи клопотання про подовження строку на надання відзиву та/або будь-яких інших від відповідача до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
З огляду на неявка у судове засідання учасників фіксування судового засідання технічними засобами на підставі положень статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).
За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).
ІІІ. Фактичні обставини, установлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 , батьками якої зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 753/14619/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
17.04.2023 Дарницьким районним судом міста Києва у справі № 753/4629/23 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
IV. Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка і висновки суду
Відповідно до частини першої статті 27 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995, та статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку.
Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано (частина друга статті 27 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (статті 141 СК України).
Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України).
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частини перша, друга статті 155 СК України).
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Тобто обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
У постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 554/3355/20 суд дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження та положення статті 192 Сімейного кодексу України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд виходить із того, що визначення аліментів у твердій грошовій сумі сприятиме забезпеченню стабільності та передбачуваності їх сплати, оскільки розмір таких виплат не залежатиме від коливань заробітку (доходу) відповідача.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3 512,00 грн.
Водночас малолітня ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і вони, як батьки, мають рівні обов`язки щодо виховання, належного утримання та забезпечення відповідних умов для розвитку та зростання дитини.
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, інтереси неповнолітньої дитини, її вік, необхідність забезпечення належного утримання та гармонійного розвитку, рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини, а також передбачене частиною третьою статті 181 СК України право одержувача аліментів на зміну способу їх стягнення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та зміни способу стягнення аліментів із частки заробітку (доходу) відповідача на тверду грошову суму в розмірі 5 000,00 грн щомісячно.
При цьому, суд вважає, що розмір аліментів у сумі 5 000,00 грн не є надмірним, а становить допустимий розмір для забезпечення належного утримання 9-ти річної дитини.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Після вступу цього рішення в законну силу слід відкликати виконавчий документ судовий наказ, виданий 17.04.2023 Дарницьким районним судом міста Києва, у справі №753/4629/23 про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , після його повного виконання на момент набрання рішення суду законної сили.
Додатково суд звертає увагу сторін, що положеннями частини першої статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Враховуючи зміст статей 181 та 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
V. Вирішення питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору. Частиною шостою статті 141 ЦПК України визначено, що у разі якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Відтак з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви у розмірі 1 331,20 грн.
Керуючись ст. 180-184, 192 СК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів - задовольнити.
2. Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом, виданим 17.04.2023 Дарницьким районним судом міста Києва у справі №753/4629/23, із стягнення аліментів у частці від доходу (заробітку) на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
3. Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання як ВПО зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання як ВПО зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ,
аліменти на дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
4. Видати виконавчий лист на підставі цього рішення суду.
5. Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання як ВПО зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну гривню) 20 (двадцять) копійок.
6. Починаючи з дня набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі судового наказу Дарницького районного суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №753/4629/23.
7. Виконавчий документ - судовий наказ, виданий 17.04.2023 Дарницьким районним судом міста Києва у справі №753/4629/23, відкликати.
8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
9. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
10. Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2026.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; фактична адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; фактична адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Білогруд